БАР’ЄРИ В РОБОТІ З БАТЬКАМИ

Вікові бар’єри – зумовлені віком консультанта. Традиційно вважається, що оптимальною є ситуація, коли консультант-психолог за віком старший за батьків. В процесі взаємодії можуть виникати різні варіанти переносів: «син - дочка» (якщо психолог істотно молодший за батьків), «мати-батько» (якщо психолог значно старший). Характер переносу може бути як негативним, так і позитивним. Проте слід пам’ятати, що перенос зазвичай «запускається» самим консультантом, і більшого значення тут набуває не вік, а професіоналізм.

Соціальні бар’єри – зазвичай виникають у роботі з представниками крайніх соціальних прошарків: з дуже низьким або дуже високим соціальним чи матеріальним статусом.

Етнокультурні бар’єри– можуть спричинити порушення взаємодії. Причини:

- особливості вираження емоцій в залежності від приналежності до тієї чи іншої етнічної, культурної групи;

- орієнтація людини на цінності групи чи індивідуальні цінності (у представника колективістської культури неуспішність дитини може сприйматися як сімейний позор);

- особливості спілкування – темп, ритм, виразність, жестикуляція, гучність мови;

- відмінності у способі сприйняття інформації – роль контексту.

Професійні бар’єри –людина, яка тривалий час працює в певному професійному середовищі, піддається так званій професійній деформації – змінам в структурі особистості внаслідок розвитку якостей, необхідних для здійснення успішної професійної діяльності. В даному розрізі для консультанта важливо розмовляти з батьками виходячи з їх рівня розуміння проблеми, уникаючи професійної термінології.

Індивідуально-особистісні бар’єри.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ПРИНЦИПИ РОБОТИ ПСИХОЛОГА З БАТЬКАМИ	\|	РОБОТА ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА З БАТЬКАМИ ДОШКІЛЬНИКІВ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.