Сортові та посівні якості насіння.

Під сортовими якостями розуміють належність насіння до певного сорту, його чистосортність, тобто процентний вміст основного сорту в насіннєвій партії даної культури чи її насіннєвий посів. Для сівби використовують насіння районованих сортів з високою сортовою чистотою, яку визначають методом польової апробації сортових посівів. На основі даних польової апробації сортових посівів їх відносять до певної категорії . яка показує норму сортової чистоти даної культури.

Величина врожаю також в значній мірі залежить від посівних якостей насіння. Основними показниками якості насіння є: чистота та його схожість, посівна придатність, енергія проростання, маса 1000 зернин, вологість, натура, а також наявність шкідників та зараженість хворобами. Контроль за якістю насіння здійснюють державні насіннєві інспекції.

Для цього кожну партію насіння перевіряють на посівні якості.

Зразки насіння на аналіз відбирають спеціальними приладами – щупами. Маса середнього зразка залежно від крупності насіння коливається від 50 г до 1 кг. З кожної партії відбирають два середні зразки –один у чисті мішечки, а другий обов’язково у сухий скляний посуд, місткістю до 1 л –для кукурудзи, вівса, зернобобових і 0,5 л –для пшениці, жита, ячменю. Посуд щільно закривають пробками і заливають парафіном, щоб насіння не підсохло і з нього не вилізли шкідники. Зразки відправляють в насіннєву інспекцію.

Чистота насіння – це відношення ваги чистого насіння в процентах до ваги зразка взятого для аналізуі помноженого на 100%. Щоб визначити її, із середнього зразка відбирають дві наважки: кукурудзи, гороху та інших крупно насінних культур по 200 грам; пшениці, жита, ячменю та інших хлібних злаків по 50 грам; конюшини та інших дрібнонасінних культур по 5 грам.

Відібрані зразки на дошці розбивають на такі фракції:

1. Здорове насіння основної культури;

2. дрібне, бите, пошкоджене, проросле насіння основної культури;

3. живе сміття(насіння бур’янів та інших культур, живі шкідники, насіння уражене сажкою та ін);

4. мертве сміття(земля, пісок, мертві личинки, комахи).

Кожну відібрану фракцію зважують окремо і вираховують в процентах до всієї наважки.

Процент чистого насіння основної культури й показує чистоту посівного матеріалу. Насіння бур’янів та інших культур підраховують не за масою, а в штуках, визнаючи кількість його на 1 кг насіння. Якщо чистота насіння нижче встановленої державним стандартом, то його не висівають, а повторно очищають. При наявності карантинних бур’янів посівний матеріал висівати неможна.

Схожість – це кількість нормально пророслого насіння протягом певного періоду, вираженого в процентах до загальної його кількості, взятої для пророщування.

Для визначення схожості з фракції чистого насіння беруть без вибору чотири проби по 100 зернин і розкладають на вологе ложе (прожарений пісок або фільтрувальний папір) так, щоб не торкалися один одного. Пророщують його у спеціальних термостатах при заданому температурному режимі для кожної культури. Насіння волостійких культур пророщують при температурі близько 20˚С, а теплолюбних при температурі 20-30˚С. Спостерігають за ними щоденно протягом 7-10 днів. Через певний для кожної культури час підраховують кількість насіння і вираховують його в (%) до висіяного насіння. Одержують показник лабораторної схожості, яка відрізняється від показника польової схожості.

Показники чистоти та схожості дають можливість визначити посівну придатність. Вона визначається за формулою:

ПП = А· Б / 100; %; де

ПП – посівна придатність; А– чистота насіння, Б – схожість насіннєвого матеріалу.

Наприклад, чистота посівного матеріалу 98%. лабораторна схожість 96%, то посівна придатність (ПП) становить 94% = (98 · 96) : 100. Це значить, що у кожних 100 кг посівного матеріалу є 94 кг чистого і схожого насіння. Показник посівної придатності насіння використовують для встановлення остаточної норми висіву (Н).

Маса 1000 зернин. Щоб визначити цей показник відраховують без вибору дві проби по 500 зернин. Кожну пробу зважують окремо з точністю до 0,01г. Якщо розбіжність між масою обох проб не перевищує 3%, то знаходять середнє і перераховують на 1000 зернин. Показник маси 1000 зернин використовують також для розрахунку норми висіву.

Вологість насіння визначають спеціальними приладами - вологомірами або висушуванням розмеленого зразка в сушильній шафі при температурі 100 – 130 ºС протягом 40 хв. Різниця між зважуванням до і після висушування, виражена в процентах до початкової маси, дає показник вологості.

Зараженість насіння шкідниками і хворобами визначається витримуванням зразка при кімнатній температурі 1,5-2 год. Після цього зерно просівають через сита з діаметром отворів – 1мм. На ситі залишаються довгоносики та інші шкідники, а у відсіві – кліщі. Породять облік і перераховують на 1кг насіння.

На основі одержаних даних про посівні якості насіння насіннєва інспекція встановлює за Державним стандартом клас посівного матеріалу. За показниками чистоти , схожості та інших для насіння зернових, зернобобових, олійних культур, багаторічних трав передбачено три класи, для насіння цукрових і кормових буряків, овочевих і баштанних культур – два класи.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція №5.	\|	Підготовка насіння до сівби

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.