• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Конституція

Італійська Конституція — це багатоплановий, ретельно і детально пророблений політико-юридичний документ. Вона не має окремої преамбули. Філософські установки, соціально-правові основи й юридичні принципи відбиті безпосередньо у відповідних розділах самого конституційного тексту.

Структура конституції:

- вступний розділ "Основні принципи";

- перша частина - "Права й обов'язки громадян";

- друга частина - "Устрій республіки";

- перехідні заключні постанови.

Усього в Конституції 139 статей. Перехідні та заключні постанови мають свою особливу, римську нумерацію (усього XVIII статей).

Італійська Конституція має твердий характер. Її перегляд можливий тільки в рамках особливої процедури і при наявності в обох палатах Парламенту, так званої конституційної більшості.

В італійській Конституції чітко розмежовані три основні державні функції:

- законодавча влада належить Парламенту й обласним радам у межах їхньої компетенції;

- виконавча влада є прерогативою президента Республіки, міністрів і органів виконавчої влади областей, провінцій і комун;

- судова влада входить до компетенції різних судових органів, включаючи Конституційний суд.

Особливе місце в італійській Конституції посідають взаємини між державою і католицькою церквою.

Партійна система. Протягом піввікового періоду, що минув з моменту вступу в силу нинішньої Конституції, Італійська держава в цілому розвивалася демократичним шляхом. Це, зокрема, знайшло своє підтвердження і в еволюції ліво- і праворадикальних партій — комуністів і неофашистів, у їхньому нинішньому поверненні в конституційні рамки.

Разом у тим, криза державно-монополістичної моделі розвитку суспільства супроводжувалася розпадом партійно-політичних структур, у всякому випадку в тому вигляді, в якому вони склалися в перші повоєнні роки. "Недосконала двопартійність" — перевага двох партій — християнських демократів і комуністів (разом вони користувалися підтримкою в середньому двох третин виборців) до середини 1990-х років трансформувалася в нову ліберальну й соціал-демократичну двополюсну систему.

Ліберальні та консервативні політичні сили увійшли до правоцентристського блоку "Полюс волі" (до якого входять рух С Берлусконі "Уперед, Італія", Національний альянс і Християнсько-демократичний центр). Партії лівоцентристської орієнтації об'єдналися в блок "Маслинове дерево" (очолює Р. Проді), що складається з Італійської народної партії (ліве крило Християнсько-демократичної партії), "Лівих демократів" (колишні комуністи), партії Італійське відновлення (нове політичне утворення центристської користі), а також руху "зелених". Поза блоками залишається сепаратистська Північна Ліга, очолювана У. Боссі.

Відповідно до закону, держава бере участь у фінансуванні політичних партій через їхні партійні групи в Палаті депутатів і в Сенаті.

Читайте також:

1. Q Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України – 1996 - № 30 – Ст. 141
2. Гетьман Пилип Орлик. Конституція 1710 р. – видатна пам’ятка суспільно-політичної думки України XVIII ст.
3. За структурою Конституція України складається з Преамбули та 15 розділів.
4. Загальне і особливе в конституціях зарубіжних країн.
5. Конституційний процес в Україні в добу незалежності. Конституція України 1996 р.
6. Конституція
7. Конституція -
8. Конституція 1923 року
9. Конституція 1937
10. Конституція 1949 р.
11. Конституція і екстер’єр тварин.

Переглядів: 521