• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Правовий статус промислово-фінансових груп

Специфічним видом об'єднань підприємств є промислово-фінансові групи (ПФГ).

Відповідно до ч. 1 ст. 125 ГК підприємство може бути учасником промислово-фінансової групи (або транснаціональ­ної промислово-фінансової групи, якщо до складу групи вхо­дять українські та іноземні юридичні особи).

Промислово-фінансова група є об'єднанням, яке створюєть­ся за рішенням Кабінету Міністрів України на певний строк з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки Ук­раїни, включаючи програми згідно з міжнародними договора­ми України, а також з метою виробництва кінцевої продукції.

До складу промислово-фінансової групи можуть входити . промислові та інші підприємства, наукові й проектні устано­ви, інші установи і організації усіх форм власності. У складі промислово-фінансової групи визначається головне підприє­мство, яке має виключне право діяти від імені промислово-фінансової групи як учасника господарських відносин.

Промислово-фінансова група не є юридичною особою і не підлягає державній реєстрації як суб'єкт господарювання.

Порядок утворення та інші питання діяльності промисло­во-фінансових груп визначаються Законом України від 21 ли­стопада 1995 р. «Про промислово-фінансові групи в Україні»1 та іншими нормативно-правовими актами, зокрема Положен­ням про створення (реєстрацію), реорганізацію та ліквідацію промислово-фінансових груп, затвердженим постановою Ка­бінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. № 7812.

Згідно із зазначеним Законом промислово-фінансова група становить собою об'єднання, до якого можуть входити про­мислові ________________________________________________________

' Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 23. — Ст.88.

² ЗПУ України. - 1996. - № 15. - Ст. 398.

підприємства, сільськогосподарські підприємства, бан­ки, наукові і проектні установи, інші установи та організації всіх форм власності, що мають на меті отримання прибутку, і яке створюється за рішенням Уряду України на певний термін з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки Ук­раїни, включаючи програми згідно з міждержавними догово­рами, а також виробництва кінцевої продукції.

Особливістю ПФГ є наявність у ній головного підприєм­ства, тобто підприємства, створеного відповідно до законодав­ства України, яке виготовляє кінцеву продукцію ПФГ, здійснює її збут, сплачує податки в Україні і офіційно представляє інте­реси ПФГ в Україні та за її межами.

Крім головного підприємства, до складу ПФГ входять її учасники. Учасником ПФГ може бути підприємство, банк або інша наукова і проектна установа, організація, створена згідно із законодавством України, чи іноземна юридична особа, що входить до складу ПФГ, виробляє проміжну продукцію ПФГ або надає банківські та інші послуги учасникам і головному підприємству ПФГ і має на меті отримання прибутку.

Учасники ПФГ, серед яких обов'язковою є наявність банківсь­кої установи, зберігають статус юридичної особи, тоді як ПФГ статусу юридичної особи не має. Право діяти від імені ПФГ має виключно головне підприємство ПФГ.

Ініціаторами створення ПФГ виступають підприємства, бан­ки, наукові і проектні установи, інші установи та організації всіх форм власності. Ініціатори на добровільних засадах про­водять загальні збори, на яких вони:

- приймають протокольне рішення про намір створення ПФГ;

- приймають Генеральну угоду про сумісну діяльність у виробництві кінцевої продукції ПФГ;

- розробляють та затверджують техніко-економічний про­ект обгрунтування створення ПФГ;

- розробляють проекти двосторонніх угод про поставки про­міжної продукції ПФГ (або надання відповідних послуг);

- визначають уповноважену особу ініціаторів створення ПФГ.

Генеральна угода про сумісну діяльність підписується керів­никами всіх ініціаторів створення ПФГ і засвідчується їхніми печатками.

