ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Гоніння зазнала й українська наука. У 1934 р. при загадкових обставинах помер. М. Грушевський.

4. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Друга світова війна стала тяжким випробуванням для нашого народу. Військові події забрали мільйони людських життів, були знищені цінні пам'ятки культури, розграбовані музейні та приватні колекції. Тисячі музейних експонатів були вивезені за кордон і не повернуті після закінчення війни.

4.1. ОСВІТА

Школи були евакуйовані в східні райони СРСР.

Українські школи відкривалися в районах, де перебувала значна частина українців.

Укр. педагоги працювали в Саратовській, Сталінградській, Новосибірській, Пермській, Свердловській обл.

Підрозділи Академії наук УРСР знаходилися в Уфі.

Тематика інститутів була переведена до потреб воєнного часу.

В інституті електрозварювання (Є. Патон) застосовано автоматичне дугове зварювання під флюсом при збірці корпусів танків Т-34.

О. Богомолець (Інститут клінічної фізіології) винайшов сироватку для лікування ран

О. Палладін (Інститут біохімії) винайшов створив препарат для згортання крові.

М. Стражеско керував в Уфі Українським інститутом клінічної медицини.

Вчені-суспільствознавці читали лекції на військово-історичну тематику

В діючій армії перебувало понад 300 співробітників Академії наук (130 докторів і кандидатів наук).

Видавалася українська преса. Це – журнали «Комуніст», «Советская Украина», «Література і мистецтво».

4.3. ЛІТЕРАТУРА І РАДІО

Липень 1941 р. – збори Спілки радянських письменників України, де організовано 3 бригади укр. письменників.

Мета – робота у військових частинах та шпиталях.

Під час оборони Києва П. Усенко створив «Пісню київських ополченців»

За час війни укр.п исьменники написали понад 120 книжок, збірок, брошур.

Письменники були війьковими кореспондентами, редакторами дивізійних видань.

Липень 1941 р. – вийшов перший номер газети для партизанів «За Радянську Україну!»

Військовим кореспондентом газети «Красная армия» був письменник режисер О. Довженко

1943 р. – видано 20 тис. примірників «Кобзаря» Т. Г. Шевченка(патріотич. література)

У жанрі публіцистики працювали О. Довженко, П. Тичина, М. Рильський, М. Бажан, В. Сосюра.

Листопад 1941 р. – почали роботу укр. радіостанції імені Т. Г. Шевченка у Саратові та «Радянська Україна» у Москві.

1943 р. – почала працювати пересувна радіостанція «Дніпро»

З України було евакуйовано близько 50 театрів.

Випускний курс Театрального інституту м. Києва добровільно пішов на фронт.

1941 р. – у Ворошиловграді був створений фронтовий музично-драматичний колектив(дав 300 спектаклів для військ. частин і госпіталів)

Були створені фронтові ансамблі пісні і танцю

Ансамль під керівництвом Л. Чернишової діяв на семи фронтах

Артисти ансамблю подолали 80 тис. км воєнних доріг.

4.5. КІНЕМАТОГРАФ

Вересень 1941 р. – випущено перший кінорепортаж «З фронтів Вітчизняної війни»

При штабах усіх фротнів були створені групи кінооператорів.

(вони готували кінорепортажі і кінонариси про воєнні баталії на фронті)

Загалом, 50 операторів укр. кіностудій зняли 300 документальних фільмів і кіносюжетів.

О. Довженко створив док. фільми «Битва за нашу Радянську Україну» (1943 р.), «Перемога на Правобережній Україні» (1945 р.)

Героями кінострічок Я. Давидзона стали партизанські керівники, рядові бійці-партизани, діти-герої.

Більшість укр. худодників працювали у жанрі плаката та політичної сатири

5. СОЦІАЛІСТИЧНИЙ РЕАЛІЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ КУЛЬТУРІ ПОВОЄННОГО ЧАСУ

Соціалістичний реалізм був єдино дозволеним творчим методом для радянських письменників, митців художньої інтелігенції.

Серпень 1934 р. – на Першому з’їзді письменників СРСР цей термін був остаточно ухвалений

Етапи соціалістичного реалізму:

1. період (1934 – 1941 рр.)

Провідна тема – ілюстрування індустріалізації і колективізації

ЖИВОПИС І СКУЛЬПТУРА – портрети і памятники Сталіну

ЛІТЕРАТУРА – прославлення партії і вождя («Партія веде» П. Тичини, «Пісня про Сталіна» М. Рильського)

2 період (1941 – 1945 рр.)

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО - патріотичний плакат і сатирична карикатура

ЛІТЕРАТУРА – патріотична тематика з ухилом на публіцистику (оповідання і статті О. Довженка), вихваляння російського «старшого брата».

3 період (1945 – 1954 рр.)

