Терміни і способи внесення добрив

Терміни і способи внесення добрив залежить від біологічних особливостей культури, властивостей добрив і ґрунту, мети застосування добрив. Розрізняють такі способи внесення добрив: до посівне (основне), припосівне (рядкове) і післяпосівне (підживлення).

Допосівне внесення добрив називають основним удобренням. Частіше його виконують так. Добрива розсівають по поверхні ґрунту і негайно заробляють у грунт під час основного обробітку. Добрива треба заробити під глибокий обробіток ґрунту у вологий шар, бо його призначення - задовольняти рослини елементами живлення протягом вегетаційного періоду. При поверхневому обробітку ґрунту добрива необхідного заробити глибше, у вологий шар ґрунту (на глибину 15-18 см). Для цього застосовують культиватори - рослинопідживлювачі(наприклад КРН-4,2, КРН-5,6). Якщо основний обробіток ґрунту вже виконано, добрива вносять під ранню весняну або передпосівну культивацію .Цей прийом менш ефективний, бо добрива, особливо фосфорні і калійні, залишаються в верхньому шарі ґрунту . Верхній шар часто пересихає, а коренева система рослин виходить за його межі ще на початку вегетації. Це знижує ефективність внесених добрив. Тому при цьому добрива як основне удобрення доцільно вносити культиваторами - рослинопідживлювачами на глибину 18-20 см локально, стрічками. Строки внесення добрив і способи їх заробки в грунт залежить від погодних умов, властивостей ґрунту і добрив. Органічні добрива в усіх зонах під всі культури вносять в основне удобрення і заробляють під час основного обробітку ґрунту . У степовій зоні майже всю планову дозу фосфорних і калійних мінеральних добрив (за винятком припосівного внесення) також вносять як основне удобрення. У лісостепових районах до сівби вносять 70-90% фосфорних і калійних добрив, решту - у рядки під час сівби і підживлення. Для підживлення найбільш ефективно використовувати азотні добрива. На дерново-підзолистих ґрунтах, а також в умовах зрошення в основному удобренні використовують 50-60% добрив. На легких піщаних і супіщаних ґрунтах значна частина добрив, особливо азотних, легко мігрує по профілю ґрунту його межі. У таких умовах добрива, зокрема азотні, треба вносять навесні. Хлоровмістні колійні добрива вносять восени.

Для внесення добрив в основному удобренні використовують начепні тукові сівалки РТТ-4,2 А, розкидачі мінеральних добрив РУМ-8, РУ-4-10, 1-РМГ-4 А, АРУП-8 РУП-8, КСА -3, літаки АН-2 та інші.

Припосівне удобрення - це внесення добрив під час сівби недалеко від рядків або гнізд. Основним завданням його є поліпшення живлення рослин на початку вегетації, коли в них ще слабко розвинена коренева система. У цей період рослини дуже чутливі до нестачі легкодоступних елементів живлення, особливо фосфору. Тому в рядки частіше вносять гранульований суперфосфат або гранульовані комплексні добрива, наприклад нітрофоску. Добрива в рядки вносять одночасно із сівбою на відстані 3-4 см. збоку від рядка і на 5-6 см глибше загортання насіння.

Підживлення - це внесення добрив під час вегетації рослин для посилення живлення в певні періоди розвитку. Розрізняють підживлення кореневі і позакореневі (некореневі). При кореневих підживленнях добрива вносять у ґрунту культиваторами - рослинопідживлювачами в міжряддя просапних культур або розподіляють по поверхні ґрунту при підживленні культур суцільного способу сівби. На посівах озимих культур під час кущіння підживлення виконують прикореневим способом, вносячи добрива на глибину 4-5 см дисковими сівалками і спеціальними дисковими туковисівними машинами.

Некореневі підживлення - це нанесення добрив на листки та "інші наземні органи рослини. Його застосовують здебільшого для посилення живлення азотом та мікроелемент. Таке підживлення дуже ефективне у районах достатнього зволоження на ґрунтах з легким механічним складом.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Особливості калійних добрив та їх види	\|	Лекція № 8

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.