Розрахунок параметрів процесу доїння та кількості доїльного обладнання

Загальну кількість доїльних установок n_у для ферми при безприв’язному утриманні корів визначають залежно від кількості дійних корів m_д на цій фермі та пропускної здатності W_у, голів/год., вибраної установки (додаток 4.6.1) за формулою:

, (4.6.1)

де Т – тривалість одного циклу доїння всіх корів, год.;

m_д – кількість дійних корів;

1 – одна доїльна установка (ДУ) пологового відділення (доїння в відра).

При цьому тривалість одного циклу доїння може досягати 4-6 годин, а у випадку дворазового доїння — 8-10 год.

При прив’язному утриманні корів, кількість лінійних доїльних установок, які використовуються стаціонарно в однотипних корівниках, розраховують за формулою:

, (4.6.2)

де m_i — місткість типового корівника, голів;

n_j — кількість однотипних приміщень на фермі;

m_к — кількість корів, що обслуговується однією доїльною установкою.

Фактична пропускна здатність W_Ф лінійної доїльної установки становить:

, гол/год, (4.6.3)

де — кількість доїльних апаратів (індивідуальних станків), які обслуговує один оператор (визначається із технічної характеристики доїльної установки) (додаток 4.6.1);

N_оп — кількість операторів, що обслуговують доїльну установку, чоловік (визначається із технічної характеристики доїльної установки) (додаток 4.6.1);

t — тривалість циклу доїння однієї корови, 5-6 хв..

Для чіткої організації доїння, особливо на конвеєрних доїльних установках, важливим показником процесу є ритм (такт) доїння r_д — проміжок часу між однойменними операціями (наприклад, впускання корови у станок, підключення чи відключення доїльного апарата, випускання корови із станка), які стосуються двох корів, що дояться одна за одною. Цей показник визначається за відношенням:

(4.6.4)

Для дотримання встановленого цим рівнянням ритму доїння, забезпечення безперебійного руху корів у доїльно-молочний блок перед ним обладнують перед доїльний майданчик із розрахунку f₁=1,8-2 м² площі на одну голову групи тварин. При змінно-потоковій системі утримання тварин доїльно молочний блок сполучають з приміщенням для годівлі тварин. При цьому шляхи руху не видоєних та видоєних корів не повинні перетинатися.

Необхідна площа F_м перед доїльного майданчика залежить від кількості корів у групі m_м, що знаходяться на ньому:

, м² . (4.6.5)

Максимальна кількість корів у групі зумовлюється допустимим часом перебування Т_м (за зоотехнічними вимогами - до 20 хв.) їх на перед доїльному майданчику і визначається за відношенням:

. (4.6.6)

Інтенсивність, або щільність, потокової технологічної лінії доїння дає уяву про кількість корів, що одночасно знаходяться в доїльному блоці, і характеризується відношенням циклу (часу t доїння однієї корови) до ритму потоку r_д:

. (4.6.7)

Визначення продуктивності ДУ Q_ДУ по максимальній кількості молока, що може бути видоєно:

, кг/год, (4.6.8)

де т — кількість корів, яка обслуговується доїльною установкою, голів;

G — середньорічний надій на корову, кг;

с — коефіцієнт місячної нерівномірності надходження молока. Характеризується відношенням максимального місячного надою до середньомісячного показника і становить с = 1,1-1,5;

k_р — коефіцієнт нерівномірності разового надою. При трикратному доїнні k_р = 0,55-0,6, при двократному — k_р = 0,82-0,9;

r_л— коефіцієнт, що враховує тривалість лактації корів, r_л = 0,8-0,82;

Т_ц — тривалість циклу разового доїння, год.

Для розрахунку продуктивності обладнання молочного відділення визначаємо загальну продуктивність Q_м встановлених ДУ:

Q_м = , кг/год. (4.6.9)

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вибір варіантів технології та засобів машинного доїння	\|	Використання роботизованих доїльних установок

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.