• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Мікроекономічний аспект виробництва

Виробництво – це процес факторів виробництва для виготовлення товаріви та надання послуг.

Спосіб сполучення факторів виробництва при виготовленні товарів та наданні послуг має назву “технологія”.

Технологія може бути врегульована:

- в засобах виробництва;

- в робітниках (краща освіта та досконала професійна підготовка).

Економічною моделлю технології є виробнича функція.

Виробнича функція - це співвідношення між будь-якою комбі­нацією факторів виробництва і максимально можливим обсягом продукції.

Виробнича функція будується для певної технології і може бути використана для визначення мінімальної кількості витрат для виробництва будь якої кількості товарів.

Якщо весь спектр комбінацій виробництва уявити як ви­трати: праці (L); капіталу (K); матеріалів (M), то вироб­нича функція може бути визначена таким чином

Q = f(L,K,M),(6.1)

де Q – максимальний обсяг продукції, що виробляється при даній технології і даному співвідношенні праці (L), капіталу (K), матеріалів (M).

Виробнича функція є завжди конкретною – призначається тільки для даної технології. Нова технологія – нова виробнича функція.

За допомогою виробничої функції визначається мінімальна кількість витрат, що є необхідними для виробництва даного обсягу продукції.

Властивості виробничої функції:

а) Збільшення обсягу виробництва за рахунок зростання тільки витрат по одному фактору виробництва має межу.

б) Існує певна компліментарність факторів виробництва, але без скорочення обсягів виробництва можлива і певна взає­мозамінність цих факторів.

в) Зміни у використанні факторів виробництва більш еласти­чні у довгостроковому періоді, ніж у короткостроковому.

Короткостроковий період – це період виробництва, протягом якого деякі фактори не можуть бути змінені.

Довгостроковий період – це період виробництва, протягом якого виробники мають можливість і час для зміни всіх факторів виробництва продукції.

Постійний фактор – це економічний ресурс, який є фіксованим і не може бути змінений протягом короткострокового періоду, навіть коли змінюється його вартість.

Змінний фактор – це економічний ресурс, який може бути змінним у корот­костроковому періоді.

Розглянемо випадок, при якому один із факторів є фіксова­ним, а інший – змінним. K – постійний фактор; L – змінний фактор.

Сукупний продукт (ТР_L) змінного фактора виробництва – це кількість продукції, що виробляється при певній кількості фактора і при незмінності інших факто­рів.

Середній продукт (AP_L) змінного фактора виробництва – це співвідношення обсягу сукупного продукту змінного фактора (L) і використаної кількості цього фактора:

, (6.2)

де AP_L - середній продукт праці;

TP_L - сукупний продукт праці;

L - кількість годин праці.

Граничний продукт (МР_L) змінного фактора виробництва – це зміна (при інших рівних умовах) () сукупного продукту цього фактора у відповідності зі зміною його кількості (), що ви­користовується:

(6.3)

Графік кривої сукупного продукту (ТР_L). Крива сукупного продукту певного фактора виробництва показує зміну випуску продукції при зміні одного з факторів (L), коли інші зали­шаються незмінними. При русі по кривій сукупного продукту виробництво може бути збільшене, якщо збільшується співвід­ношення між змінними і постійними факторами (L/K) (тобто до L₃).

Графік кривої середнього продукту (AP_L). Середній про­дукт праці (AP_L) досягає максимуму у точці K, коли кіль­кість годин праці, що відповідає дотику кривої сукупного продукту (TP_L) і прямій, що виходить з початку координат дорівнюють (L₂).

Графік кривої граничного продукту (MP_L). Точка С – це точка перегину кривої сукупного продукту, їй відповідає ма­ксимальне значення граничного продукту в точці W. Гранич­ний продукт досягає максимуму раніше, ніж середній продукт праці. Граничний продукт зменшується до нуля в точці L₃ і в подальшому має від’ємне значення.

Закон спадної граничної продуктивності (дохідності): починаючи з певного моменту кожна наступна витрата змінного фактору виробництва дає все менший і менший приріст обсягу випуску продукції.

Закон спадної дохідності діє у короткостроковому пері­оді, коли принаймні один фактор залишається незмінним. Закон спадної дохідності залежить від певної техноло­гії виробництва (зміна технологій може привести до зрос­тання всієї кривої випуску продукції) (рис. 6.2).

