В цьому разі застосовують площини-посередники або сфери-посередники. Сутність методу заключається в наступному: для двох поверхонь, які перетинаються, вводять третю таким чином, щоб в перерізі отримати найпростіші лінії (кола, твірні). Ці лінії належать одній і тій же площині (поверхні), і між собою перетинаються в одній або декількох точках. Отримані точки одночасно належать заданим поверхням.
Метод січних площин
Площини-посередники α1-α3 вибирають такі, які перетинають задані поверхні по найпростіших за формою лініях (рис. 100). Такими лініями для поверхонь θ (напівсфери) та Ω (конуса) будуть кола а та в, які дають спільні точки 4, 6.
Рисунок 100 – Площини-посередники α1-α3 перетинають поверхні по колах a та в
Аналогічно знаходять точки 3, 7 та 2, 8 лінії перетину. Найвища точка 5 визначається на перетині обрисів поверхонь на П2, найнижчі точки 1, 9 фіксують як результат перетину екваторів заданих поверхонь.