Генеральна угода включає:

- назву ПФГ;

- перелік затверджених в установленому порядку держав­них програм, з метою реалізації яких створюється ПФГ;

- визначення головного підприємства ПФГ;

- місцезнаходження головного підприємства ПФГ;

- кандидатуру президента ПФГ, його права та обов'язки, порядок звільнення з посади;

- перелік учасників ПФГ;

- перелік кінцевої продукції ПФГ;

- термін дії угоди;

- взаємні зобов'язання учасників ПФГ;

- порядок прийняття рішень;

- порядок виходу зі складу ПФГ;

- інші умови діяльності ПФГ, які визнають необхідними ініціатори її створення.

Уповноважена особа подає Генеральну угоду та техніко-еко-номічне обгрунтування створення ПФГ відповідному галузево­му міністерству чи відомству, Мінекономіки, Фонду державно­го майна та Антимонопольному комітету, які у двомісячний термін повинні скласти висновки стосовно поданих документів.

З метою визначення можливості монополізації ринків у ре­зультаті створення ПФГ і складання відповідних висновків Антимонопольний комітет відповідно до встановлених зако­нодавством повноважень може запитати також інші докумен­ти, перелік і порядок розгляду яких визначається Комітетом/

Уповноважена особа подає на ім'я Прем'єр-міністра Украї­ни такі документи:

- доручення ініціаторів представляти в Кабінеті Міністрів України проект створення ПФГ;

- Генеральну угоду про сумісну діяльність у виробництві кінцевої продукції, підписану всіма ініціаторами створення ПФГ;

- техніко-економічний проект обґрунтування створення ПФГ;

- висновки відповідного галузевого міністерства чи відом­ства, Мінекономіки, Фонду державного майна та Антимонопольного комітету про доцільність створення ПФГ, стосовно техніко-економічного обгрунтування та Генеральної угоди;

- документ про перерахування до державного бюджету дер­жавного мита.

Кабінет Міністрів України приймає до розгляду проекти створення ПФГ за умов розрахункового обсягу реалізації кінце­вої продукції ПФГ, еквівалентній сумі в 100 млн дол. США за

- 157 –

рік, починаючи з другого року після створення ПФГ. Цей термін може бути продовжено окремою постановою Кабінету Міністрів України у разі створення ПФГ для виробництва новоосвоюваних видів кінцевої продукції та з довгостроковим циклом виробництва.

Кабінет Міністрів України в місячний термін приймає рішення про створення ПФГ або відмову в її створенні.

Щодо створення транснаціональної ПФГ рішення прий­мається у двомісячний термін.

Реєстрація ПФГ проводиться Мінекономіки на підставі по­станови Кабінету Міністрів України про створення ПФГ та затвердженої Генеральної угоди про сумісну діяльність у дво­тижневий термін. Після реєстрації ПФГ видається свідоцтво встановленого зразка.

Ліквідація ПФГ здійснюється шляхом прийняття постано­ви Кабінету Міністрів України:

- у зв'язку із закінченням затвердженого терміну її діяль­ності;

- через неможливість реорганізації ПФГ у випадках, передба­чених ст. 6 Закону «Про промислово-фінансові групи в Україні»;

- з ініціативи учасників ПФГ.

Пропозиції щодо ліквідації ПФГ надсилаються до Кабінету Міністрів України.

Постанова Кабінету Міністрів України про ліквідацію ПФГ є підставою для виключення ПФГ з Реєстру промислово-фінан­сових груп України.

Слід зазначити, що сьогодні в Україні діє лише одна про­мислово-фінансова група «Титан» з головним підприємством — державною акціонерною компанією «Титан», утворена по­становою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2001 р. терміном на п'ять років. Кінцевою продукцією цієї ПФГ є двоокис титану.

Читайте також:

1. Автономія в Україні. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим
2. Адміністративно-правовий захист об’єктів інтелектуальної власності
3. Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності
4. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
5. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
6. Адміністративно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства.
7. Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України
8. Адміністративно-правовий статус об'єднань громадян
9. Адміністративно-правовий статус торговельного підприємства
10. Аксіологічний статус релігії
11. Акціонерне товариство та його правовий статус
12. Аудитор, його статус та сертифікація

Переглядів: 568