В цей час широкого поширення набуває література та мистецтво.

ЛІТЕРАТУРА

О. Гончар «Прапороносці, М. Стельмах «Велика рідня», Ю. Яновський «Київські оповідання», В. Козаченко «Атестат зрілості»

ТЕАТР

1946 р. – Постанова (згідно з якою обовязк. для репертуару стало переважання на теми, які оспівують пафос соціалістичного будівництва і енергія рад. людини»).

1950 р. – в УРСР діяв 81 профес. театр, який відвідало 10 млн. чол.

МУЗИКА

Визначною подією стала опера Ю. Мейтуса «Молода гвардія», друга симфонія К. Данькевича, поема «Дніпро» С. Людкевича

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Картини С. Максименка «Господарі землі», К. Яблонської «Хліб», В. Костецького «Повернення».

В кіномистецтві переважали революційно-патріотичні кінострічки

1948 р. – С. Герасимов поставив картину «Молода гвардія».

ОСВІТА

1950 р. - довоєнна мережа шкіл була повністю відновлена

1953 р. – відб. перехід до обовязкової семирічної освіти

Відбувається ідеологізація та русифікація освіти

Всі національні школи були перепрофільовані на російські

У вищій освіті кількість студентів зросла з 99 до 325 тис. чол. у 1956 р.

Викладання велося російською мовою.

Поширення набуває вечірня і заочна форми навчання

НАУКА

Відновлена робота науково-дослід. установ України.

1946 р. – в УРСР запущено перший в СРСР атомний реактор

1948–1950 рр. – С. Лебедєв виготовив першу в Європі цифрову обчислювальну машину

1953 р. – збудований міст Патона в Києві (найбільший в Європі суцільнозварений міст у Києві, довж. – 1,5 км)

1948 р. – президент Всесоюзної академії сільгоспнаук Т. Лисенко пообіцяв створити надмір сільгосппродукції за допомогою виведення нових рослин і порід худоби («лисенківщина»). Генетику він назвав «продажною донькою імперіалізму»(розгром генетики)

В результаті – репресовані вчені-генетики І. Поляков, С. Делоне та ін.

1946 – 1949 рр. – «Ждановищина» в Україні.(за іменем головного теоретика А. Жанова)

«Ждановщина» - посилення втручання сталінського режиму в сферу ідеології, культури, науки, літератури, мистецтва з метою встановлення жорсткого контролю над духовним розвитком радянського суспільства.

1946 р. – прийняті постанови про перекручення і помилки в укр. літературі, про журнал сатири «Перець», про репертуар драм. театрів України.

Л. Каганович розгорнув боротьбу з укр. буржуазним націоналізмом

Жертвами мав стати цвіт укр. інтелігенції того часу – А. Малишко, П. Панч, М. Рильський, Ю. Яновський та ін.

Проте ініціатива Кагановича виявилась невчасною і він був відкликаний до Москви.

6. ПЕРІОД «ВІДЛИГИ» В УКРАЇНІ. «ШЕСТИДЕСЯТНИКИ».

Період перебування при владі М. Хрущова (1954 – 1965 рр.) характеризувався не лише демократизацією і лібералізацією, але ідеологізацією сусп. і культур. життя радянс. людей.

1954 р. – відб. святкування 300-річчя Переяславської ради (1654 р.)

ОСВІТА

Посилюється процес русифікації

(сукупність заходів, спрямованих на звуження чи відсунення на другий план національної мови, історії, культури і висунення на провідні позиції російської мови і культури)

Статус укр. мови набуває вторинності.

1959 р. – закон про народну освіту

(факультативність вивчення укр. мови в школі)

В рез. – різко зменшується кількість укр. шкіл.

НАУКА

Оскільки країни Заходу за темпами розвитку випередили СРСР, Хрущов у 1954 р. розпочав науково-технічну революцію в СРСР.

Провідну роль в розвитку науки відігравала АН УРСР.

Її президенти – О. Палладін (1946 – 1962), Б. Патон (з 1962 р.)

М. Амосов започаткував нові методи хірургічного лікування

1960 р.– в інституті фізики стоврено ядерний реактор, де досліджувалося атомне ядро.

«ШЕСТИДЕСЯТНИКИ».

На хвилі боротьби з сталінізмом і тоталітаризмом в Україні з початком 1960-х рр. формується покоління молодих літеаторів – «шестидесятників»

(це – учасники руху за оновлення радянського суспільства 1960-х рр.)

1. Вони протестували проти заідеологізованості в зображенні дійсності, задушливої атмосфери в суспільстві, відродження рідної мови і культури.

Осередком «шестидесятників» став Клуб творчої молоді у Києві, який виник у 1960 р.

Його очолив Лесь Танюк.

