Уточнення методу Н.І. Мерцалова за способом Б.М. Гутьяра.
У методі Мерцалова при визначенні кінетичної енергії другої групи ланок кутову швидкість приймають постійною і рівною середньому арифметичному значенню w 1ср . Проте, оскільки відомо не тільки w 1ср, а і коефіцієнт нерівномірності d, то можна визначити мінімальне і максимальне значення кутової швидкості
d= D w 1 /w 1ср= ( w 1max - w 1min ) / w 1ср, w 1ср= (w 1max+ w 1min) / 2
звідки
w 1max= ( 1 + 0.5 d) * w 1ср
w 1min= ( 1 - 0.5d) * w 1ср.
За способом запропонованому Б.М. Гутьяром з|із| графіка кінетичної енергії
D T = AS = f (j 1) віднімається кінетична енергія D Т II, визначена по максимальному w 1max і мінімальному w 1min значенням кутової швидкості (Рис.8.5). В області максимуму D T віднімається значення розраховане по w 1max, а в області мінімуму - по w 1min . Таким чином усувається помилка що вноситься до визначення необхідної махової маси використанням при розрахунку D Т II середній кутовій швидкості w 1ср.
Метод Гутьяра, як і метод Мерцалова, є|з'являється| графо-аналитическим|. При цьому будуються невеликі ділянки кривих
D T - IпрII*w 1max /2 - в зоні максимуму кривої D T = AS = f (j 1) і
D T - IпрII*w 1min /2 - в зоні мінімуму кривої D T = AS = f (j 1) .
По цих ділянках визначається найбільша зміна кінетичній енергії першої групи ланок DTнб(Рис. 8.5), по якій розраховується необхідна для забезпечення заданої нерівномірності махова маса. Величина DTнб, визначена по методу Гутьяра, завжди менше, ніж визначена по методу Мерцалова. Тобто маховик визначений по Мерцалову більше, а коефіцієнт нерівномірності менший, ніж заданий.