• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Види цін та порядок їх встановлення

Залежно від способу встановлення, суб'єктів ціноутворен­ня, сфери застосування тощо та відповідно до чинного зако­нодавства в Україні застосовуються різні види цін і тарифів. За способом встановлення ціни і тарифи поділяються на:

- вільні ціни і тарифи, що, в свою чергу, поділяються на договірні та ціни, що встановлюються самостійно суб'єктами господарювання;

- державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Суб'єкти господарювання, як встановлено ч. З ст. 189 ГК,

можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни — граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін.

Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, на які встановлено державні ціни (ч. 1 ст. 190 ГК). Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах — також за рішенням суб'єкта господарювання (ч. 2 ст. 190 ГК).

Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встанов­-

________________________________________________________

Відомості Верховної Ради України. — 1990. — № 34. — Ст. 499.

люються на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що ма­ють суттєве соціальне значення для населення. Перелік зазна­чених ресурсів, продукції, послуг затверджує Кабінет Міністрів України (ч. 1 ст. 191 ГК).

Відповідно до закону державні ціни встановлюються також на продукцію (послуги) суб'єктів господарювання — природ­них монополістів. Переліки видів продукції (послуг) зазначе­них суб'єктів затверджуються Кабінетом міністрів України (ч. 2 ст. 191 ГК).

Законом може бути передбачено встановлення комунальних цін на продукцію та послуги, виробництво яких здійснюється комунальними підприємствами (ч. 4 ст. 191 ГК).

Державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення:

а) фіксованих державних та комунальних цін;

б) граничних рівнів цін;

в) граничних рівнів торговельних надбавок і постачальниць­ких винагород;

г) граничних нормативів рентабельності або

д) шляхом запровадження обов'язкового декларування зміни цін (ч. 5 ст. 191 ГК).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1994 р. № 733 «Про ціноутворення в умовах реформування еконо­міки»1намічено скоротити обсяги державного регулювання цін і тарифів, обмеживши їх тільки природними та окремими штуч­ними монополіями.

Державні фіксовані та регульовані ціни встановлюються державними органами України. Постановою від 25 грудня 1996 р. № 1548 Кабінет Міністрів затвердив Повноваження централь­них органів виконавчої влади, Ради Міністрів Автономної Рес­публіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг (додаток до постанови). До органів, наділених повноваженнями щодо встановлення цін і тарифів цією постановою віднесені Мінекономіки1, Мінтранс, Мінфін, Мінос­віти, інші міністерства та відомства2, а також Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні та міські (міст Києва і Севастополя) державні адміністрації.

________________________________________________________

¹ ЗПУ України. - 1995. - № 1. - Ст. 18.

Державні ціни повинні враховувати середньогалузеву со­бівартість продукції і забезпечувати мінімальний рівень рен­табельності продукції, на яку вони поширюються. Якщо цей рівень рентабельності не забезпечується державними цінами, то держава повинна забезпечити його дотацію за умови, що продукція підприємства є суспільно необхідною.

Крім розглянутих вище Кабінет Міністрів України може вводити інші методи державного регулювання цін.

Певні особливості має ціноутворення при здійсненні екс­портних та імпортних операцій. Відповідно до ч. 4 ст. 189 ГК та ст. 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» у розра­хунках із зарубіжними партнерами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку та індикативних цін.

Важливе значення для впорядкування ціноутворення при здійсненні експортно-імпортних операцій суб'єктами зовніш­ньоекономічної діяльності України має Указ Президента Ук­раїни від 10 лютого 1996 р. «Про заходи щодо вдосконалення кон'юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності» та затверджене ним Положення про індикативні ціни у сфері зовнішньоекономічної діяльності3.

За загальним правилом контрактні ціни у сфері зовнішньо­економічної діяльності визначаються її суб'єктами на договір­них засадах з урахуванням попиту та пропозиції, а також інших факторів, які діють на відповідних ринках на час укладання зовнішньоекономічних угод (контрактів).

Проте у ряді випадків Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України може запроваджувати індикативні ціни на товари, які є обов'язковими до використання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності усіх форм власності при укладанні та здійсненні зовнішньоекономічних угод.

_______________________________________________________

¹ Див., напр., наказ Мінекономіки України від 5 квітня 1995 р. № 51 «Про встановлення оптових цін і рентної плати на газ природний та та­рифів на його транспортування» (зареєстровано Мін'юстом України 14 квітня 1995 р. № 110/646).

