• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Вибір методів контролю якості

Контроль потрібний для попередження появи дефектів в швах, виявлення можливих дефектів в них, а також для визначення якості готових виробів. Контроль виробляють перед зварюванням, в процесі його і після зварювання виробу або вузла.

Перед зварюванням перевіряють якість початкових матеріалів (захисних газів, електродів, флюсів, присадного дроту), правильність підготовки кромок і складання виробів під зварювання; справність зварювального устаткування, газових електричних приладів. Цю стадію називають попереднім контролем.

При зварюванні перевіряють правильність виконання окремих операцій, дотримання режимів зварювання і заданого порядку накладення швів. Систематично перевіряють справність обладнання і приладів. Цю стадію називають операційним контролем в процесі зварювання.

Після закінчення зварювання перевіряють якість швів готового виробу. Цю стадію називають остаточним контролем зварних швів готового виробу. Вибір методів остаточного контролю роблять відповідно до технічних умов на контроль і приймання зварної конструкції.

Основними способами контролю зварних швів і готових виробів є:

- зовнішній огляд і обмір;

- просвічування рентгенівськими і γ-лучами;

- механічні випробування і металографічні дослідження контрольних зразків; випробування на стійкість швів проти межкристалітної і загальної корозії; випробування на міцність і щільність зварних з'єднань і швів.

При призначенні і виборі методу контролю необхідно враховувати:

- категорію відповідальності з'єднань або виробів, пов'язану з умовами їх експлуатації.

- неприпустимість дефектів, що розраховується на основі аналізу міцності і надійності з'єднань.

- допустимий рівень малозначних дефектів, що призначається, виходячи з експлуатаційних і технологічних умов

Обґрунтував вибір методу контролю, необхідно викласти його суть, техніку контролю і вибрати обладнання для його здійснення.

Література: [I]; [9].

РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА ПРОЕКТУ

Розрахунок кількості наплавленого металу, витрати зварювальних матеріалів і електроенергії. Таблиця розрахунків

Розрахунок витрати зварювальних матеріалів

Норма витрати зварювальних матеріалів (електродів, зварювального дроту) на виріб визначають по формулі:

Не = Gэ * Lш, кг

де Не – норма витрати зварювальних матеріалів (електродів, зварювального дроту), кг

Gэ – питома норма витрати зварювальних матеріалів (електродів, зварювального дроту) на 1 м шва, кг/м

Lш - довжина шва, м

Питома норма витрати зварювальних матеріалів (електродів, зварювального дроту) на 1 м шва визначається по формулі:

Gэ = Кр * m_н , кг/м

де Gэ – питома норма витрати зварювальних матеріалів (електродів, зварювального дроту) на 1 м шва, кг/м

m_н – маса наплавленого металу на 1 м шва, кг

Кр – коефіцієнт, що враховує втрати на розбризкування, чад і тому подібне

Його значення обирається в залежності від типу і марки зварювальних матеріалів та способу зварювання. Значення коефіцієнтів, що враховують витрати на розбризкування приведені нижче:

Кр =1,4-1,8 – для ручного дугового зварювання плавленням

Кр =1,05 – для напівавтоматичного зварювання у середовищі захисних газів

Кр =1,02 – для автоматичного зварювання

Маса наплавленого металу на 1 м шва визначається по формулі:

m_н = γ * Fн*10^-3 , кг

де γ – щільність наплавленого металу 7,8 г/см³

Fн – площина наплавленого металу, мм²

Площина наплавленого металу розраховується для кожного виду з'єднання окремо.

Розрахунок витрати флюсу

Розрахунок витрати флюсу на виготовлення конструкції визначається по витратам зварювального дроту на виріб, згідно формулі.

Нф = Кф * Не, кг

Не – норма рас ходу зварювального дроту, кг

Нф – норма рас ходу флюсу, кг

Кф – коефіцієнт відношення маси використаного флюсу до маси зварювального дроту в залежності від типу зварного з’єднання і засобу зварювання, визначається по таблиці

Розрахунок витрати електроенергії

Розрахунок витрати електроенергії визначається по формулі:

де

Qэ – витрата електроенергії на виріб, кВтч/кг;

Не - норма витрата зварювальних матеріалів на зварювання виробу, кг

Uд – напруга на дузі, В; напруга дуги визначається технологією зварювання,

- для ручного дугового зварювання знаходиться в межах 18-36 В в залежності від сили зварювального струму;

- для напівавтоматичного та автоматичного зварювання знаходиться в межах 27-45 В.

η – коефіцієнт корисної дії зварювального обладнання, вказані в паспорті на це обладнання. Для наближених розрахунків ці коефіцієнти приймаються:

0,6-0,7 для зварювальних перетворювачів;

0,7-0,8 для зварювальних випрямлячів;

0,8-0,9 для зварювальних трансформаторів.

к_и – коефіцієнт враховуючий час горіння дуги (роботи зварювального обладнання), в загальному часі зварювання, залежить від типу виробництва та для наближених розрахунків приймається:

0,35-0,75 – для ручного дугового зварювання;

0,3-0,7 – для напівавтоматичного зварювання;

0,25-0,65 – для автоматичного зварювання;

0,10-0,25 – для електрошлакового зварювання.

Нижче значення цих коефіцієнтів встановлюються для одиничного і малосерійного виробництва, а верхнє значення для крупно серійного та масового виробництва.

Розрахунок витрати захисного газу

Розрахунок витрати захисного газу визначається по формулі:

Hг = Qг * Lш + Qдоп.,

де Hг – норма витрати захисного газу;

Lш – довжина зварного шва;

Qдоп. – додаткова норма витрата захисного газу на підготовчо-завершальні операції; підведення газових комунікацій, налаштування режимів зварювання і так далі, л

Qг – питома норма витрати захисного газу на 1 м шва типорозміру, л;

Таблиця 2 - Питома норма витрати захисного газу на 1 м шва та додаткова витрата захисного газу

Витрата зварювальних матеріалів і електроенергії зводиться до таблиці

Читайте також:

1. D) оснащення виробництва обладнанням, пристроями, інструментом, засобами контролю.
2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
3. IV Етап: Вибір стратегії керування виявленими ризиками й виділення пріоритетних напрямків роботи
4. IV розділ. Сегментація ринку та вибір цільового сегменту
5. IV. Загальна схема поточного і підсумкового контролю та оцінювання знань студентів
6. IV. Питання самоконтролю.
7. V. ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
8. V. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
9. VI. Перелік питань для підсумкового контролю знань, умінь та навичок
10. XV. Реалізація права вступників на вибір місця навчання
11. Автоматизація контролю та діагностування вузлів РЕА
12. Алгоритм планування податкових платежів. Вибір оптимального варіанту оподаткування та сплати податків.

Переглядів: 1442