Організація і методика аудиту дебіторської заборгованості

Оцінюючи повноту інформації щодо дебіторської заборгованості, аудитор з'ясовує, чи всі рахунки клієнтів зареєстровані, чи всі товари, які були відвантажені до кінця року, віднесені до реалізованих, а ті, що не були оплачені, показані як дебіторська заборгованість. Тому що за певних умов існує ймовірність, що частина таких товарів може бути віднесена до іншого звітного періоду. Також слід перевірити, чи немає фіктивних продаж, для цього треба спів ставити рахунки, виписки банку, журнали та Головну книгу.

Крім того, слід проконтролювати, чи не було платежів, які незаконно привласнені або записані не в тому фінансовому періоді. Це зона високого ризику перевірки дебіторів. Для перевірки за цим критерієм, аудитору вибірково треба одержати підтвердження від дебіторів про існуючі суми заборгованості.

Аудитор перевіряє правильність оцінки дебіторської заборгованості та метод нарахування резерву сумнівних боргів відповідно до встановленої облікової політики. Аудитор повинен впевнитися, що створені резерви є достатніми, а безнадійна заборгованість своєчасно списана.

Стосовно непогашеної заборгованості аудитору слід перевірити, чи подавалися листи - нагадування про необхідність погашення боргу, чи передані матеріали юридичній службі підприємства для подання позову.

Перевіряючи розрахунки з покупцями аудитор повинен встановити: чи укладені договори на поставку продукції; чи правильно вираховуються суми, належні підприємству за прийняту покупцем продукцію.

В процесі перевірки слід звернути увагу на правдивість і точність відображення інформації про дебіторів на дату складання звітності в балансі та примітках до річної фінансової звітності. При цьому особливу увагу слід приділити контролю розкриття інформації в примітках, де наведено перелік і суми довгострокової дебіторської заборгованості, заборгованості пов'язаних сторін з виділенням внутрішньо групового сальдо, склад статті "Інша дебіторська заборгованість", сума заборгованості за продукцію, товари, послуги в розрізі класифікації за строками непогашення тощо.

У ф. 2 "Звіт про фінансові результати" аудитор повинен перевірити правильність заповнення рядка "Інші операційні витрати" в частині віднесення сумнівних і безнадійних боргів.

Під час перевірки аудитор також оцінює дебіторську заборгованість за критерієм постійності, який передбачає контроль за дотриманням постійності обраної облікової політики щодо дебіторської заборгованості та вплив заборгованості на безперервність функціонування підприємства. Так, якщо дебіторська заборгованість становить значну частину активів підприємства і можливе її непогашення може спричинити суттєві фінансові труднощі та стати загрозою банкрутства, то така інформація повинна знайти своє відображення в примітках та бути підставою для застосування методів, відмінних від тих, які застосовуються при у безперервності роботи підприємства.

Перевірка за критерієм відповідності передбачає контроль аудитором дотримання меж звітного періоду. Відповідно до цього всі операції по виникненню, погашенню та списанню дебіторської заборгованості мають бути відображені в обліку в тому періоді, в якому вони здійснені.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Завдання, джерела та нормативно-правове регламентування аудиту дебіторської та кредиторської заборгованості	\|	Організація і методика аудиту розрахункових операцій

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.051 сек.