Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Потужність, втрати й ККД машин постійного струму

При роботі машин постійного струму мають місце наступні основні види втрат:

а) механічні рм, обумовлені тертям вала в підшипниках, щіток об колектор, частин, що обертаються, об повітря; ці визначаються за емпіричними формулами або експериментально;

б) магнітні (втрати в сталі) рс, обумовлені вихровими струмами й гістерезисом і обчислюються за емпіричними формула;

в) електричні ре, обумовлені нагріванням обмотки якоря, додаткових полюсів, а також утратами на збудження й у щітках; ці утрати визначаються за формулою:

 

 

де Ra, Ia – повний опір ланцюга якоря та сила струму в ньому; Uз та Iз – напруга та сила струму у ланцюзі збудження; ΔUщ та Iа – перехідне спадання напруги на щітках, яке звичайно рівне 2В;

г) додаткові рд, які обумовлені вібрацією обертових частин, нерівномірним розподілом індукції й пульсацією струму, а також нерівномірним розподілом щільності струму в окремих елементах машини; ці утрати визначаються виразом рд = 0,01·Рн, де Рн — номінальна потужність, обумовлена умовами припустимого нагрівання машини.

Таким чином, повні втрати в машині постійного струму можуть бути виражені наступною формулою:

 

 

Механічні й магнітні втрати практично не залежать від навантаження машини, тому їхню суму прийнято називати втратами не навантаженого ходу. Електричні ж утрати пропорційні квадрату сили струму якоря й викликають нагрівання машини. Оскільки нагрів можливий до визначеної температури, то електричні втрати регламентують припустиму силу струму, а отже, й номінальну потужність машини. За номінальну потужність генераторів приймається електрична потужність на затисках машини, а для електродвигунів – механічна потужність на валу, виражена в електричних одиницях виміру.

Потужність і ККД генератора. Потужність, що розвивається генератором, називається електромагнітною потужністю. Вона характеризує швидкість перетворення механічної енергії в електричну і визначається добутком сили струму якоря генератора Іа і його ЕРС Е:

 

(5.16)

Потужність, що віддається генератором у зовнішній ланцюг, називається корисною потужністю. Ця потужність визначається виразом:

 

(5.17)

де Uнапруга генератора; I – сила струму у зовнішньому ланцюзі. Відношення корисної потужності генератора Р до потужності Р1, що підводиться до генератора від первинного двигуна, називається коефіцієнтом корисної дії генератора :

 

(5.18)

ККД генератора – величина непостійна. Він міняється при зміні навантаження, досягаючи максимуму при навантаженнях від 75 до 100 % номінальної. ККД генераторів малої потужності досягає 75—85%, генераторів середньої потужності 85—92% і генераторів великої потужності 92—97 %.

Потужність і ККД електродвигуна.Потужність, яку споживає електродвигуном із мережі, визначається формулою:

 

(5.19)

де U – напруга на затисках електродвигуна; I – сила струму, яку споживає електродвигун із мережі.

Корисна потужність Р, що розвивається електродвигуном на валу, менше споживаної потужності на величину втрат в електродвигуні. Тому ККД електродвигуна, що представляє собою відношення корисної потужності до споживаного, дорівнює:

 

(5.20)

ККД сучасних електродвигунів постійного струму коливається від 75 до 95 % у залежності від потужності, причому зі збільшенням потужності електродвигуна ККД зростає.


Читайте також:

  1. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
  2. Автоматичне розвантаження по струму.
  3. Аеродинамічні властивості колісної машини
  4. Активний опір у ланцюзі синусоїдального струму
  5. Аналогові обчислювальні електронні машини.
  6. БАГАТОКОВШОВІ ЕКСКАВАТОРИ. ВИЙМАЛЬНО-ТРАНСПОРТУЮЧІ МАШИНИ. КОМПЛЕКСИ МАШИН БЕЗПЕРЕРВНОЇ ДІЇ
  7. Баланс потужностей у колі гармонічного струму.
  8. Безпека праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин
  9. Безпечні методи звільнення потерпілого від дії електричного струму.
  10. Боротьба ОУН—УПА з радянською репресивною машиною
  11. Будова й основні елементи машини
  12. Будова машин постійного струму




Переглядів: 9992

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Реакція якоря й комутація | Класифікація машин постійного струму

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.017 сек.