• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Значення

У міокарді, як і в інших збудливих тканинах, стан збудження збігається зі зміною збудливості - рефрактерністю. Тривалість періодів рефрактерності пов'язана з тривалістю ПД (300мВ).

Стадія абсолютної рефрактерності характеризується відсутністю відповіді на дію подразника будь - якої сили, бо не працюють, Na⁺ канали. Триває ця стадія 0,25 сек.( це час систоли). Тривалий рефракторний період запобігає виникненню повторних ПД. За час рефрактерності шлуночки встигають розслабитись, заповнитись кров'ю, таким чином, м’яз серця скорочується в режимі поодинокого м'язового скорочення.

Відносний рефрактерний період – це період, коли подразник викликає ПД, але ПД має меншу швидкість розвитку і меншу амплітуду, бо ще не всі Na⁺ канали активні.

Скоротливість міокарду

Скоротливість міокарду забезпечується однаковими механізмами, що і скорочення посмугованих м'язових волокон - це підвищення концентрації Са²⁺.

Спряження збудження і скорочення в міокарді.

Механізми скорочення і розслабленняміокарду

Спряження (зв'язок) збудження і скорочення в міокарді принципово проходить так само, як і в скелетних м'язах. Тобто, ПД викликає скорочення таким чином:

-ПД поширюється по мембрані Т-КМЦ,;

- відкриття кальцієвих каналів саркоплазматичного ретикулума (СПР);

- вихід йонів кальцію із СПР іпідвищення концентрації йоиів кальцію в міоплазмі ;

- дифузія йонів кальцію до скоротливих білків (протофібрил);

- взаємодія з регуляторними білками (з тропоніном);

- зміна третинної структури тропоніну та тропоміозину;

- відкриття активних центрів актину;

- взаємодія активних головок міозину з активними центрами актину;

- скорочення міокарду.

Необхідно підкреслити, що сила серцевих скорочень (ССС) залежить від кількості актоміозинових містків, які утворюються при скороченні.

Механізми розслаблення міокарду полягає у видаленні із міоплазми йонів кальцію, які надійшли туди під час “кальцієвого залпу”.

Цей результат досягається завдяки:

- активації кальцієвих насосів повздовжніх трубочок СПР (із затратами енергії АТФ);

- активації кальцієвих насосів зовнішньої мембрани Т-КМЦ (із затратами енергії АТФ);

- роботі натрій-кальцієвого йонообмінного насосу механізму; цей механізм забезпечує транспорт в протилежному напрямку через зовнішню клітинну мембрану йонів Na⁺ (в клітину) і йонів Сa⁺ (з клітини). Йони Na⁺ входять в клітину за градієнтом концентрації, який створюється натрій-калієвим насосом (працює з затратами енергії АТФ). Спряжений з входом йонів Na⁺ вихід йонів Сa⁺ знижує його концентрацію в клітині та сприяє розслабленню міокарда.

Векторна теорія формування ЕКГ. ЕКГ, відведення. Походження зубців,

сегментів, інтервалів ЕКГ

Збудження великої кількості кардіоміоцитів викликає появу негативного заряду на поверхні цих клітин. Серце стає електрогенератором, а так як тіло має високу електропровідність, то потенціал можна зареєструвати з поверхні тіла. Вперше це зробив Ейнтховен (1903р) за допомогою струнного гальванометра. В клінічну практику запровадив А. Ф. Самолов, як електрографічний метод дослідження серця.

В теперішній час використовують електрокардіографи з електронним підсилювачами, осцилографами. телеелектрокардіографи реєструють ЕКГ на відстані.

При збудженні та реполяризації серця виникає електричне поле, яке можна зареєструвати на поверхні тіла. При цьому між різними точками тіла створюється різниця потенціалів, яка змінюється у відповідності з коливаннями величини та напрямку цього електричного поля. Крива змін цієї різниці потенціалів в часі називається електрокардіограмою (ЕКГ).Таким чином, ЕКГ відображає збудження серця, а не його скорочення.

Для розуміння генезу ЕКГ необхідно знати наступні факти:

1. Загальне електричне поле серця утворюється в результаті сумації полів чисельних окремих волокон серця;

2. Кожне збуджене волокно є диполем, що містить в собі елементарний дипольний вектор певної величини та напрямку;

3. Інтегральний вектор в кожен момент процесу збудження є результуючою окремих векторів;

4. Величина потенціалу, що вимірюється в точці, яка віддалена від джерела, залежить головним чином від величини інтегрального вектора і від кута між напрямком цього вектора та віссю відведення.

Відведення ЕКГ.Розрізняють біполярні та уніполярнівідведення. Для отримгшня уніполярного відведення накладають активний електрод на яку-небудь точку поверхні тіла і реєструють зміну потенціалу під цим електродом по відношенню до так званого референтного електрода.

І відведення: права рука – ліва рука;

ІІ відведення: права рука – ліва нога;

ІІІ відведення: лівва рука – ліва нога.

Походження зубців, сегментів та інтервалів ЕКГ:

Сегмент – відстань між двома зубцями. Інтервал – сукупність зубця та сегмента.

Зубець Р – відображає виникнення та поширення збудження по передсердях;

Сегмент PQ – в цей час збудження поширюється по провідній системі серця;

Зубець Q – початок збудження шлуночків (деполяризація лівої поверхні міжшлуночкової перегородки);

Зубець R – поширення збудження через стінку шлуночків від ендокарда до епікарда;

Зубець S – кінець збудження шлуночків (деполяризація правого шлуночка в області основи легеневого стовбура).

Поширення збудження по шлуночках (комплекс QRS) співпадає з реполяризацією передсердь;

Зубець Т – відображає реполяризацію шлуночків.

Брадікардія 40 -50 в 1хв. Тахікардія 90 - 100 - 150 в 1хв.

ЕКГ дозволяє оцінити:

- стан провідної системи (ритм, швидкість проведення збудження)

- стан збудливості міокарда;

- оцінити силу серцевих скорочень ХОК;

- стан клапанного апарату.

Читайте також:

1. CMM. Визначення моделі зрілості.
2. DIMCLRE (РЗМЦВЛ) - колір виносних ліній (номер кольору). Може приймати значенняBYBLOCK (ПОБЛОКУ) і BYLAYER (ПОСЛОЮ).
3. I визначення впливу окремих факторів
4. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
5. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
6. II. Фактори, що впливають на зарплату при зарубіжних призначеннях
7. ISO 15504. Призначення і структура стандарту
8. Iсторичне значення революції.
9. Ne і ne – поточне значення потужності і частоти обертання колінчастого вала.
10. Ocнoвнi визначення здоров'я
11. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
12. А) оптимальне значення величини зварювального струму; б) підвищене значення величини зварювального струму; в) низьке значення величини зварювального струму.

Переглядів: 608