• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ОСОБЛИВОСТІ УРОКІВ НАВЧАННЯ ГРАМОТИ В МАЛОКОМПЛЕКТНІЙ ШКОЛІ

Схема аналізу букваря

I. Вихідні відомості про підручник.

1.Автор (автори).

2.Назва видавництва, рік видання,

3.Обсяг (кількість сторінок), розміри, вага.

4.Загальна відповідність програмі, для реалізації якої підручник складено.

II.Добукварна частина.

1. Які основні програмові завдання розв'язуються в цій частині підручника?

2. В який спосіб (за допомогою якої системи умовних по­значень) формується уявлення про основні мовні одиниці: речення, слово, склад, звук? Наскільки умовні позначення, прийняті в букварі, відображають природу цих мовних оди­ниць, їх істотні ознаки?

3. Схарактеризувати зміст ілюстративного матеріалу з точки зору розвитку мовлення дітей: сюжетні ілюстрації, серії сюжетних малюнків, предметні малюнки, спрямовані на збагачення словникового запасу першокласників.

4. Чи є в цій частині підручника матеріал, призначений для формування в учнів загальнонавчальних умінь і на­вичок, передбачених програмою?

III. Букварна частина.

1.Принцип, за яким встановлено послідовність вивчення букв протягом букварного періоду.

2.На скільки етапів ділиться букварний період? Як ці етапи визначаються програмою та відображені в підруч­нику?

3.Простежити за системою звукового та звукобуквеного аналізів. Співвідношення повного і часткового аналізів.

4. Які букви опрацьовуються на початковому етапі букварного періоду? Яка система їх подачі на сторінці чи сторінковому розвороті?

5. Які елементи входять до системи навчання читати (букви, склади, слова, мікротексти, тексти), способи їх подачі? Чи застосовано спеціальні прийоми вироблення в учнів способу читання? За яким принципом здійснено по­діл слів на склади?

6. Принципи побудови колонок слів, їх основні функції. Навести вдалі приклади прийомів звукового синтезу на основі слів, поданих в аналітико-синтетичній формі та в колонках.

7. Яку систему вивчення букв я, ю, є запроваджено в букварі? Наскільки вона відповідає фонетичній природі цих літер — відображає їх звукове значення?

8. Аналіз текстів букварного періоду (художність, до­ступність, відповідність дитячим інтересам), співвідношення прозових та віршових текстів. Виховний потенціал текстового матеріалу. Наявність текстів, поданих рукописним шрифтом, їх зміст, призначення.

9. Наявність у букварі текстів, що належать до так зва­них малих жанрів (скоромовок, потішок, дитячих пісеньок, загадок, прислів'їв, народних прикмет тощо), їх зв'язок із загальним змістом сторінок, сторінкових розворотів. Якою
мірою забезпечено в букварі логіко-методичну та тематичну цілісність дібраного матеріалу для вивчення окремих літер (навести вдалі і невдалі приклади).

IV. Художнє та технічне оформлення підручника.

1. Зміст обкладинки, наскільки вона відображає спе­цифіку підручника з навчання грамоти.

2. Оформлення форзаців: яку інформацію вони несуть для учнів, наскільки є функціональними.

3. Цілісність художнього оформлення книги, дотри­мання певного стилю у подачі ілюстрацій.

4. Побудова (макетування) сторінкового розвороту в добукварний та букварний періоди: які основні художні та змістові елементи наявні в букварі, як вони узгоджуються між собою (на прикладах оформлення окремих сторінок)?

5. Наявність матеріалу ігрового характеру, його ди­дактичні функції та роль у забезпеченні принципу емоцій­ності навчання.

6. Відповідність шрифту віковим особливостям учнів. Аналіз побудови сторінок букваря з точки зору гігієніч­них вимог.

V. Висновок про підручник, його загальна науково-мето­дична оцінка.

Перехід на систематичне навчання дітей у школі з шестирічного віку вносить додаткові проблеми в роботу сільських малокомплектних шкіл. Успішне навчання шко­лярів в умовах класу-комплекту вимагає розв'язання та­ких важливих завдань, як найдоцільніше комплектуван­ня класів, складання розкладу уроків, розробка структу­ри уроків, їх дидактико-методичне забезпечення.

У практиці сучасної малокомплектної школи, до скла­ду якої входять 1, 2, 3 і 4 класи, застосовуються різні варіанти об'єднання класів у комплект залежно від різ­них конкретних обставин, що склалися в тій чи іншій школі. Але, як показав досвід роботи по навчанню учнів шестирічного віку у підготовчих класах, найдоцільнішим є об'єднання 1 класу шестиліток з 3 класом. Така доціль­ність пояснюється тим, що учні 3 класу вже встигли на­бути навичок самостійної навчальної праці на уроці, а це дасть можливість учителеві більше уваги приділити пер­шокласникам. Недоцільність об'єднання 1 класу з 4 пояс­нюється тим, що 4 клас є свого роду «випускним» у по­чатковій ланці і також вимагає посиленої уваги вчителя перед переходом у середню ланку загальноосвітньої школи.

