Нитка накалювання електричної лампи при нормальному навантаженні (200В) нагрівається до достатньо високої температури. При високих температурах залежність опору нитки накалювання від температури є нелінійною та може бути зображена у вигляді
(6.1)
де R − опір вольфрамової нитки накалювання за температури t; R0 − опір нитки за температури 0ºС; α, β, γ − температурні коефіцієнти опору вольфраму. Визначити R0 в лабораторних умовах важко (нитку лампи треба підтримувати при 0ºС), тому звичайно вимірюють опір нитки Rk за кімнатної температури tk і виражають R0 через Rk, використовуючи лінійну залежність опору від температури при невисоких температурах:
. (6.2)
Підставивши значення R0 з (6.2) у (6.1), отримаємо
. (6.3)
Розв’язуючи це рівняння, можна визначити шукану температуру при відомих R, R0, tk, α, β, γ. Цю задачу можна значно спростити, якщо побудувати у вигляді графіку залежність величини С від температури:
. (6.4)
Визначивши за експериментально знайденими значеннями R, Rk та tk величину С із співвідношення
, (6.5)
можна за допомогою графіка знайти температуру вольфрамової нитки.
Метод визначення температури провідника шляхом вимірювання його опору лежить в основі використання металевих та напівпровідникових термометрів опору, які дозволяють дистанційно з великою точністю та малою інерційністю вимірювати температуру у широкому інтервалі.