• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методичні вказівки

Страхування є самостійною сферою фінансової системи. Воно виступає у двох формах: у формі страхування певних об’єктів у зв’язку із непередбаченими і надзвичайними подіями та у формі соціального страхування.

Страхування ґрунтується на таких специфічних принципах як вільний вибір страхувальником страховика, а страховиком виду страхування, страховий інтерес, страховий ризик, максимальна сумлінність, контрибуція, суброгація, франшиза, диверсифікація, відшкодування в межах реально завданих збитків, співстрахування і перестрахування.

Виходячи із цих специфічних особливостей слід характеризувати функції страхування: ризикову, попереджувальну, зберігаючу і контрольну. Перерозподільчий характер страхових відносин пов’язаний із формуванням і використанням спеціального фонду страхових коштів. На практиці існує три основних форми створення страхових фондів: фонд самострахування (або його модифікація – фонди ризику), централізовані державні резерви і фонди страховика.

У зв’язку з відмінностями між об’єктами страхування всю сукупність страхових відносин поділяють на галузі: страхування майнове, соціальне, особисте, страхування відповідальності і страхування підприємницьких ризиків.

У складі кожної галузі виділяють окремі підгалузі й види страхування. Так, залежно від форм власності майнове страхування поділяється на страхування майна державних і колективних підприємств, кооперативних і громадських організацій, майна громадян.

Підгалузями страхування підприємницьких ризиків є різні сфери комерційної діяльності: виробнича, брокерська, маклерська, банківська, біржова тощо. Конкретними видами майнового страхування є, наприклад, страхування домашнього майна, засобів транспорту, врожаю сільськогосподарських культур.

Страхування може проводитися в обов’язковій і добровільній формі.

Поняття страхового ринку трактується в економічній літературі у двох аспектах. По-перше, страховий ринок – це особлива сфера грошових відносин, де об’єктом купівлі-продажу виступає специфічна послуга – страховий захист і де формується пропозиція і попит на неї. По-друге, страховий ринок представляє собою складну інтегровану систему страхових і перестрахових організацій (страховиків), що здійснюють страхову діяльність.

Суб’єктами страхового ринку є страховики (страхові компанії), які надають страхові послуги, і страхувальники (фізичні та юридичні особи). Посередниками в проведенні страхування виступають брокери (брокерські фірми) і страхові агенти.

Специфічним товаром на страховому ринку виступають страхові послуги. Ціна страхової послуги знаходить своє виявлення у страховому тарифі й складається на конкурентній основі під впливом попиту і пропозиції.

Страховий ринок залежно від масштабів попиту і пропозиції на страхові послуги можна поділити на внутрішній, зовнішній і міжнародний. Функціонування страхового ринку базується на таких принципах:

q демонополізація страхової справи;

q конкуренція страхових організацій з надання страхових послуг, залучення страхувальників і мобілізації грошових коштів у страхові фонди;

q свобода вибору для страхувальників умов надання страхових послуг, форм, об’єктів страхового захисту;

q надійність і гарантія страхового захисту.

Розрізняють такі організаційно-правові форми страхових компаній: державна страхова компанія; акціонерні страхові товариства; товариства взаємного страхування; страховий пул.

Обов’язковим страховим елементом страхового ринку є спеціалізовані консалтингові фірми (компанії) страхових експертів.

Страховий ринок як частина фінансової сфери є об’єктом державного регулювання та контролю. Державне регулювання страхової діяльності здійснюється за допомогою проведення державою спеціальної податкової, тарифної і цінової політики, прийняття окремих законів і нормативних актів. Головна проблема державного регулювання страхової діяльності – забезпечити наявність у страховика достатнього обсягу коштів, за рахунок яких він був би здатний виконати свої зобов’язання перед страхувальниками за будь-яких обставин, тобто забезпечити платоспроможність конкретного страховика.

Запитання до теми:

1 Охарактеризуйте соціально-економічну сутність, об’єктивну необхідність і роль страхування.

2 Охарактеризуйте функції страхування.

3 Які є принципи страхування?

4 Охарактеризуйте класифікацію страхування за видами і формами.

5 Що таке страховий ринок? Охарактеризуйте його учасників.

6 Який є органи державного нагляду за страховою діяльністю в Україні?

ЗМ 13 Фінансовий ринок

С 13.1Основи організації фінансового ринку. Структура фінансового ринку (1 год)

1 Фінансовий ринок: його суть, необхідність і значення.

2 Структура фінансового ринку.

3 Характеристика інструментів фінансового ринку.

4 Учасники фінансового ринку та їх функції.

5 Діяльність фінансових посередників та їх функції.

Читайте також:

1. I. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
2. II. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
3. V. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЇХ ВИКОНАННЯ
4. VIІ. Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті
5. Вказівки до виконання контрольної роботи
6. ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
7. Вказівки до компоновки міжповерхового Перекриття
8. ВКАЗІВКИ ДО КОНСТРУЮВАННЯ
9. ВКАЗІВКИ ДО КОНСТРУЮВАННЯ КОЛОН
10. Вказівки до конструювання плити
11. Вказівки до конструювання фундаментів
12. Вказівки до розв’язання.

Переглядів: 257