Потенціал дії атипових кардіоміоцитів сино – атріального вузла, механізми походження, фізіологічна роль

А – КМЦ вузла СА спонтанно, ритмічно генерують ПД з частотою, яка обумовлює частоту скорочення серця, тобто МПС спонтанно зменшується з 60 мВ до критичного рівня – 45 мВ після чого виникає ПД

Природа автоматії полягає в наявності в А-КМЦ специфічних потенціал-чутливих каналівNa⁺, K⁺, Ca²⁺, Ці канали змінюють свій стан, коли в ході реполяризації мембрани КМЦ (кінець попереднього ПД) мембранний потенціал досягає - 60 mV. При цьому в мембрані А-КМЦ:

3. - відкриваються повільні кальцієві канали – йони кальцію за градієнтом концентрації починають повільно входити в клітини, деполяризація досягає 0 – потенціалу;

2. - відкривається повільні натрієві канали – йони натрію за градієнтом концентрації починають повільно входити в клітини, виникає повільна діастолична деполяризація, продовжується до критичного рівня – 45 мВ;

1. - закриваються калієві канали – зменшується вихід калію з клітини за градієнтом концентрації.

Така зміна стану каналів мембран А-КМЦ веде до переміщення іонів і повільного зменшення мембранного потенціалу (деполяризація мембрани). Ця деполяризація виникає без дії зовнішнього подразника (автоматично), і коли вона досягає критичного рівня (– 45 mV), виникає пік ПД. Ця частина змін в часі мембранного потенціалу клітини, що володіє автоматією, є специфічною для неї і носить назву фази повільної діастолічної деполяризації, або спонтанної деполяризації (предпотенціал).

Фаза - предпотенціал, обумовлює автоматію, проникність для Na⁺збільшується, відкриваються Са⁺ канали вихід К⁺припиняється, тому деполяризація досягає Е_{кр –}45 мВ.

Фаза - швидкої деполяризації, деполяризація досягає 0 потенціалу, завдяки входу Са²⁺.

Фаза - реполяризації, викликана збільшенням виходу К+ із клітини, що призводить дорівня МПД - 60м.

Клітини СА вузла генерують ПД з найбільшою частотою (60 – 100) в порівнянні з латентними водіями ритму.

Послідовність і швидкість проведення збудженняпо серцю

Швидкість проведення збудження по серцю характеризує час передачі збудження від однієї структури міокарда до іншої.

В звичайних умовах послідовність руху збудження по структурах серця така:

- пазухово-передсердний вузол;

- робочий міокард передсердь;

- передсердно-шлуночковий вузол;

- пучок Гіса;

- ніжки пучка Гіса ;

- волокна Пуркіньє;

- робочий міокард шлуночків.

Швидкість проведення збудження по структурах серця різна.

- пазухово-передсердний вузол;

- робочий міокард передсердь 0,8 – 1 м

- передсердно-шлуночковий вузол 0,02 – 0,05м

- пучок Гіса 1 – 1,5м/с;

- ніжки пучка Гіса 1 – 1,5м/с;

- волокна Пуркіньє 1 – 1,5м/с;

- робочий міокард шлуночків 0,9м/с.

Швидкість велика і це має велике значення; так як забезпечує синхронність скорочень міокарду передсердь; міокарду шлуночків (для досягнення останнього результату існує провідна ситема шлуночків серця - пучок Гіса, його ніжки, волокна Пуркіньє; наявність спеціальної провідної системи шлуночків зумовлено його великою масою).

Чинниками, що впливають на швидкість проведення збудження по м'язовим волокнах; є: діаметр волокон, амплітуда ПД. величина порогу деполяризації, швидкість розвитку піку ПД, наявність нексусів між міокардіоцитами - вони мають низький опір, що сприяє швидкій передачі ГІД з одного КМЦ на другий і збільшенню швидкості проведення збудження.

В ділянці передсердно - шлуночкового вузла має місце затримка проведення збудження, котра виникає внаслідок значного зменшення швидкості проведення 0,02 – 0,05м/л. Наявність атріовентрикулярної затримки забезпечує послідовне скорочення передсердь та шлуночків (спочатку передсердя, а через 0,1с — шлуночки), тобто затримка дає можливість завершити систолу передсердь.

Потенціал дії типових кардіоміоцитів шлуночків, механізми походження, фізіологічна роль

Збудливість - це здатність клітин міокарда генерувати ПД під дією електричного струму.

Т – кардіоміоцит не мають властивості автоматії і вони генерують ПД під впливом подразника – це ПД, що йде від водія ритму. (СА вузла)

ПД Т – КМЦ має особливості:

- він дуже тривалий в шлуночках до 300 мс;

- стабільний – 90 мВ.

1. Фаза швидкої деполяризації; із швидким входом йонів натрію потім додається вхід йонів кальцію..

2. Фаза швидкої початкової реполяризації дуже короткочасна. Пов'язана з виходом Т – КМЦ йонів калію та вхід хлору, вхід Na⁺припиняється;

3. Фаза повільної реполяризації (плато) під час цієї фази мембранний потенціал Т – КМЦ мало змінюється, оскільки вихід йоні калію зрівноважується входом йонів кальцію, через повільні Ca²⁺канали, підтримують МП приблизно 0.

4. Фаза швидкої реполяризації- пов'язана із швидким виходом із клітин калію відбувається відновлення , вихідного рівня мембранного потенціалу.

Таким чином, велика тривалість ПД пов’язана з наявністю фази плато. Вона в свою чергу виникає внаслідок наявності в Т-КМЦ специфічних потеиціал-чутливих кальцій-натрієвих каналів. Ці канали відкриваються під час швидкої деполяризації, коли мембранний потенціал зменшується до рівня (30-40 мВ). Ці канали повільно відкриваються, зате довго лишаються відкритими. Через них довго здійснюється вхід в Т-КМЦ йонів кальцію (значно менше -натрію) за градієнтом концентрації.

вихід, K⁺

вхід Na⁺

вихід K

вхід Ca²⁺

Періоди рефрактерності під час розвитку ПД типових кардіоміоцитів, їх

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Будова серцевого м’яза.	\|	Значення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.