Логіка (етапи) науково-педагогічного дослідження

Етапи і методи науково-педагогічного дослідження

Науково-педагогічне дослідження – це систематичне цілеспрямоване вивчення педагогічних процесів і явищ за допомогою засобів і методів педагогічної науки.

Метою педагогічного дослідження є виявлення об’єктивних закономірностей навчання і виховання та застосування їх у навчально-виховній практиці.

До педагогічних досліджень ставляться певні вимоги: актуальності, цілісного вивчення педагогічного процесу чи явища і його розвитку; об’єктивності; комплексного використання методів; наукової новизни,; теоретичної і практичної значущості; вірогідності та ефективності результатів.

При здійсненні педагогічного дослідження слід мати на увазі особливості педагогічних процесів, тобто неоднозначність їх протікання (залежність від багатьох факторів, кожен з яких по своєму впливає на результат) та неповторність ( неможливість повністю повторити умови).Педагогічні дослідження повинні проводитися без найменшої шкоди для досліджуваних. Всякі експерименти, які не відповідають моральним та етичним нормам, заборонені.

При організації та проведенні науково-педагогічного дослідження необхідно дотримуватися певної послідовності дій (логіки).

1. Визначення проблеми дослідження. Вона має бути актуальною, значимою, відображеною у темі дослідження. Розпочинаючи психолого-педагогічне дослідження з'ясовують його об'єкт, предмет та мету.

2. Ґрунтовне і всебічне вивчення наукових фактів, положень, висновків. Спрямоване на з'ясування під час вивчення літературних джерел головної ідеї, позиції автора та особливостей наукового доробку з досліджуваної проблеми. Важливо простежити логіку полеміки автора з іншими дослідниками, особливості його аргументації, виробити власну думку щодо його позиції, сформулювати завдання для глибшого вивчення проблеми.

3. Вивчення шкільної практики. Передбачає аналіз літератури про досвід школи, з'ясування проблем, які змушений вирішувати вчитель, типових недоліків у його роботі.

4. Формулювання гіпотези дослідження. Гіпотезу дослідження (наукове передбачення його результатів) потрібно формулювати так, щоб виявити положення, які потребують перевірки у процесі дослідження.

5. Виконання експериментальної роботи. Передбачає: взаємодію з предметом дослідження, з'ясування його ознак, властивостей; вибір методики, процедури дослідження; організацію експериментальної роботи за обраною методикою.

6. Зіставлення експериментальних даних з масовою практикою. Порівняння одержаних результатів дослідної роботи з існуючими в шкільній практиці, опублікованими в науковій, психолого-педагогічній літературі.

7. Узагальнення результатів дослідження, формулювання наукових висновків, доведення або спростування гіпотези. Використовують спеціальні методи (контент-аналіз — для узагальнення змістовної інформації), кореляційний, факторний та інші види аналізу — для узагальнення інформації переважно кількісного характеру та підтвердження закономірних зв'язків між явищами).

8. Оформлення результатів дослідження, втілення їх у життя. Подання результатів та висновків дослідження найбільш інформативним способом (графічне, схематичне моделювання, ілюстративне відображення), планування та організація перетворюючих, розвиваючих впливів на сутність досліджуваних явищ.

Для педагогічного дослідження вибирають оптимальний комплекс методів.

Метод педагогічного дослідження – це шлях, спосіб вивчення педагогічних процесів і явищ, розв’язання науково-педагогічних проблем.

Методи педагогічного дослідження відповідно до їх призначення і пізнавальних можливостей можна розділити на описові (методи збору даних) і пояснювальні (експериментальні).

До методів збору даних належать: спостереження, вивчення документів і продуктів діяльності, опитування (бесіда, інтерв'ю, анкетування), тестування.

Спостереження - цілеспрямоване, планомірне сприймання і фіксування педагогічних явищ. Виділяють такі етапи спостереження: 1) визначення мети і завдань (для чого, з якою метою ведеться спостереження); 2) вибір об'єкта, предмета і ситуації (що спостерігати); 3) вибір способу спостереження, що якомога менше впливає на досліджуваний об'єкт і найбільше забезпечує збір необхідної інформації (як спостерігати); 4) вибір способів реєстрації результатів спостереження (письмові записи, відеозапис, магнітофон тощо); 5) опрацювання та інтерпретація отриманої інформації.

Вивчення документів - інформації, зафіксованої в рукописному або друкованому тексті, на магнітній плівці, кіноплівці тощо. В умовах школи джерелом інформації можуть бути протоколи зборів, класні журнали, календарні і поурочні плани вчителів, конспекти, стенограми уроків, навчальні і виховні програми, статути, навчальна література, розклади занять.

