Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Інструментальні засоби розробки ГІС-додатків

 

Для розширення можливостей ГІС необхідно надати користувачу можливість створення власних додатків. Для цього існує декілька варіантів. На ранніх етапах основним інструментом розробки додатків були вбудовані в систему мови програмування. Найчастіше вони були підмножиною стандартних мов програмування Basic, C та інших (MapBasic, IDL), однак деколи зустрічалися практично незалежні розробки (SML). Останніми роками з розвитком DLL, COM та ActivX технологій більшість розробників програмного забезпечення перейшли на використання MapX, Zulu ActiveX Control Module, Геоконструктор Такий підхід дозволяє створювати додатки на мовах високого рівня Visual Basic, C++, Power, Delphi та інших [15].

Починаючи з 1992 року Центр геоінфорамційних досліджень Інституту географії Російської Академії наук розповсюджує ГІС власного виробництва GeoGraph. Ця ГІС володіє багатьма перевагами і є закінченим програмним продуктом. В силу ряду причин, в GeoGraph не були включені засоби створення користувацьких додатків (як, наприклад, MapBasic в MapInfo), а формат даних закритий для більшості користувачів. Розробники вирішили не створювати нової мови програмування, оскільки в цьому випадку користувацькі додатки змогли б працювати тільки в середовищі GeoGraph, що затрудняло б їх створення, налагодження та використання. В той же час широкого розповсюдження набули засоби візуального програмування для MS Windows (Microsoft Visual Basic, Borland Delphi), а також були запроваджено підтримку зовнішніх компонентів в популярних бібліотеках класів – Microsoft Foundation Classes (MFC) і Borland Object Windows (OWL). Це і послужило вирішальним поштовхом для створення GeoConstructor [22].

GeoConstructor – перш за все бібліотека, що динамічно підключається (DLL) Windows, створена по протоколу розширень Visual Basic/OLE Control (VBX/OCX). GeoConstructor надає класи об’єктів, які можна багаторазово застосовувати у своїх додатках [22].

Пакет MapBasic – потужна і одночасно проста у використанні мова програмування, що дозволяє створювати власні додатки в для програмного засобу MapInfo. Пакет MapBasic постачається разом з інтегрованим середовищем розробки, в якій безпосередньо створюються і компілюються програми. MapBasic включає в себе понад 300 операторів та функцій, відтворюючи всі можливості MapInfo. Середовище розробки включає в себе [61]:

§ текстовий редактор, в якому набираються тексти програм;

§ компілятор мови MapBasic (після написання програмного коду, його потрібно відкомпілювати, тобто зібрати у «виконавчий файл», який можна запускати в середовищі MapInfo);

§ компонувальник MapBasic (linker). Під час створення великих додатків, що складаються з кількох окремих модулів, їх необхідно «складати» за допомогою «компонування» в єдине ціле;

§ довідкова система мови MapBasic, що містить відомості про оператори та функції мови програмування MapBasic.

За допомогою MapBasic можна налаштовувати інтерфейс MapInfo. Додатки на мові MapBasic можуть змінювати стандартне меню MapInfo, додаючи нові команди в елементи головного меню MapInfo створюючи власні діалоги. Таким чином, MapBasic дозволяє створювати готові геоінформаційні системи, вирішуючи власні задачі з мінімальними затратами на навчання.

Всього одного оператора MapBasic достатньо для виконання найскладніших запитів до бази даних. Приміром, за допомогою оператора MapBasic Select (який працює за принципом операторів Select в SQL-мовах) виконати запит до бази даних, вибрати записи, котрі варто показувати на екрані, задати порядок їх сортування та узагальнити результати виконання запиту. Все зазначене виконується за допомогою єдиного оператора

MapBasic. Такі оператори MapBasic як Select та Update замінюють собою десятки стрічок тексту, які б доводилося писати використовуючи інші засоби програмування.

Програми створені засобами MapBasic, можна запускати на будь-якій платформі, в якій працює MapInfo. Кросплатформеність зменшує зусилля програмістів. Створивши додаток всього один раз, його можна запропонувати користувачам незалежно від того, яку системи вони використовують Mac або Windows.

MapInfo може зберігати інформацію про використання вікон та таблиць в кінці сеансу роботи у вигляді так званого «Робочого набору». Якщо ви відкриєте файл опису Робочого набору в будь-якому текстовому редакторі, то стане очевидно, що він містить змінні мови MapBasic. Будь-який робочий набір по суті є також окремою програмою створеною в MapBasic для MapInfo [61].

 

 


Читайте також:

  1. II. Основні засоби
  2. III. Етапи розробки програмного забезпечення
  3. III. Медико-відновлювальні засоби
  4. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
  5. L2.T4/1.2. Засоби безперервного транспортування матеріалів. Транспортери.
  6. L2.T4/1.3. Засоби дозування сипучих матеріалів.
  7. L3.T4/2. Засоби переміщення рідин.
  8. V Засоби навчання
  9. V. Рекомендації і розробки маркетинг-консалтингу.
  10. Автоматизація технологічних процесів і транспортні засоби.
  11. Адреноблокуючі засоби.
  12. Адреноблокуючі засоби.




Переглядів: 955

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тема 11. Основи програмування ГІС | Організація програми

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.015 сек.