Найактивнішими учасниками були І. Драч, М. Вінграновський, І. Світличний, А. Горська.

1. Спочатку учасники пропагували укр. народні традиції та організовували мистецькі гуртки.

2. Потім члени клубу почали шукати масові поховання жертв сталінських репресій

З часом вони почали організовувати вечори пам’яті Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українки, Л. Курбаса.

Листопад 1918 р. – П. Скоропадський затвердив закон про створення Української академії наук (УАН)

УАН – найвища державна наукова установа Української держави того часу.(зараз – Національна академія наук)

УАН складалася з трьох відділів:

1.Історико-філологіч.

2. Фізико-математич.

3. Соціально-економічний.

Президію та перших академіків призначив уряд.

Першим президентом УАН був призначений В. Вернадський

Пріоритетні проблеми УАН:

1. Вивч. історії України

2. Вивч. історії нац. мистцетва, мови, літератури, нар. побуту.

П. Скоропадський ввів стипендії для бідних студентів гімназій.

При Генеральному секретаріаті нар. освіти був створ. театр. відділ, яким керувала М. Старицька.

За сприяння театрального відділу:

1. Створено мандрівний театр

2. Видано каталоги п’єс «Назар Стодоля»Т. Шевченка і «Наталка Полтавка» І. Котляревського.

3. Створено перший стаціонар. державний кінотеатр.

Кінець 1917 р. – в Одесі виникає укр. театр

Травень 1918 р. – уряд П. Скоропадського виділив 165 тис. крб. «Національному театру», «Молодому театру» Л. Курбаса та Музично-драматичній школі імені М. Лисенка.

1918 р. – створено Український театр драми та опери

1920 р. – Л. Курбас поставив свій знаменитий спектакль «Гайдамаки».

При Генеральному секретаріаті нар. освіти був створ. музичний відділ, яким керував О. Кошиць.

Було створено українську державну хорову капелу під керівництвом О. Кошиця, який у 1919 р. став державним.

1918 р. – створено Державну капелу бандуристів Г. Хоткевича, Державний симфонічний оркестр. імені М. Лисенка.

Працювали Київська, Одеська та Харківська консерваторії.

1918 р. активно творили М. Вериківський, Г. Верьовка, Б. Лятошинський та ін.

1919 р. – виникає капела «ДУМКА»(Державна українська мандрівна капела)

1.6. ЛІТЕРАТУРА

В умовах революції переважала агітаційно-пропагандистська література (відозви, листівки, брошури).

1917 – 1920 рр. – формуються кілька літературних течій

1. Революц. романтизм (В. Сосюра, В. Еллан-Блакитний, В. Чумак)

2. Неокласицизм (М. Зеров, М. Рильський, Ю. Клен)

3. Символізм (П. Тичина)

Грудень 1917 р. – була відкрита Українська академія мистецтв, яка об’єднала видатних художників.

Готувалися спеціалісти з малярства, різьбярства, гравюри, худож. промислів, будівництва. Першим ректором академії став М. Бойчук

Г. НАРБУТ

Відомий художник, який був обраний професором Української академії мистецтв.

Він створив школу графічного мистецтва. Автор проектів грошових знаків Ценральної ради і гетьманського уряду, державного герба і печатки.

2. ПОЛІТИКА «УКРАЇНІЗАЦІЇ»: ПРИЧИНИ, ФОРМИ, ЗМІСТ ТА НАСЛІДКИ

Українізація – це система заходів КП(б)Ута уряду УРСР у 1920-х – на початку 19360-х рр., спрямована на зміцнення радянської влади в Україні;різновид політики коренізації, яку проводила РКП(б) відповідно до рішень ХІІ з’їзду партії (квітень 1923 р.)

Українізація передбачала:

1. Надання українцям посад у партійному і державному апаратах.

2. Залучення українців до комуністичної партії

3. Підтримка української культури

4. Використання української мови в партійному і державному діловодстві, освіті, пресі, видавничій справі.

Мета українізації – закріпити владу Компартії в Україні і перебудувати ідеологічну сферу на засадах комуністичної ідеології.

Практичну реалізацію політики «українізації» проводила комісія на чолі з секретарем ЦК КП(б)У В. Затонським

Активну участь взяли народні комісари освіти П. Скрипник і О. Шумський

Результати українізації

1. Кількість українців серед службовців держапарату зросла до 50%.

2. В 1927 р. 60% робітників володіло укр. мовою.

3. Протягом 1924 – 1927 рр.триаж українських газет збільшено в 5 разів.

На початку 1930-х рр. майже 90% шкіл були україномовними

Взагалі здобутки українізації були дуже значні.

Особливого розвитку дістала українська культура, мистецтво, які в 20-ті рр. пережили справжнє відродження і розквіт.