Для вивчення документів може використовуватись метод контент-аналізу (від англ. content - зміст), суть якого полягає у виділенні в тексті певних змістових одиниць і їхній статистичній обробці (підрахунок частоти вживання певних термінів, оцінок тощо). Наприклад, про роль однокласників у житті учня можна дізнатися з того, як часто він згадує їх у своєму щоденникові або листуванні з близькими друзями. Провівши контент-аналіз характеристик друзів, можна зробити висновок, які якості найбільше цінує учень.

Цінний матеріал може дати вивчення продуктів діяльності учнів: письмових, графічних, творчих і контрольних робіт, малюнків, креслень, зошитів, щоденників, записок учнів і т.д. Вони містять інформацію про індивідуальність учня, рівень його умінь і навичок у тій чи іншій галузі.

Методи опитування забезпечують збір первинної інформації шляхом безпосередньої (бесіда, інтерв'ю) або опосередкованої (анкета) взаємодії дослідника з опитуваними (респондентами). Методи опитування належать до найбільш поширених у педагогіці. їх популярність зумовлена універсальністю, економічністю, відносною легкістю проведення і обробки даних. Основна проблема, яка виникає при їх застосуванні, - це забезпечення об'єктивності і надійності отриманих даних. Вірогідність отриманої інформації залежить, з одного боку, від відвертості респондентів, з іншого - від їх здатності об’єктивно оцінювати вчинки людей, власні якості й якості інших людей.

Бесіди як різновид опитування являє собою вільний діалог між дослідником і досліджуваним на певну тему. Якщо бесіда має регламентований характер і відбувається на основі завчасно складеного переліку запитань, то йдеться про інтерв’ю. Головна умова успішного проведення бесіди або інтерв’ю - це створення дружньої атмосфери, налагодження психологічного контакту з опитуваним. Тут велике значення має вступне слово і перші запитання, що повинні викликати в респондента довіру і бажання співпрацювати. Бесіда вимагає особливої гнучкості і чуйності, уміння слухати і водночас вести її в заданому напрямку, розуміти емоційний стан співрозмовника, фіксувати зовнішні прояви (жести, міміку, пози).

Письмове опитування за допомогою попередньо складеного переліку запитань називають анкетуванням. Воно має ряд переваг перед усним: дозволяє одночасно опитати значну кількість осіб; його результати легко піддаються статистичній обробці. Складання анкети - це складний процес, що вимагає від дослідника професійної майстерності, чіткого розуміння мети дослідження. За формою питання анкети діляться на відкриті (вимагають самостійного формулювання відповіді в довільній формі) і закриті (містять перелік можливих варіантів відповіді), прямі і непрямі.

У педагогіці широко застосовується такий різновид анкетування, як соціометрія - метод психологічного дослідження міжособистісних стосунків у групі.

Тест - це стандартизований метод, що використається для вимірювання якостей і здібностей особистості. Залежно від сфери, що підлягає діагностиці, розрізняють інтелектуальні тести, тести досягнень і спеціальних здібностей, особистісні тести, тести інтересів, мотивів, установок, цінностей тощо. Найважливішими характеристиками тесту є надійність і валідність. Надійність - ступінь узгодженості результатів, одержуваних при багаторазовому застосуванні тестової методики. Надійний тест заслуговує довіри, дає стійкі, повторювані результати. Наприклад, тест художніх здібностей повинен оцінювати людей однаково, скільки б раз його не повторювали, інакше він буде непридатний для дослідницьких цілей. На ненадійний тест впливає настрій піддослідного чи настрій дослідника, який оцінює результат. Валідність -показник точності, з якою методика вимірює ту якість, для вимірювання якої вона призначена. Якщо тест призначений для вимірювання рівня інтелекту, а насправді вимірює лише словниковий запас, то його не можна вважати валідним.

Педагогічний експеримент полягає у планомірній зміні умов педагогічного процесу і реєстрації відповідних наслідків. Умову, яку експериментатор спеціально і планомірно змінює, щоб оцінити її вплив на той чи інший аспект педагогічного процесу, називають незалежною змінною. Аспект педагогічного процесу, який змінюється у відповідь на зміну незалежної змінної, називається залежною змінною. Якщо, наприклад, експериментально перевіряється ефективність нового методу навчання, то сам цей метод є незалежною змінною, а якість знань учнів - залежною.

