Вікові бар’єри – зумовлені віком консультанта. Традиційно вважається, що оптимальною є ситуація, коли консультант-психолог за віком старший за батьків. В процесі взаємодії можуть виникати різні варіанти переносів: «син - дочка» (якщо психолог істотно молодший за батьків), «мати-батько» (якщо психолог значно старший). Характер переносу може бути як негативним, так і позитивним. Проте слід пам’ятати, що перенос зазвичай «запускається» самим консультантом, і більшого значення тут набуває не вік, а професіоналізм.
Соціальні бар’єри – зазвичай виникають у роботі з представниками крайніх соціальних прошарків: з дуже низьким або дуже високим соціальним чи матеріальним статусом.
Етнокультурні бар’єри– можуть спричинити порушення взаємодії. Причини:
- особливості вираження емоцій в залежності від приналежності до тієї чи іншої етнічної, культурної групи;
- орієнтація людини на цінності групи чи індивідуальні цінності (у представника колективістської культури неуспішність дитини може сприйматися як сімейний позор);
- особливості спілкування – темп, ритм, виразність, жестикуляція, гучність мови;
- відмінності у способі сприйняття інформації – роль контексту.
Професійні бар’єри –людина, яка тривалий час працює в певному професійному середовищі, піддається так званій професійній деформації – змінам в структурі особистості внаслідок розвитку якостей, необхідних для здійснення успішної професійної діяльності. В даному розрізі для консультанта важливо розмовляти з батьками виходячи з їх рівня розуміння проблеми, уникаючи професійної термінології.