Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Лютнева революція

Універсали

I світова війна

Столипінська реформа

Реформа була закріплена указом 9.11.1906г. і законом 14.06.1910г.

Мети: створення шару заможних селян, як опори самодержавства; розвиток фермерських господарств; підйом с/г.

Ланки: руйнування сільської громади, яка перебувала поза сферою ринкових відносин. Кожний селянин одержав право вийти із громади й закріпити свій наділ у приватній власності; насадження отрубного й хутірського господарства. Селянин виходячи із громади одержував землю (отрубобруб,отру,отрут,отруби,труб) або в центрі будинок (хутір); надання пільгової кредитної допомоги селянам, які виходили із громади; переселення селян у малоосвоєні райони Сибіру, Північного Кавказу.

Наслідку: сприяла розвитку капіталізму в с/г: зруйнувалася громада, створювалися фермерські господарства, підвищувалася культура землеробства, використовувалася сучасна техніка. Однак реформа не досяглася мети, вона не запобігла новій революції. Для зусилля реформи було потрібно кілька десятиліть спокійного життя.

 

Війна принесла українським землям руйнування господарства, гальмування поступового розвитку, деформація структури виробництва, посилена залежність від іноземного капіталу. У Галичині за роки воєнних дій зруйноване більш 40% господарських і житлових будинків, більш 1,5 тис. промислових споруджень. Навіть стратегично важлива нафтова промисловість зменшила виробництво на 1/3. На Буковині в цей період кількість коней і свиней поменшалася на 60%, овець - на 47%. Не набагато кращої була ситуація й у Понаддніпрянській Україні. Якщо 1913р. отут функціонувало 3381 підприємство, то 1915р. - тільки 2849. На 1917р. з 4 мнл. сільських жителів 1,8 млн. дворів було без коней. У цей період у селах залишилося тільки 38,7% працездатних людей. Одночасно з деградацією господарства в роки війни росла його незалежність від іноземного капіталу. Тільки 1916-1917рр. 74% іноземних внесків у розвитку кам'яновугільної промисловості Російської імперії було зроблено в підприємств Донбасу. Суть трагедії українського народу, лежить у тому, що війна перетворила українські землі на об'єкт експансій, арену воєнних дій, а їх жителів - на учасників братовбивчого протистояння. Крім того, війна привела до розколу національного руху, звела нанівець усю легальну діяльність політичних і культурних діячів, зруйнувала народне господарство, деформувала структури виробництва, підсилила залежність від іноземного капіталу.

1 універсал: 10.06.1917г. Він проголосив автономія України в складі Росії. 15.06.1917г. був створений уряду - генеральний секретаріат, очолив Винниченко. 2 універсал: 3.07.1917г. У ньому говорилося про розв'язок перенести здійснення автономії України до скликання Всеросійських установчих зборів. 3 універсал: 7.11.1917г. Після жовтневої революції, коли влада в Петрограді перейшла в руки більшовиків і тимчасовий уряд був скинутий, Центральна Рада не визнала большевицкого перевороту й засудила його. Проголосив створення української народної республіки, але в складі Росії. Універсал містив широку програму перетворень: ліквідація поміщицького землеволодіння; уведення 8- мі годинного робочого дня; установлення гос. контролю народним урядом; забезпечення демократичних прав і воль; скасування смерної кари. Росія всіма силами прагнула удержати під своїм впливом українські землі, 8.12.1917г. її війська захопили Харків і розгорнули настання на Україну. 4 універсал: 11.01.1918г. Проголосив незалежність України. Україна стала суб'єктом міжнародного права.

 

Друга російська революція зі своїх причин, характеру, завданням і розміщенню протиборчих сил була аналогічна революції 1907-1905років, яка, потерпівши поразку, не розв'язала практично ні однієї зі своїх завдань. Проте , перша російська революція була однієї з передумов революційних подій лютого й жовтня 1917року й послужила важливою віхою. Незважаючи на хвилювання в армії, сільські хвилювання, нездатність політичного й військового керівництва захистити національні інтереси Росії, що катастрофічно загострило внутрішнє становище країни, почалася лютнева революція стихійно й навіть зненацька для царського уряду й усіх політичних партій. Як результат революції: скинення самодержавства, цар відрікається від престолу, у країні виникає двовладдя: диктатура крупою буржуазій в особі Тимчасового уряду й Рада робітників і солдатських депутатів, що представляв революційно-демократичну диктатуру пролетаріату й селянства. Офіційна влада належала Тимчасовому уряду, але реальна сила була на боці Рад, тому що їх підтримувала армія й революційний народ. Дрібнобуржуазні партії, що мали більшість у Радах, підтримували Тимчасовий уряд і в липні 1917року повністю поступилися йому влада, що означало кінець двовладдя.

У Києві на історичну сцену вийшов третій актор: українці створили власну організацію - "Центральну Раду". Її засновниками стали помірні ліберали з ТУПИЙ, очолювані Євгенієм Чикаленко, Сергием Єфремовими Дмитром Дорошенко, і соціал-демократи на чолі з Володимиром Винниченко й Симоном Петлюрою. Декількома тижнями пізніше в Центральну Раду ввійшла, що набирала вагу "Українська партія соціалістів- революціонерів", представлена Миколою Ковалевским і Микитою Шаповалом. Президентом Центральної Ради був вибраний Михайло, що повернувся з посилання, Грушевський, пользовавшийся широкою популярністю й повагою. Таким чином, на відміну від росіян у Києві, що розділилися на помірні у Виконавчому комітеті й радикалів у Раді, українці всіх ідеологічних плинів об'єдналися в єдиному представницькому органі. Враховуючи підйом патріотичних настроїв українського народу, його вимоги скасувати будь-які обмеження відносно вживання української мови, керівництво Центральної Ради підтримало захід щодо створення україномовної печатки, уведенню української мови в школах і виникненню культосвітніх організацій, висунуло перед Тимчасовим урядом Росії вимога про автономію України.


Читайте також:

  1. Антимонархічна революція 1952 р. в Єгипті.
  2. Б. Громадсько-політичний рух 60-90 рр. ХІХ ст. інтелігенції Росії та України, в центрі уваги яких був народ, селянська община та соціальна революція.
  3. Визвольна революція українського народу сер. 17 століття. Воєнні дії 1648-1649 р.р.
  4. Друга науково-технічна революція
  5. Ейнштейнівська революція
  6. Індустріально технологічна революція останньої третини ХІХ ст. та її вплив на світове господарство.
  7. Ісламська революція в Ірані.
  8. Йєменська революція 1962 р.
  9. Культура неолітичного населення України. Неолітична революція. Побут, духовна культура та мистецтво.
  10. Лекція 7. Українська національна революція 1917 – 1920 років.
  11. Лекція 9. Українська революція: доба Центральної Ради
  12. Листопадова революція 1918 р.




Переглядів: 455

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Українське питання | Демографічні процеси і проблема на українськиї землях к. 17- п. 19 ст. Багаттонаціональність як фактор соціальної історії

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.05 сек.