Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Передумови виникнення та розвитку систем підтримки прийняття рішень

 

Історія доводить, що успіх сприяє людині в тих областях, де її дії з накопиченням досвіду набувають ознак технології, тобто підпорядковуються виробленим раніше правилам. Розвиваючи такі технології, люди зберігають досвід попередників, і їх діяльність стає ефективнішою. Тільки ті люди або соціальні спільноти (общини, держави, підприємства) мали тривали успіх, котрі постійно вдосконалювали технології управління, створювали системи підтримки прийняття рішень в залежності від зміни умов існування. Там, де вдосконалення припинялося, рано чи пізно наступав занепад, аж до зникнення самих общин, держав, підприємств тощо [15].

Системи підтримки прийняття рішень почали розвиватися на ранніх стадіях ери розподіленого обчислення. Історія таких систем веде відлік приблизно з 1967 року і за цей час СППР пройшли значний шлях розвитку, включаючи орієнтовані на мо­делі СППР, інструментальні засоби запиту та звітування, системи бізнесової інформації (Business Intelligence), оперативне аналітичне оброблення (OLAP), групові СППР та виконавчі інформаційні системи [52].

Виникнення та застосування терміну «системи підтримки й прийняття рішень» відноситься до 70-80-х років минулого століття. Крім того, в останні десятиліття в цей термін вкладаються нові поняття, що звичайно пов’язано із розвитком інформаційних технологій. Поняття, що закладалися в його значення існували і раніше, однак тільки з розвитком інформаційних технологій набули самостійного значення. Формуючі та попередньо існуючі поняття виникли ще раніше [15].

1980 року Стівен Алтер опублікував результати своєї докторської дисертації в MIT у впливовій книзі, що називалася «Decision Support Systems: Current Practice and Continuing Challenge» (Системи підтримки прийняття рішень: теперішня практика та безперервні складні проблеми). Дослідження Алтера та його праці розширили каркас щодо розвитку концепції СППР. Його дослідження також уможливило ґрунтовне описання основних прикладів систем підтримки прийняття рішень. Ряд інших дисертацій в MIT, що були завершені в середині та наприкінці 70-х років, також стосувалися проблем, пов’язаних з використанням моделей для підтримки прийняття рішень.

Бончек (Bonczek), Холсаппл (Holsapple) і Вінстон (Whinston) 1981 року в книзі «Основи систем підтримки прийняття рішень» описали створену ними теоретичну рамку для розуміння питань, пов’язаних з проектуванням орієнтованих на знання СППР. Вони виявили чотири істотні «аспекти» або загальні компоненти всіх СППР [52]:

· мовна система – усі повідомлення, які СППР може прийняти;

· система подання (презентації) – усі повідомлення, які СППР може випустити;

· система знань – усі знання, які СППР нагромаджує і зберігає;

· система оброблення проблем – «проблемний процесор», що намагається розпізнати і розв’язати проблеми протягом використання СППР.

У цій книзі показано, як технології штучного інтелекту та експертних систем були доречними для розроблення СППР.

З 1985 року почав виходити міжнародний журнал «Decision Support Systems». Нині ряд дисциплін надає відповідні їм окремі основи для розроблення і дослідження СППР. Дослідники баз даних забезпечили необхідними інструментальними засобами і досліджен­нями стосовно керування даними. Наука управління розробила математичні моделі для використання в СППР і довела очевидність переваг моделювання для розв’язування проблем. Когнітивна (Cognitive) наука, особливо дослідження поведінки ОПР за створення рішень, забезпечило наочну інформацію, яка використовувалася в проекті СППР і генерувала гіпотези для дослідження цих систем. До інших важливих суміжних галузей належать: штучний інтелект (Artificial Intelligence), людино-машинна взаємодія (Human-Computer Interaction), імітаційні методи (Simulation Methods); інжиніринг програмного забезпечення; телекомунікації; інформаційні науки тощо.

На початку 90-х років ХХ сторіччя намітився рух від mainframe-базових до клієнт-сервер-базових СППР. У цей період були введені деякі настільні інструментальні засоби OLAP. У 1992-93 рр. деякі продавці почали пропонувати об’єктно-орієн-товану технологію для спроби створення систем підтримки прийняття рішень «багаторазового використання». Також були завер­шені деякі з перших сховищ даних. 1994 року багато компаній розпочали модернізацію своїх мережних інфраструктур. Про­давці СКБД визнали, що підтримка прийняття рішень відрізняється від OLАP, та розпочали реалізовувати властивості OLAP у своїх базах даних. Відомий фахівець у галузі СППР Пауль Грей (Paul Gray) стверджує, що близько 1993 року сховища даних та виконавчі інформаційні системи знайшли один одного, тобто ці дві технологічні ніші зійшлися.

Історія систем підтримки прийняття рішень є відносно короткою, а концепції та технології все ще інтенсивно розвиваються. Internet та Web прискорили розвиток систем підтримки прийняття рішень та зробили це інтенсивно, що якраз було необхідним, враховуючи швидкі зміни у властивостях СППР [52].

Необхідно також відзначити роль Інтернету, дистанційного зондування Землі та глобальних систем позиціонування як інтеграційних технологій в СППР. З розширенням використання Інтернету все більша кількість користувачів починають застосовувати його можливості в якості підсистем ІС в складі СППР. На багатьох сайтах Інтернету представлено шари ГІС, які можна застосовувати в різних прикладних напрямках. Сьогодні, завдяки Інтернету можливо не тільки придбати, але й одержати безкоштовно космічні знімки [15].

Особливим напрямком в розвитку СППР можна вважати і традиційне проектування та складання карт. Так, якщо поглянути на карти з точки зору управління, то можна сміливо заявити, що це і є СППР, оскільки карти завжди були утилітарні та створювалися перш за все саме для управління. І навіть, перші карти – наскальні рисунки, де зображено навколишню місцевість з річками, пасовищами диких тварин та лісами, були виключно утилітарними. Оперативні карти швидше за все спочатку створювалися на піску, а пізніше переносилися на тверді носії. Ситуаційні карти військових битв та походів широко застосовувалися на практиці. Історія картографії свідчить про те, що функція карт в СППР була та залишається домінуючою. Парадокс полягає в тому, що ця частина набула ознак самостійної області на багато віків раніше, ніж з’явилися галузі науки пов’язані із СППР [15].



Читайте також:

  1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
  2. D – моделювання в графічній системі КОМПАС
  3. D. СОЦИОИДЕОЛОГИЧЕСКАЯ СИСТЕМА ВЕЩЕЙ И ПОТРЕБЛЕНИЯ
  4. Demo 7: Модель OSI (модель взаімодії відкритих систем)
  5. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
  6. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  7. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
  8. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
  9. II. Найважливіші проблеми, що визначають розвиток місцевого самоврядування і є спільними для будь-яких урядових систем.
  10. III етап. Системний підхід
  11. III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
  12. III. центральная нервная система




Переглядів: 1445

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Сутність та призначення систем підтримки прийняття рішень | Цілі систем підтримки прийняття рішень та чинники, що сприяють їх досягненню

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.02 сек.