Видавалися десятки альманахів, збірників, журналів. Існували десятки літературно-художніх об`єднань: “Гарт”, “Плуг”, “Ланка”, “Молодняк”, “Авангард».

Діяли письменники О. Досвітній, М. Драй-Хмара, М. Зеров, Г. Косинка, М. Куліш, М. Рильський, В. Сосюра, Г. Тичина, М. Хвильовий та ін.

1925 р. – виникає відома літературна організація ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури), представники якої намагалися захистити літературу від адміністративного впливу.

До її складу входили 22 письменників і поетів.

Серед них – П. Тичина, В. Сосюра, М. Бажан, Ю. Яновський, О. Довженко, Л. Курбас.

Ідейним керівником ВАПЛІТЕ був М. Хвильовий

1925–1927 рр. – відбулася літературна дискусія, яку започатував М. Хвильовий

Йшлося про шляхи розвитку української літератури, про необхідність широкого використання досягнень європейського мистецтва, а не тільки однобічно орієнтуватися на російську культуру.

1926 – 1927 рр. М. Хвильовий був звинувачений в націоналізмі, ворожості до офіційного курсу партії.

Організація ВАПЛІТЕ була розпущена.

Отримали визнання театральний колектив «Березіль», який був створений у Харкові Л. Курбасом, та театр імені І. Франка на чолі з Г. Юрою.

Популярним стало кіномистецтво.

1927 р. – почалося будівництво Київської кіностудії

Особливо популярнимистали такі кінострічки, як «Броненосець Потоьомкін», «Земля», «Арсенал», «Щорс» та ін.,

1928 р. - Олександр Довженко випустив свій перший фільм «Звенигора».

Головним науковим центром в Україні стала ВУАН (Всеукраїнська академія наук). Вона об’єднувала близько 40 науково-дослідних інститутів, до якої входили 37 членів. Академія працювала не Харкові, який тоді був столицею, а в Києві.

Тобто українізація не піддається однозначному оцінюванню, проте вже на початку 30-х рр. починається процес її згортання, а на кінець 30-х рр. фактично вона ліквідовується.

3. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА В УМОВАХ СТАЛІНСЬКОГО ТЕРОРУ. «РОЗСТРІЛЯНЕ ВІДРОДЖЕННЯ».

Кінець 1920-х рр. – утверджується сталінський тоталітарний режим, культ особи Сталіна.

Відновлюються масові репресії.

1928 р. – відб. процес над старими спеціалістами Донбасу («шахтинська справа»)

(технічна інтелігенція була звинувачена у “шкідництві”). З 49 засуджених 7 розстріляли.

Березень 1930 р. – процес над Спілкою визволення України

(серед них – 45 представників укр. інтелігенції – С. єфремов, М. Слабченко, В. Чехівський, А. Ніковський, Й. Гермайзе)Загалом по справі СВУ було репресовано до 5 тис. осіб.

1930 р. – ліквідована Українська автокефальна правосл. церква.

Індустріалізація вимагала кваліфікованих кадрів. У зв'язку з цим велика увага приділялась ліквідації неписьменності та розвитку освіти.

3.1. ОСВІТА

1934 р. – проведена реформа освіти

Встановлювалось 3 типи шкіл:

1. Початкові (4 роки)

2. Неповні середні (7 років)

3. Середні (10 років)

Запроваджено єдиний день початку навчального року – 1 вересня, тривалість року і 5-бальну систему оцінювання знань.

Грудень 1932 р. – припинено «українізацію» згідно телеграми Сталіна і Молотова. Всі школи переведено на російську мову викладання.

На початку 1930-х рр. – ліквідовані навчальні заклади, у яких викладання велось мовами нац. меншин. Вони звинувачувались у буржуазно-націоналістичному впливі.

В цей час здійснено уніфікаціюсередньої спеціальної та вищої освіти

1.Середнім спец. навч. закладом стає технікум

2.Вищим навч. закладом- інститут

Відновлено Київський, Харківський і Дніпропетровський університет.

1934 р. – скасовано плату за навчання в усіх вузах і технікумах.

Запроваджено наукові ступені кандидата і доктора наук,вчені звання професора і доцента.

Читайте також:

1. Австрії: мистецтво повсякденного життя.
2. Архітектура і мистецтво. Українське бароко.
3. Архітектура і образотворче мистецтво Русі.
4. Архітектура та мистецтво
5. Архітектура та образотворче мистецтво
6. Архітектура та образотворче мистецтво
7. Архітектура та образотворче мистецтво Київської Русі
8. Архітектура та образотворче мистецтво.
9. Архітектура та образотворче мистецтво.
10. Архітектура. Образотворче мистецтво
11. Архітектура. Образотворче мистецтво.
12. БЕСІДИ ПРО ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Переглядів: 1078