• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методичні рекомендації щодо виконання

Рекомендується такий порядок розрахунку:

1. На вихідній схемі задатися позитивними напрямками струмів в усіх гілках.

2. Згорнути паралельні ділянки кола без джерел ЕРС так, як це робили у задачі № 1, та отримати схему з трьома гілками. Наприклад, у схемі № 5 (Рис.1.2.1.) резистори R1 та R2 можна замінити одним еквівалентним R12 за формулою паралельного з’єднання. У цій же схемі резистори R3 та R5 також з’єднані паралельно і мають бути аналогічно замінені на R35. У схемі № 8 резистор R3 є паралельним до двох послідовно з’єднаних резисторів R6 та R7. Цю ділянку кола треба замінити одним еквівалентним резистором R367.

4. Скласти за законами Кірхгофа систему рівнянь, кількість яких дорівнює кількості невідомих струмів у схемі після еквівалентних перетворень. Пам’ятати, що за першим законом Кірхгофа можна скласти на одне рівняння менше кількості вузлів в схемі. Інші рівняння складаються за другим законом Кіргофа з урахуванням того, щоб всі ЕРС увійшли до рівнянь хоча б один раз.

5. Розв’язати отриману систему рівнянь яким завгодно методом і знайти перші три шукані струми.

6. Знайти невідомі струми у паралельних гілках, які були згорнені, за формулою розкиду, або за законом Ома, знайшовши спочатку напругу на паралельних резисторах U12, U35, або U367.

Таблиця 1.2.

Рисунок 1.2.1.

Формули розкиду дозволяють відразу знайти струми у паралельних гілках, якщо вже знайдено загальний струм, що підтікає до вузла розгалуження.

Наприклад, якщо відомо значення струму I1 та резисторів R2, R3 (Рисунок 1.2.2.), то струми у паралельних гілках дорівнюють:

Рисунок 1.2.2.

7. Для перевірки правильності розрахунків скласти баланс потужностей аналогічно до пункту 1.1.2. попередньої задачі:

У рівнянні балансу потужностей: з лівої сторони – алгебраїчна сума потужностей, що розвиваються джерелами, а з правої – завжди позитивна арифметична сумарна потужність споживачів.

1.2.3. Приклад розрахунку:

Нехай задана схема, що зображена на рисунку 1.2.3.

Рисунок 1.2.3.

Вихідні дані:

E₁ = 70 В, E₂ = 100 В, E₃ = 20 В, R₁ = 2 Ом, R₂ = 8 Ом ,

R₃ = 3 Ом , R₄ = 10 Ом, R₅ = 12 Ом, R₆ = 7 Ом, R₇ = 9 Ом

1. Задаємося довільними напрямками струмів у всіх гілках та обходом

контурів (за годинниковою стрілкою). Кількість необхідних рівнянь дорівнює кількості невідомих струмів, а кількість струмів дорівнює кількості гілок у схемі.

2. За першим законом Кірхгофа можна скласти на одне рівняння менше, ніж у схемі є вузлів. Тобто у нашому випадку тільки одне рівняння.

Записуємо перший закон Кірхгофа для вузла «а»:

3. Інші два необхідні рівняння записуються за другим законом Кірхгофа,

враховуючи, що всі джерела ЕРС повинні хоч один раз в них входити.

Записуємо другий закон Кірхгофа для великого зовнішнього контуру:

;

Запишемо другий закон Кірхгофа для малого правого контуру:

;

4. Складемо систему рівнянь, підставляючи числові значення ЕРС та опорів у формули, що отримані вище:

;

5. Вирішуємо систему рівнянь одним з двох відомих методів («підстановки» чи «визначників»).

При застосуванні метода підстановки значення струму I₃ з першого рівняння підставимо у два останні.

У результаті після розкриття скобок і перетворень отримуємо систему двох рівнянь з двома невідомими струмами:

Щоб вирішити цю систему знаходимо два числа N1 та N2, на які будемо помножати перше та друге рівняння перед тим, як їх додати одне до одного, щоб, позбавившись одного з невідомих струмів, знайти інший. Це є коефіцієнти перед одним зі струмів у двох рівняннях (наприклад, перед I₁). Тобто , а . Знак мінус перед одним з чисел потрібен для того, щоб при додаванні I₁ скоротився. Визначені коефіцієнти можуть бути скорочені на одне й теж число. Таким чином, у нашому випадку:

,

Помножуємо всі члени першого рівняння на , і всі члени другого рівняння на

Додаємо перше рівняння до другого і після перетворень отримуємо, що: , звідки А

Струм I₁ знаходимо з першого рівняння після підстановки в нього А А

Знайдемо струм I₃ за першим законом Кірхгофа:

А

Систему рівнянь з двома невідомими струмами також можна розв’язати методом визначників.

Знайдемо струми I₁ та I₂ за методом Крамера через визначники:

А А

Струм I₃ як і в попередньому випадку знайдемо за першим законом Кірхгофа:

А

6. Для перевірки розрахунку складаємо баланс потужностей:

Розраховуємо потужності джерел.

Вт

Вт

Вт

Вт

Розраховуємо потужності, що споживають опори навантаження.

Вт

Вт

Вт

Вт

Вт

Вт

Вт

= 261,3722 Вт

Баланс потужностей:

261,5 Вт ≈261,3722 Вт

Розраховуємо похибку, яка виникла за рахунок округлювання:

1.3. Запитання для захисту контрольної роботи № 1

1. Дати визначення і вміти показати на схемі топологічні елементи електричних кіл.

2. Дати визначення понять «вузол», «гілка», «контур».

3. Як визначається загальний опір при послідовному вмиканні опорів?

4. Як визначається загальний опір при паралельному вмиканні опорів?

6. Дати визначення закону Ома для замкнутого кола і ділянки.

6. Сформулювати перший закон Кірхгофа і показати його застосування в контрольній роботі.

7. Скільки рівнянь можна скласти за першим законом Кіргофа при розрахунку складного електричного кола?

8. Сформулювати другий закон Кірхгофа.

8. Сформулювати правила запису другого закону Кірхгофа.

8. Визначення потужності джерела ЕРС.

9. Визначення потужності споживачів електричної енергії.

9. Баланс потужностей: його призначення і правила складання.

10. Пояснити фізичний сенс від’ємної потужності джерела ЕРС у балансі потужностей.

12. Чи може бути від’ємним значення потужності споживачів у правій частині рівняння другого закону Кірхгофа?

13. Коли доцільно для знаходження невідомих струмів використовувати формулу розкиду?

Читайте також:

1. I. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
2. II. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
3. III. Виконання бюджету
4. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
5. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
6. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
7. IІІ. Послідовність виконання курсової роботи
8. Qзабезпечення виконання завдань кожним відділом.
9. V. Виконання вправ на застосування узагальнювальних правил.
10. V. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЇХ ВИКОНАННЯ
11. V. Рекомендації і розробки маркетинг-консалтингу.
12. VIІ. Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті

Переглядів: 537