TP_L

B

А TP_L

C

0 L₁ L₂ L₃ L

AP_L

MP_L

W

K

АP_L

1 2 3

0 L₁ L₂ L₃ МР_L L

Рис. 6.2. Закон спадної дохідності (граничної продуктивності) від використання фактора виробництва

Виділяють наступні стадії виробництва:

І стадія ( МР_L > АР_L > 0; графік МР_L зростає).

На цій стадії зростання випуску валової продукції відбувається швидше, ніж зростають витрати змінного фактору виробництва. Дана стадія характеризується зростаючою граничною продуктивністю фактора виробництва.

ІІ стадія (МР_L> 0; графік МР_L спадає).

Починаючи з точки С, випуск продукції зростає повільніше, ніж кількість використаного фактору виробництва, тобто знижується темп приросту виробництва. На цій стадії вступає в дію закон спадної граничної продуктивності. Середній продукт змінного фактору досягає свого максимального значення. Максимум середнього продукту знаходиться в точці перетину з кривою граничної продуктивності.

ІІІ стадія (МР_L < 0; графік МР_L спадає; графік ТР_L спадає). В точці В валовий продукт є максимальним, його приріст дорівнює нулю. Після точки В валовий продукт почне скорочуватись, середній продукт продовжить скорочуватись, а величини граничного продукту стають негативними.

Таким чином, при незмінному стані техніки в кінцевому рахунку досягається такий економічний стан виробництва, при якому гранична продуктивність змінного фактора у поєднанні з постійним стає негативною. Точка В показує межу застосування технології.

Однією з перших спроб математичної формалізації виробничої функції є функція Кобба-Дугласа. Вона має вигляд у двофакторному випадку:

Q = aK^αL^β, де a, α, β > 0, α + β = 1 (6.4)

Параметри α та β можуть трактуватись як своєрідні індикатори “вагомості” капіталу та робочої сили у технології.

Приріст виробництва при зміні фактору виробництва на додаткову одиницю має назву граничної ефективності фактору виробництва.

Для виробничої функції Кобба-Дугласа:

MP_K = ∂(aK^αL^1-α)/∂K = aα(L/K)^1-α,

MP_L = ∂(aK^αL^1-α)/∂L = a(1-α)(K/L)^α. (6.5)

Граничні ефективності капіталу та праці зменшуються при збільшенні відповідно величин капіталу та праці. У той же час граничні ефективності капіталу та праці підвищуються відповідно при збільшенні величин праці та капіталу. Перше свідчить про те, що функція Кобба-Дугласа відображає закон спадної граничної ефективності факторів виробництва. Друге – про можливості сприятливішого використання одного фактора, якщо збільшується другий.

Контрольні питання:

1. Що таке фірма? У чому полягає її соціально-економічне значення?

2. Назвіть основні форми організації економчної діяльності.

3. Охарактеризуйте основні типи контракітв згідно із теорією економічної організації фірми.

4. В чому полягає різниця між технологічним та організаційним підходами до аналізу економічних організацій?

5. Які основні види ресурсів виділяються в теорії фірми?

6. Які існують основні форми ділових підприємств?

7. В чому полягають переваги та недоліки функціонування приватнопідприємницької фірми?

8. Охарактеризуйте переваги та недоліки функціонування партнерств?

9. Якими є переваги та недоліки функціонування корпорацій?

10. Що таке виробнича функція? У чому полягають її основні властивості?

11. Що представляє собою виробнича функція з одним змінним фактором виробництва?

12. Дайте визначення поняттям: “валовий продукт змінного фактора виробництва”, “середній продукт змінного фактора виробництва”, “граничний продукт змінного фактора виробництва”.

13. Як трактується закон спадної продуктивності змінного ресурсу?

14. Охарактеризуйте основні стадії виробництва продукції при використанні одного змінного фактора виробництва.

15. Що представляє собою функція Кобба-Дугласа? В чому полягає її економічне значення?

ЛЕКЦІЯ № 8 (2 години)

Читайте також:

1. D) оснащення виробництва обладнанням, пристроями, інструментом, засобами контролю.
2. Абстрактна модель оптимального планування виробництва
3. Автоматизація виробництва
4. Альтернативні можливості виробництва масла і тракторів
5. Альтернативні можливості виробництва масла та гармат.
6. Альтернативні можливості виробництва масла та гармат.
7. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ
8. Аналіз обсягу виробництва продукції в натуральному й вартісному вираженні.
9. Аналіз результатів національного виробництва.
10. Аналіз технічного рівня виробництва
11. Аналіз факторів впливу на обсяги виробництва суспільного продукту.
12. Антропічний аспект

Переглядів: 1441