Методичні вказівки

Перехід до ринкових відносин неможливий без розвитку фінансового ринку. Фінансовий ринок – це сукупність економічних відносин, пов’язаних із розподілом фінансових ресурсів, купівлею-продажем тимчасово вільних грошових коштів і цінних паперів.

Отже, об’єктами відносин виступають грошово-кредитні ресурси і цінні папери. Суб’єктами відносин є держава, підприємства різних форм власності, окремі громадяни.

Головною функцією фінансового ринку є забезпечення руху грошових коштів від основних власників (кредиторів) до інших (позичальників). Фінансовий ринок виступає як механізм перерозподілу фінансових ресурсів підприємств і заощаджень населення між суб’єктами господарювання й галузями економіки, “зв’язування” частини грошових коштів, не забезпечених споживчими товарами, а також як засіб покриття дефіциту державного бюджету.

Основними елементами фінансового ринку є кредитний ринок, ринок цінних паперів і грошовий ринок. Ці елементи фінансового ринку знаходяться в тісному взаємозв’язку. Наприклад, збільшення обсягу вільних грошових коштів, що знаходяться у населення і підприємств, веде до розширення ринку кредитів і цінних паперів. І навпаки, випуск цінних паперів знижує потребу у фінансуванні народного господарства за рахунок кредитів та акумулює тимчасово вільні кошти інвесторів.

Важливим елементом фінансового ринку є ринок цінних паперів – сукупність відносин фінансового ринку, пов’язаних із випуском і обігом цінних паперів, а також форми і способи цього обігу.

Цінні папери – це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, якав їх випустила, та їх власникові і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особами (ст. 1 Закону України “Про цінні папери і фондову біржу” від 18.06.91 р.). Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” визначає умови і порядок випуску цінних паперів, а також регулює посередницьку діяльність в організації обігу цінних паперів в Україні. Відповідно до цього Закону можуть випускатися в обіг такі види цінних паперів: акції, облігації внутрішніх республіканських і місцевих позик, облігації підприємств, казначейські зобов’язання держави, ощадні сертифікати, векселі та приватизаційні папери.

Крім цінних паперів першого порядку існують похідні цінні папери, до яких належать опціони, ф’ючерси, бони, варанти тощо.

Розрізняють капітальні та грошові цінні папери. Серед капітальних, що виступають засобом залучення капіталу, найбільш поширені акції і облігації. Капітальні цінні папери, у свою чергу, поділяються на дольові (пайові), що виражають долю (частку) у власності та валовому капіталі, та боргові, що виражають відносини позики.

До грошових цінних паперів належать різні векселі (комерційні, фінансові, прості, переказні), депозитні сертифікати, комерційні папери та ін.

Ринок грошей має справу з короткостроковими фінансовими активами, що є високоліквідними та мало ризиковими. Інструментами цього ринку є скарбничі векселі, короткострокові комерційні векселі та банківські акцепти. Ринки цінних паперів можуть також класифікуватися залежно від типу фінансових активів: ринок скарбничих векселів, ринок облігацій, ринок акцій тощо.

За характером руху цінних паперів фондовий ринок поділяється на первинний і вторинний. На первинному фондовому ринку продаються й купуються цінні папери нових випусків, на вторинному – перепродаються раніше випущені цінні папери. Саме вторинний ринок забезпечує реалізацію однієї з основних функцій фінансового ринку – переливання капіталу.

За формою організації фондовий ринок поділяється на організований (біржовий) і позабіржовий.

Фондова біржа – це акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їхнього ринкового курсу.

Членами фондової біржі можуть стати лише інвестиційні інститути, сама ж біржа не є таким інститутом. Її діяльність фінансується за рахунок продажу власних акцій (часток статутного фонду біржі), регулярних членських внесків і біржового збору з кожної укладеної на біржі угоди. Прибутки біржі повністю спрямовуються на покриття видатків. У разі виникнення прибутку, що не використовується на власні потреби, він оподатковується відповідно до чинного законодавства України.

На фондову біржу допускаються цінні папери не всіх компаній. На ній обертаються лише цінні папери, що пройшли реєстрацію і включені до лістингу. Вимоги для випуску цінних паперів на біржу стосуються мінімального розміру, потенційних доходів і загального фінансового становища фірми.

Незареєстровані на біржі цінні папери продаються-купуються на позабіржовому ринку. Тут діють дилери або брокери, які проводять операції з цінними паперами.

Учасниками фондового ринку є також банки. Вони мають право випускати, купувати, зберігати цінні папери, проводити з ними інші операції, а також надавати брокерські, консультаційні та інші послуги.

Запитання до теми:

1 У чому полягає сутність фінансового ринку і його роль в реалізації і розподілі фінансових ресурсів?

2 За якими ознаками класифікують фінансовий ринок?

3 Як поділяються фінансові інструменти за видами фінансових ринків?

4 Як класифікуються акції та облігації?

5 Охарактеризуйте учасників фінансового ринку.

6 Охарактеризуйте посередників на фінансовому ринку. Які функції вони виконують?

ЗМ 14 Міжнародні фінанси

С 14.1Основи організації міжнародних фінансових відносин (1 год)

1 Сутність і призначення міжнародних фінансів.

2 Суть і характерні ознаки валюти. Валютний курс.

3 Валютне регулювання.

4 Міжнародний фінансовий ринок.

5 Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методичні вказівки	\|	Методичні вказівки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.