Експеримент - це контрольоване педагогічне спостереження, з тією різницею, що експериментатор спостерігає наслідки змін, які сам цілеспрямовано викликає у педагогічному процесі. Ще однією особливістю експерименту є тісний зв'язок з теорією - він не тільки спрямовується певною теоретичною гіпотезою, але саме його проведення стає можливим лише тоді, коли Дослідник має попередні уявлення про природу процесу, який вивчається, про чинники, що його детермінують. Педагогічний експеримент вимагає обгрунтування робочої гіпотези, складання детального плану її перевірки, точної фіксації результатів, ретельного аналізу отриманих даних, формулювання остаточних висновків.

В умовах експерименту піддослідних розділяють на експериментальну і контрольну групи. Ті, які піддаються певним спеціальним впливам (наприклад, їх навчають за допомогою нового методу), належать до експериментальної групи. Члени контрольної групи не зазнають спеціальних впливів. Після цього обидві групи порівнюються, щоб визначити, чи справили експериментальні умови певний вплив на залежну змінну (наприклад, об'єм і рівень засвоєння знань). Якщо між експериментальною і контрольною групами спостерігаються достовірні відмінності у якості знань учнів, то їх можна пояснити впливом незалежної змінної (нового методу навчання). Такий висновок можна зробити лише тоді, коли з самого початку в обох групах були забезпечені однакові умови, крім тієї, що перевіряється. Якщо, наприклад, перевіряється ефективність нового методу, то всі інші умови навчання необхідно зробити однаковими в обох групах. Зважаючи на велику кількість факторів, що діють у педагогічному процесі, дотриматися цієї вимоги на практиці дуже важко.

Залежно від характеру експериментальної ситуації розрізняють природний і лабораторний педагогічний експеримент. Природний здійснюється без порушення звичних умов навчально-виховного процесу. Найчастіше його використовують для перевірки нових навчальних планів і програм, підручників і посібників, прийомів і методів навчання та виховання, форм навчально-виховного процесу. Лабораторний експеримент проводиться в штучній, незвичній обстановці (наприклад, в лабораторії) і дозволяє точно фіксувати зміни у поведінці піддослідних. У педагогічних дослідженнях лабораторний експеримент застосовується рідко.

У педагогіці використовують також деякі математичні методи. Використовують їх для кількісного аналізу фактичного матеріалу, отриманого у процесі дослідження. Вони надають процесу дослідження чіткості, структурованості, раціональності, ефективності при опрацюванні великої кількості емпіричних даних. У педагогічних дослідженнях широко використовують такі їх види:

— метод реєстрування — виявлення певної якості в явищах та її кількості (наприклад, кількості запізнень на уроки );

— метод ранжування — класифікація даних у певній послідовності (спадання чи зростання показників), визначення місця в цьому ряду (наприклад, складання списку учнів залежно від рівня успішності тощо);

— метод моделювання — створення і дослідження моделей. Є засобом теоретичного дослідження психологічних явищ через уявне створення життєвих ситуацій, в яких може відбуватися діяльність людини, змодельованої системи. Допомагає пізнати закономірність поведінки людини у певних ситуаціях;

— статистичні методи — методи математичної статистики, що використовуються для опрацювання експериментальних даних з метою підвищення обґрунтованості висновків. У педагогіці та психології вони представлені: а) описовою статистикою (табулювання, графічний вираз та кількісне оцінювання даних); б) теорією статистичного висновку (передбачення результатів за даними обстеження вибірок); в) теорією планування експериментів (виявлення та перевірка причинних зв'язків між змінними).

Завдяки математичним методам описують кількісні характеристики педагогічних явищ, визначають оптимальні умови управління процесом навчання і виховання. Ефективні тільки при масовому характері досліджуваних явищ, їх типовості, вимірюваності.

Література:

1. Введение в научное исследование по педагогике / Под ред. В.И.Журавлева. – М.: Просвещение, 1988.

2. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. – К.: Вища школа, 1995. – С. 4-16.

3. Лихачев Б.Т. Педагогика. Курс лекций. Учебное пособие для студентов пед. учебн. заведений и слушателей ИПК и ФПК. – М.: Прометей, 1992. – 528с.

4. Омельяненко В.Л. Мельничук С.Г. , Омельяненко С.В. Педагогіка Ч.1. Загальні основи педагогіки. Теорія навчання (дидактика). – Кіровоград, 1997. – С.15-29.

5. Педагогіка / За ред. М.Д.Ярмаченка. – К.: Вища шк. – 1986. – С. 5-12; 27-31.

6. Фіцула М.М. Педагогіка . Педагогіка. Навчальний посібник. – К.: Академія, 2000. С. 9-43.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Зв’язок педагогіки з іншими науками.	\|	Поняття, предмет і метод адміністративного права

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.