² Див., напр., наказ Мінпрому України від 18 січня 1996 р. № 14 «Про тимчасове запровадження державного регулювання цін на продукцію підприємств Мінпрому України».

³ Урядовий кур'єр. — 1996. — 13 лютого.

Під індикативними розуміються ціни на товари, які відпо­відають цінам, що склалися чи складаються на відповідний товар на ринку експорту або імпорту на момент здійснення експортної (імпортної) операції з урахуванням умов поставки та умов здійснення розрахунків, визначених згідно з законо­давством України.

Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі Ук­раїни може запроваджувати індикативні ціни на товари:

- щодо експорту яких застосовано антидемпінгові заходи або розпочато антидемпінгові розслідування чи процедури в Україні або за її межами;

- щодо яких застосовуються спеціальні імпортні процедури відповідно до ст. 19 Закону України «Про зовнішньоекономіч­ну діяльність»;

- щодо експорту яких встановлено режим квотування, ліцен­зування;

- щодо експорту яких встановлено спеціальні режими;

- експорт яких здійснюється у порядку, передбаченому ст. 20 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

- в інших випадках на виконання міжнародних зобов'язань України.

Індикативні ціни розробляє Міністерство зовнішніх еконо­мічних зв'язків торгівлі України та уповноважені ним органі­зації на базі результатів аналізу інформації, одержаної від мит­них, фінансових, статистичних державних органів, банківсь­ких, інформаційних та інших установ і організацій України, з інших джерел, за відповідними методиками. При цьому вра­ховуються стандарти якості товарів, чинні в Україні та визнані у світовій практиці, передбачені законодавством України умо­ви поставки і розрахунків, стан кон'юнктури зовнішніх та внутрішніх ринків, цінова інформація та прогнози щодо мож­ливих цінових коливань, контрактна практика щодо відповід­ного товару на відповідному ринку та інша інформація кон'юнк­турно-цінового характеру.

Рішення про запровадження індикативних цін на відповідні товари приймає та переліки індикативних цін затверджує Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі Ук­раїни.

Таке рішення та переліки індикативних цін публікуються Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України або уповноваженими ним організаціями в газеті «Урядо­вий кур'єр» не менш як раз на місяць.

З огляду на те, коли і кому реалізуються продукція та това­ри, усі ціни (і вільні, і державні фіксовані та регульовані) поділяються на

оптові та роздрібні.

Оптові (відпускні) ціни застосовуються при розрахунках між підприємствами і організаціями-товаровиробниками і спо­живачами (покупцями) продукції і товарів. Оптова ціна в та­ких випадках включає в себе собівартість, прибуток (норматив прибутку) і податок на додану вартість1. Якщо продукцію (то­вар) віднесено у встановленому законодавством порядку до підакцизних, до її ціни включається акцизний збір — непря­мий податок на високорентабельні та монопольні товари2. У такому разі податок на додану вартість обчислюється з ураху­ванням суми акцизного збору.

У випадках реалізації продукції (товарів) через посередників за вільними цінами до ціни включаються також постачаль­ницько-збутові надбавки (націнки), граничний розмір яких може обмежуватися державою3.

Роздрібні ціни на товари формуються, виходячи з оптової ціни, шляхом включення до неї торговельної надбавки (на­цінки). Ці ціни застосовуються у відносинах між підприєм­ствами торгівлі та населенням, що споживає товари.

При розрахунках за продану сільськогосподарськими това­ровиробниками сільськогосподарську продукцію застосовують закупівельні ціни.

Читайте також:

1. I.1. Порядок збільшення розміру статутного капіталу АТ за рахунок додаткових внесків у разі закритого (приватного) розміщення акцій
2. III. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РОЗРАХУНКІВ КУРСОВОЇ РОБОТИ
3. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
4. IV ПОРЯДОК ПРОВЕДЕНИЯ ОПРОБОВАНИЯ ТОРМОЗОВ
5. The peace – порядок
6. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
7. V. Порядок подання роботи на рецензiю i захист роботи
8. V. Порядок подання скарги
9. V. ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
10. V. Порядок прийому заяв та документів для участі у конкурсному відборі до НАУ
11. VIII. Порядок розгляду скарг
12. А.1. Порядок Magnoliales - магнолієцвіті

Переглядів: 2218