Вентиляцією називається сукупність заходів та пристроїв, що забезпечують необхідний стан повітряного середовища у відповідності з зоогігієнічними нормами.
Система вентиляції тваринницьких приміщень повинна забезпечувати: подачу свіжого і видалення забрудненого повітря безпосередньо із зони перебування тварин і птиці; необхідну температуру, вологість, газовий склад і швидкість руху повітря:
- незалежно від пори року;
- незалежність роботи від зовнішніх метеорологічних умов;
- відсутність різких змін температур в приміщенні і протягів;
- найбільш доцільне використання тепловиділень тварин;
- простоту, зручність, надійність та економічність експлуатації.
На рисунку 4.10.1 показано схеми систем вентиляції.
Рисунок 4.10.1 Схеми систем вентиляції: а– корівники з прив’язним і безприв’язним утриманням тварин; б– приміщення з підпільним накопичуванням гною; в– комплекси на 24 тис. свиней на рік; г– комплекси на 108 тис. свиней на рік; 1– калорифер; 2– приточний вентилятор; 3– повітровод; 4– витяжна шахта; 5– вікно; 6– витяжний канал; 7– витяжний вентилятор; 8– верхній повітровод; 9– витяжна шахта з вентилятором; 10– витяжні канали; 11– вентиляційно-опалювальні агрегати.
Вентиляція, яка служить для подачі свіжого зовнішнього повітря в приміщення , називається приточною (припливною), а для видалення забрудненого повітря- витяжною Залежно від способу руху повітря вентиляція буває природною, штучною і комбінованою.
В природнних системах вентиляції рух повітря відбувається за рахунок різниці тисків стовпів внутрішньогьі зовнішнього повітря та вітрового тиску, а в механічних – за рахунок вентиляторів.