• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Способи вираження концентрації істинних розчинів.

В істинних розчинах частинки дисперсної фази (атоми, молекули, іони) мають розмір, менший від 1 нм.

Нм.

У колоїдних розчинах частинки дисперсної фази тверді й мають розмір

Види розчинів

Узалежності від агрегатного стану та розміру частинок розчиненої речовини (або дисперсної фази) системи поділяються на:

• грубодисперсні (суспензії, емульсії);

• тонкодисперсні (колоїдні розчини);

• істинні розчини.

У грубодисперсних системах частинки дисперсної фази мають розмір, більший за 100нм та можуть бути або рідкими (емульсії), або твердими (суспензії). Такі системи називають ще зависями.

Системи, в яких частинки твердої речовини розподілені в рідині, називаються суспензіями.

Наприклад: суміш глини з водою, суміш мулу або крейди з водою.

Системи, в яких частинки однієї рідини розподілені в іншій рідині, називаються емульсіями.

Наприклад: молоко, маргарин, олія, крем, мазі.

Істинні розчини поділяються:

– за типом розчинника — на водні та неводні;

– за типом розчиненої речовини — на розчини солей, кислот, лугів, газів і т.п.;

– за відношенням до електричного струму — на електроліти та неелектроліти;

– за консистенцією — на концентровані та розведені;

– за ступенем досягнення межі розчинності — насичені та ненасичені.

Склад розчину можна виразити як концентрацією так і часткою розчиненої речовини.

Концентрація розчинівхарактеризує якісні і кількісні співвідношення між компонентами в системі.

До якісних характеристик відносять такі поняття, як розведені і концентровані розчини; ненасичені, насичені і пересичені розчини. Для добре розчинних речовин ці поняття співпадають. Так, насичений розчин NaCl, є одночасно концентрованим, а розведений – ненасиченим. Для розчинів малорозчинних речовин поняття "концентрований" неприйнятне, бо навіть насичений розчин в даному випадку завжди розведений. Насичений розчин буде стійким тільки тоді, коли він знаходиться в контакті з іншою фазою. У відсутності такого контакту насичений розчин можна легко пере­творити як в ненасичений, так і в пересичений.

Серед кількісних способів вираження концентрації найчастіше зустрічаються й застосовуються масова частка і молярна концентрація.

Масова частка(ω) визначається відношенням маси розчиненої речовини X до маси всього розчину (в частках одиниці чи у відсотках):

ω = ω = (11)

причому зовсім байдуже, яка речовина розчиняється та яка її малярна маса. Масова частка показує, скільки грамів речовини міститься в 100г розчину. Наприклад, якщо в 450 г води розчинити 50 г будь-якої речовини, то масова концентрація роз­чину (0 = 50/(450+50) = 0,1 або 10%, а для того, щоб приготу­вати 100 грамів такого розчину, треба взяти 10 г речовини і роз­чинити їх у 90 г води.

Щоб приготувати 100 г 2,5%-го розчину, треба взяти 2,5 г ре­човини X і 97,5 г води. 400 грамів такого розчину містять 2,5 ∙ 4 = 10 г речовини X та 400 - 10 = =390 г води. Для розрахунків можна скористатися й формулою (11):

m(X) =

Молярна концентрація с(Х) - це відношення кількості розчи­неної речовини X l jоб'єму розчину:

c(X) =

Щоб приготувати одномолярний (1М) розчин, наприклад NaCl, треба взяти 58,5 г (молярна маса) солі на 1 л розчину. В 1л 0,2-молярного (0,2 М) розчину NaCl міститься 58,5 ∙ 0,2 = 11,7 г солі, а в 20 л - у 20 разів більше, тобто 11,7 ∙20= 234 г NaCl

Той же розрахунок за формулою (12):

m(NaCl) = c(NaCl) ∙ M(NaCl) ∙V_(розч) = 0,2 ∙ 58,5 ∙ 20 = 234 (г).

Такий спосіб вираження концентрації передбачає знання молекулярної формули розчиненої речовини, щоб можна було вирахувати її молярну масу.

Кількісний склад розчину можна виражати через моляльність— число молів розчиненої речовини, що міститься в 1000 г розчинника.

Іноді (на виробництві) склад розчину виражають через його густину. Для розчину кожної речовини, що має певну густину, характерний певний вміст цієї речовини. Густину розчину наближено визначають спеціальним при­ладом — ареометром. Знаючи густину розчину, за спеціальними таблицями можна встановити масову частку розчиненої речовини у відсотках.

