• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особливості росту і розвитку злаків (наприкладі пшениці).

Під ростом рослини розуміють збільшення її маси незалежно від того, зарахунок яких органів воно відбувається; під розвитком – якісні зміни, які відбуваються у житті рослини від проростання насіння до утворення нового насіння.

Протягом вегетації зернові культури проходять такі фази росту: проростання, сходу, кущення, вихід у трубку, колосіння або викидання волотті, цвітіння, формування і достигання зерна. За початком фази вважають той день, коли вона відмічається приблизно у 10% рослин, за повну фазу – коли її ознаки проявляються у 75 – 80% рослин.

Проростання насіння. Висіяне у грунт насіння за сприятливих умов проростає. Процес починається з поглинання насінням води (набубнявіння).

Насіння пшениці, жита, тритікалів, ячменю для нового набубнявіння вбирає води 48 – 60% власної маси, кукурудзи, рису – 30 – 40%, проса, сарго – 26 – 30%. У процесі набубнявіння в насінні в сотні разів підвищується активність ферментів, за допомогою яких білки, жири, вуглеводи перетворюються у водорозчинні, диступні зародку речовини. На третьому етапі зародок вбирає ці речовини і починається проростання насіння. Коли над поверхнею грунту з’являється перший листок настає перша фаза сходів.

Мінімальна температура проростання насіння хлібів першої групи становить 1—3°С, другої — З—7°С (мінімальні темпера­тури для появи сходів на 2—3°С вищі). Оптимальна температура проростання насіння хлібів першої групи становить 18—23°С, другої 23—30°С, а максимальна — відповідно ЗО—33°С і 35— 40°С. Насіння добре проростає тільки при вільному доступі кисню повітря. Якщо він обмежений, наприклад, у перезволоженому і дуже ущільненому грунті, процеси проростання пригнічуються.

Після утворення на рослині 3—4 листків починається фаза кущення — формування бічних пагонів з підземних стеблових вузлів і ріст вторинних коренів.

Через 20—25 днів після настання фази кущіння починає розростатись нижнє міжвузля і стебло росте вгору. Цю фазу називають початком виходу у трубку, і триває вона 25—30 днів, співпадаючи з періодом максимального накопичення органіч­них речовин, поглинання елементів живлення і води. Під час розростання останнього (верхнього) міжвузля з піхви верхнього листка з'являється суцвіття, що свідчить про початок фази коло­сіння або викидання волоті у культур з суцвіттями-волотями.

Через 3—5 днів після колосіння починається фаза цвітіння. За особливостями запилення жито, кукурудза, сорго належать до перехреснозапильних культур, а пшениця, ячмінь, просо, рис — до самозапильних.

Після запліднення із зав'язі формується зернівка. Форму­вання триває 12—16 днів, і наприкінці фази в зернівці нагромаджується 25—30% сухих речовин. Коли формування закінчується і ріст зернівки припиняється, починається інтен­сивне накопичення нею поживних речовин, тобто почина­ється наливання зернівки. При вологості 60—65% вміст зернівки набуває вигляду молочно-білої рідини. Цей стан називають молочною стиглістю зернівки, триває він 10—12 днів. Під кінець молочної стиглості вологість зернівки зменшується до 45— 40%, її вміст перетворюється спочатку в тістоподібну, а потім у воскоподібну масу — настає фаза воскової стиглості. Залежно від умов вона триває 6—12 днів. При зменшенні вологості зернівки до 35—30% можна починати роздільне збирання хліб­них культур.

Повна стиглість зернівок настає, коли вологість їх у південних районах знижується до 13—15, а в північних — до 17 – 20 %. Зернівка стає твердою, об’єм її зменщується, вона може осипатися із суцвіття.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. III.Цілі розвитку особистості
3. III.Цілі розвитку особистості
4. III.Цілі розвитку особистості
5. IXX. ОСОБЛИВОСТІ ПРИЙОМУ ДО кафедри військової підготовки НАУ
6. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
7. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
8. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
9. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
10. VII. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У ХХ ст.
11. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
12. XVIII. Особливості прийому та навчання іноземців та осіб без громадянства у вищих навчальних закладах України

Переглядів: 1047