Успіх навчально-виховного процесу в класах-комплектах значною мірою залежить також від дидактичне обґрунтованого розкладу уроків. Зважаючи на те, що ос­новною особливістю організації навчальної роботи в умо­вах класу-комплекту є чергування самостійної роботи одного класу з роботою під керівництвом учителя іншо­го класу, на одному уроці необхідно об'єднувати такі предмети, які найбільшою мірою давали б можливість учителеві планувати такі чергування. Наприклад, уроки мови (письма) доцільно поєднувати з уроками читання, а уроки математики — з уроками трудового навчання (якщо тема уроку передбачає виконання роботи в примі­щенні класу).

В останні десятиріччя набуло поширення поєднання однопредметних уроків, на яких опрацьовується одна й та сама тема в обох класах, наприклад «Вірші Тараса Шевченка», «Київ — столиця України», «Свято врожаю» та ін., що дає змогу використати на уроці спільну вступну і підсумкову бесіду, унаочнення, технічні засоби навчання тощо.

Для класу-комплекту, у складі якого є перший з шести­річними учнями, рекомендується в першому півріччі бу­дувати систему скорочених уроків. Така система перед­бачає на перших двох уроках (по 30 хв) роботу вчителя з 1 класом, на третьому і четвертому уроках (по 35—40 хв) — разом з обома класами, а на наступних двох (по 30 хв) — з 3 класом. Така організація роботи дає вчителеві можли­вість протягом першого півріччя приділити першокласни­кам більше уваги, сформувати у них найважливіші загальнонавчальні уміння, прищепити навички самостійної на­вчальної праці. У другому півріччі вчитель може перейти на роботу за звичайним розкладом занять з обома класами.

Якщо вчителеві доводиться вести три або чотири кла­си, то, працюючи в півтори зміни, у першому півріччі два уроки, з них і урок навчання грамоти, доцільно вести окремо з одним або максимум з двома класами.

При плануванні уроку грамоти в умовах класу-комплекту вчителеві необхідно продумати кілька видів роботи, яку першокласники зможуть виконувати самостійно у той час, коли він буде зайнятий з іншим класом. Такими видами роботи можуть бути: розгляд сюжетних ілюстрацій і придумування зв'язної розповіді за їх змістом; заштрихову­вання або розфарбовування контурних малюнків (у зо­шитах з письма на друкованій основі); викладання звуко­вих моделей слів за допомогою фішок під заданими предмет­ними малюнками; викладання слів із букв розрізної азбуки; викладання слів із букв з наступним поділом їх на склади і визначенням наголосу; самостійне читання слів у колонках з виконанням різних завдань вибіркового ха­рактеру (наприклад, знайти слова з буквоюп на початку, в середині і в кінці або знайти слова з буквою п, які скла­даються з двох складів, тощо); повторне самостійне читання вже опрацьованих разом з учителем текстів; напівголосне парне читання: один учень читає, другий стежить і контро­лює його, а потім навпаки; «друкування» слів за зразком або самостійно, заданими предметними малюнками; читання додаткових текстів із дидактичних матеріалів; робота з деформованим текстом (відтворення смислового порядку речень у них); виконання різноманітних словникове-ло­гічних вправ; добір і викладання («друкування») слів із заданим звуком (буквою); складання різноманітних слів із заданими на дошці буквами тощо.

Під час самостійної роботи першокласників учитель знаходить можливість стежити за ними, короткими вка­зівками, порадами, зауваженнями спрямовувати їх­ню роботу, надавати індивідуальну допомогу найслабшим.

Велике значення в роботі з класами-комплектами в останній час відіграють технічні засоби навчання, зо­крема лінгафонне обладнання. У класі, обладнаному лінгафонним устаткуванням, учитель має можливість за­здалегідь записати на магнітну стрічку матеріал для учнів одного з класів, які сприймають його в навушниках і по­етапно виконують відповідні завдання, розпорядження, а в цей час учитель працює з іншим класом.

Вище наведено орієнтовний план уроку в умовах од­ночасної роботи з учнями 1 і 3 класів. Тема уроку: в 1 класі — «Ознайомлення з бук­вою «м'який знак»; у 3 класі: «Закінчення слова» (в обох класах опрацьовується новий матеріал).

Лекція № 4( 2 години )

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. V Засоби навчання
3. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
4. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
5. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
6. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
7. Аграрне виробництво і його особливості
8. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
9. Адаптації та навчання
10. Активний метод навчання
11. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.
12. Аналіз та планування витрат організації на професійне навчання персоналу

Переглядів: 2284