Склад розчину можна також виражати титром. Титромназивають кількість грамів розчиненої речовини, що міститься в 1мл розчину. Якщо в 1л сульфатної кислоти з концентрацією 1н міститься 49,04г H₂SO₄, то титр цього розчину становитиме

Т_НSO= = 0,04904 г/мл

Розчинність речовин часто виражають масою речовини, що міститься в 100 масових частках розчинника. Наприклад, розчинність хлориду натрію за температури 18°С дорівнює 35,86 г у 100г води.

Якщо реакції відбуваються між розчинами речовин, їх склад зручно виражати через молярну концентрацію еквівалента. У цьому разі легко обчислити, в яких об'ємних відношеннях слід змішати розчини, щоб розчинені речовини прореагували без залишку.

Основна перевага цих (0,1н, 0,01 н і т. д.) розчинів полягає в тому, що роз­чини однакової концентрації реагують між собою в однакових об'ємних співвідношеннях. Так, для нейтралізації 1л 1н розчину хлоридної кислоти потрібно точно 1л 1н розчину гідроксиду натрію, оскільки кожен із цих розчинів містить по одному еквіваленту речовини в 1л.

Зрозуміло, що чим концентрованіший розчин ми маємо, тим у меншому об'ємі його міститиметься така сама кількість розчиненої речовини, як і в певному об'ємі більш розбавленого розчину. Отже, між об'ємом розчину і його молярною концентрацією еквівалента існує обернено пропорційна залежність:

, або V₁c_ек= V₂c_ек

За цією залежністю можна не тільки обчислювати об'єми розчинів, потрібні для проведення реакцій, а й за об'ємами розчинів, що беруть участь у реакції, знаходити їхні концентрації.

Завдання для самоперевірки:

1. Задача. У лабораторії є розчин з масовою часткою гідроксиду натрію 30%, густина якого 1,33г/мл. Який об′єм цього розчину треба взяти для приготування розчину об′ємом 250мл. з масовою часткою гідроксиду натрію 14% і густиною 1,15г/мл.?

2. Задача. Нітрат калію масою 10г розчинили у воді об′ємом 150мл. Густина дорівнює 1г/мл. Розрахуйте масову частку солі в розчині.

3. Задача. Сірководень об′ємом 14мл розчинили у воді мсою 500г (н.у.) Обчисліть масову частку сірководню в розчині.

4. Задача. Визначте молярну концентрацію розчину, добутого внаслідок розчинення Na₂SO₄ масою 21,3г у воді масою 150г, якщо густина добутого розчину дорівнює 1,12г/мл.

Тестові завдання по темі «Хімічний зв’язок і будова речовини»

Тестові завдання по темі «Розчини»

Вправи по темі “ Хімічний зв'язок і будова речовин „

1. Визначте тип хімічного зв’язку в наведених речовинах ( іонний, ковалентний полярний, ковалентний неполярний) (табл.1 ). Складіть схеми утворення хімічного зв’язку в речовинах. Дайте назви речовинам.

Таблиця 1

2. Визначте валентності хімічних елементів у сполуках (табл. 2). Складіть

структурні формули речовин.

Таблиця 2

Задачі по темі : “ Розчини „

1. У воді масою 150 г розчинили калій хлорид масою 10 г . Визначте масову частку солі в отриманому розчині.

2. Визначте масу солі, потрібної для приготування розчину масою 2 кг з масовою часткою солі 15 %.

3. Визначте масу калій хлориду, який потрібно розчинити у воді масою 100 г, щоб отримати розчин з масовою часткою КСl 5%.

4. Барій Хлорид масою 6 г розчинили у воді об’ємом 250 мл (густина 1 г/мл ).

Визначте масову частку солі в отриманому розчині.

5. У воді масою 1000 г розчинили калій сульфат, кількість речовини якого становила 2 моль. Визначте масову частку солі в розчині.

6. Визначте кількість речовини натрій гідроксиду, потрібно приготування розчину масою 60 г з масовою часткою лугу 15 %.

7. Визначте масу солі і масу води, потрібних для приготування розчину об’ємом 120мл (густина 1,1 г/мл) з масовою часткою солі 15 %.

8. У воді об’ємом 200 мл (густина 1 г/мл) розчинили кристалогідрат СаСl₂∙6H₂O масою 25 г . Визначте масву частку кальцій хлориду в отриманому розчині.

