• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Управління господарським товариством

Загальні положення щодо управління господарським това­риством містить ст. 89 ГК, згідно з якою управління діяльні­стю господарського товариства здійснюють його органи та по­садові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких ви­значається залежно від виду товариства, а у визначених зако­ном випадках — учасники товариства.

Посадовими особами товариства визнаються голова та чле­ни виконавчого органу, голова ревізійної комісії (ревізор), а у разі створення ради товариства (наглядової ради) — голова і члени цієї ради. Обмеження щодо поєднання однією особою зазначених посад встановлюються законом.

Посадовими особами господарського товариства не можуть бути особи, службову або іншу діяльність яких визнано Кон­ституцією України та законом несумісною з перебуванням на цих посадах, а також особи, яким перебування на відповідних посадах заборонено рішенням суду.

Посадові особи відповідають за шкоду, заподіяну ними гос­подарському товариству, в межах і порядку, передбачених за­коном та установчими документами товариства.

Особливості управління діяльністю окремих видів госпо­дарських товариств, обумовлені порядком формування статут­ного (складеного) капіталу і характером взаємовідносин між учасниками товариства, встановлені в ЦК.

Так, управління діяльністю повного товариства здійснюється за спільною згодою всіх учасників. Засновницьким договором товариства можуть бути передбачені випадки, коли рішення приймається більшістю голосів учасників.

Кожний учасник повного товариства має один голос, якщо засновницьким договором не передбачений інший порядок визначення кількості голосів.

Кожний учасник повного товариства, незалежно від того, чи уповноважений він вести справи товариства, має право озна­йомлюватися з усією документацією щодо ведення справ то­вариства. Відмова від цього права чи його обмеження, зок­рема за домовленістю учасників товариства, є нікчемною (ст. 121 ЦК).

Управління діяльністю командитного товариства здійсню­ється повними учасниками у порядку, встановленому ЦК для повного товариства.

Вкладники не мають права брати участі в управлінні діяль­ністю командитного товариства та заперечувати проти дій пов­них учасників щодо управління діяльністю товариства. Вклад­ники командитного товариства можуть діяти від імені товари­ства тільки за довіреністю.

Особливості управління товариством з обмеженою відпові­дальністю встановлені ст. 145 ЦК.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється ви­конавчий орган — колегіальний (дирекція, очолювана генераль­ним директором) або одноособовий (директор), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства.

Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються ЦК, іншим законом і статутом товариства.

До виключної компетенції загальних зборів учасників това­риства з обмеженою відповідальністю належить:

1) визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання;

2) внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу;

3) створення та відкликання виконавчого органу товариства;

4) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних кон­трольних органів;

5) затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства;

6) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

7) виключення учасника із товариства;

8) прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначен­ня ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Статутом товариства і законом до виключної компетенції загальних зборів може бути також віднесене вирішення інших питань.

Питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства.

Черговість та порядок скликання загальних зборів встанов­люються статутом товариства і законом.

Так, згідно з Законом «Про господарські товариства» збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установ­чими документами. Такі збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що воло­діють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Контроль за діяльністю виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю здійснює ревізійна комісія (ре­візор), що створюється зборами учасників товариства.

Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і виду акцій,, що їм належать.

Акціонери (їхні представники), які беруть участь у загаль­них зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, що їх має кожний акціонер, який бере участь у зборах.

До виключної компетенції загальних зборів акціонерів на­лежить:

1) внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу;

2) обрання членів наглядової ради, а також утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства;

3) затвердження річної фінансової звітності, розподіл при­бутку і збитків товариства;

4) рішення про ліквідацію товариства.

До виключної компетенції загальних зборів статутом това­риства і законом може бути також віднесене вирішення інших питань.

Питання, віднесені законом до виключної компетенції за­гальних зборів акціонерів, не можуть бути передані ними для вирішення іншим органам товариства.

Порядок голосування на загальних зборах акціонерів вста­новлюється законом. В чинному законодавстві закріплено прин­цип голосування на загальних зборах: одна акція — один голос.

Акціонер має право призначити свого представника для участі у зборах. Представник може бути постійним чи призна­ченим на певний строк. Акціонер має право у будь-який мо­мент замінити свого представника у вищому органі товари­ства, повідомивши про це виконавчий орган акціонерного то­вариства.

Рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у збо­рах, щодо:

- внесення змін до статуту товариства;

- ліквідації товариства.

З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у зборах.

Загальні збори акціонерів скликаються не рідше одного разу на рік.

Позачергові збори акціонерів скликаються у разі неплатоспро­можності товариства, а також за наявності обставин, визначе­них у статуті товариства, та в будь-якому іншому випадку, якщо цього вимагають інтереси акціонерного товариства в цілому.

Порядок скликання і проведення загальних зборів, а також умови скликання і проведення позачергових зборів та повідом­лення акціонерів встановлюються статутом товариства і законом.

В акціонерному товаристві може бути створена наглядова рада акціонерного товариства (в ч. 2 ст. 89 ГК вона іменується радою товариства або спостережною радою), яка здійснює кон­троль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства.

Випадки обов'язкового створення в акціонерному товаристві наглядової ради встановлюються законом. За чинним Законом «Про господарські товариства» створення спостережної ради є обов'язковим в акціонерному товаристві, яке налічує понад 50 акціонерів.

Статутом акціонерного товариства і законом встановлюєть­ся виключна компетенція наглядової ради. Питання, віднесені статутом до виключної компетенції наглядової ради, не мо­жуть бути передані нею для вирішення виконавчому органу товариства.

Члени наглядової ради акціонерного товариства не можуть бути членами його виконавчого органу.

Наглядова рада акціонерного товариства визначає форми контролю за діяльністю його виконавчого органу.

Виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом.

Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціо­нерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції за­гальних зборів і наглядової ради товариства.

Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціо­нерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган діє від імені акці­онерного товариства у межах, встановлених статутом акціо­нерного товариства і законом.

Виконавчий орган акціонерного товариства може бути ко­легіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор).

Читайте також:

1. C. 3. Структурна побудова управління організаціями.
2. ERP і управління можливостями бізнесу
3. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
4. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
5. ISO9000. Як працює система управління якістю
6. Oracle Управління преміальними
7. А. Видання прав актів управління
8. Автоматизація управління діяльністю готелю
9. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО УПРАВЛІННЯ
10. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ
11. Автоматизовані станції управління насосними станціями водопостачання першого, другого і третього підйомів
12. Адаптивні організаційні структури управління.

Переглядів: 1070