9. Розчин купрум (ІІ) сульфату масою 400 г (масова частка СuSO₄ – 15 %) випарили, добувши кристалогідрат СuSO₄ ∙5H₂O. Визначте масу добутого кристалогідрату.

10. Визначте, яка маса кристалогідрату Na₂SO₄∙10H₂O і який об’єм води потрібний для приготування розчину натрій сульфату (ρ=1,091 г/мл) об’ємом 1,2 л, у якому його масова частка складає 10 %.

11. Для приготування 5%-го (за масою) розчину магній сульфату узято 400 г

кристалогідрату MqSO₄ ∙ 7H₂O. Визначте масу отриманого розчину.

12. Визначте, у якій масі води потрібно розчинити 25 г кристалогідрату СuSO₄ ∙5H₂O, щоб одержати 8%-ий ( за масою) розчин купрум (ІІ) сульфату.

13. Визначте, скільки грамів кристалогідрату Na₂SO₄∙10H₂O треба розчинити в 800 г води, щоб одержати 10 %-ий (за масою) розчин натрій сульфату.

14. Визначте масу кристалогідрату FeSO₄ ∙ 7H₂O, потрібного для приготування

розчину масою 50 г з масовою часткою ферум (ІІ) сульфату 8%.

15. Гідрогенхлорид об’ємом 5,6 л (нормальні умови) розчинили у воді масою 500 г. Визначте масову частку HCl в отриманому розчині.

16. Визначте, який об’єм сульфур (ІV) оксиду, виміряний за нормальних умов,

потрібний для приготування розчину масою 200 г з масовою часткою SO₂ 1,5 %.

17. Визначте об’єм гідроген хлориду, виміряний за нормальних умов, потрібний для приготування розчину масою 500 г з масовою часткою HCl 8%.

18. Гідроген бромід об’ємом 1,12 л (нормальні умови) розчинили у воді масою 150 г. Визначте масову частку гідроген бромід в отриманому розчині.

19. Визначте об’єм розчину сульфатної кислоти (масова частка H₂SO₄ 8 %, густина1,05 г/мл), який необхідно взяти для приготування розчину з масовою часткою сульфатної кислоти 2 % об’ємом 400 мл (густина-1,01 г/мл).

20. Потрібно приготувати розчин натрій нітрату масою 300 г (масова частка NaNO₃ 5 %). Визначте об’єм води та об’єм розчину з масовою часткою натрій нітрату 16 % (густина-1,11 г/мл), необхідних для цього.

21. До розчину сульфатної кислоти об’ємом 250 мл (масова частка H₂SO₄ 12 %,

густина 1,08 г/мл) прилили воду масою 120 г. Визначте масову частку сульфатної кислоти в отриманому розчині.

22. До розчину солі масою 250 г (масова частка солі 10 %) долили воду об’ємом 150мл (густина- 1 г/мл).Визначте масову частку солі в отриманому розчині.

23. Визначте об’ємом розчину калій гідроксиду (масова частка КОН 12 %, густина 1,11 г/мл), який потрібно долити до води об’ємом 500 мл , щоб отримати розчин з масовою часткою калій гідроксиду 5 %.

24. Визначте маси розчинів кальцій хлориду з масовими частками СаСl₂ 2і 10 %, потрібних для приготування розчину масовою часткою кальцій хлориду 5 %.

25. Визначте маси води і розчину з масовою часткою магній хлориду 20 %, потрібних для приготування розчину масою 300 г з масовою часткою MqCl₂ 4%

Читайте також:

1. Безстатеве розмноження, його визначення та загальна характеристика. Спори — клітини безстатевого розмноження, способи утворення і типи спор.
2. Біологічні способи лікування ран.
3. Валютний курс і способи його визначення
4. Варіанти і способи вимірювань характеристик телефонних каналів
5. Види і способи вибіркового спостереження.
6. Види конституцій. Класифікація конституцій за соціальними та за юридичними ознаками, за формою вираження, порядком прийняття, за способами внесення змін, часу дії.
7. Види середніх величин та способи їх обрахування.
8. Види середніх величин та способи їх обрахування.
9. Види середніх і способи їх обчислення
10. Види та способи гартування.
11. Види та способи здійснення посягань на територіальну цілісність.
12. Види цивільно-правових договорів в “Руській Правді”, способи їх укладення.

Переглядів: 4380