Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Біологія розмноження тварин.

Істотне значення для відтворення стада має фізіологічний стан тварин, особливо самок. Спаровувати маток треба в найбільш сприятливий для запліднення час, тобто коли вони перебувають у стані статевої охоти. У самок такий стан настає періодично в міру визрівання яйцеклітин. У корів охота настає через 22-28 днів після отелення, у свиней – після відлучення поросят, у овець – восени, у кобил – через 6-10 днів після вижереблення. Період статевої охоти у корів триває в середньому 12-18 год, у овець – 21-36, у свиней – 36-48 год, а у кобил – 5-7 днів. У маток, яких не парували, і тих, що не запліднились під час парування, через певний проміжок часу знову настає охота. Період від початку однієї статевої охоти до другої називається статевим циклом. Статеві цикли у тварин повторюються через певні проміжки часу, що дає можливість визначити строки повторного парування. Тривалість статевих циклів у корів становить у середньому 18-25 днів, у свиней – 14-28, у овець – 14-21, у кобил – 15-20 днів. Статеві цикли сільськогосподарських тварин мають характерні видові особливості. Так, у корів, свиней, кобил вони повторюються через певний період часу протягом року, а у самок інших видів – у певний сезон року. Це зумовлюється умовами зовнішнього середовища та особливостями виду тварин.

Види парування. У тваринництві застосовують природне парування і штучне осіменіння. Розрізняють вільне і ручне природне парування. При вільному паруванні плідники перебувають у стаді і в міру появи охоти у самок покривають їх. Цей вид парування призводить до безплановості в одержанні приплоду, порушення зоотехнічного обліку; плідники швидко виснажуються, підвищується яловість тварин, можливе поширення статевих захворювань та ін. Навантаження на одного плідника в рік залежно від виду тварин при вільному паруванні становить 30-40 корів, 25-30 вівцематок, 20-25 кобил.

Значні переваги порівняно з вільним паруванням має ручне. При його застосуванні є змога регулювати підбір тварин, реєструвати строки запліднення маток, регулювати кількість садок самців та ін. Плідників і самок при цьому утримують окремо. Парування проводяться у спеціально відведених місцях. При ручному паруванні за одним бугаєм на рік закріплюється 80-100 корів, за бараном – 60-80 овець, за жеребцем – до 60 кобил, за кнуром – до 30 свиноматок.

Штучне осіменінні – найбільш прогресивний метод запліднення маток і масового поліпшення сільськогосподарських тварин. При штучному осіменінні сім’ям плідника штучно осіменяють маток. Його методику розробив І.Іванов наприкінці ХІХ ст.. Штучне осіменіння сільськогосподарських тварин стало основним засобом відтворення поголів’я в скотарстві та вівчарстві. Воно має великі переваги перед природним паруванням. Якщо при природному паруванні від бугая-плідника можна мати за рік не більш як 100-120 телят, від жеребця – 30-40 лошат і від барана – близько 80-100 ягнят, то при застосуванні штучного осіменіння кількість одержуваного молодняка від одного плідника збільшується в кілька разів.

Штучне осіменіння не тільки значно збільшує продуктивність використання плідників, а й дає змогу виявити і використовувати для одержання приплоду найцінніших плідників.

Відкриття способів тривалого зберігання сім’я при низьких температурах (мінус 196˚С) дало можливість одержувати приплід від давно вибулих з виробництва плідників, сім’я яких зберігається в замороженому вигляді. Крім того, таке сім’я можна транспортувати на далекі відстані. В середньому за рік сім’ям одного бугая-плідника можна осіменити 1500-2000 корів і більше, жеребця – 200-300 кобил, барана – 2000-3000 вівцематок і одного кнура – 200-300 свиноматок.

При штучному осіменінні спочатку одержують сім’я від плідників за допомогою штучних вагін, конструкції яких визначаються видом тварин. Потім перевіряють якості і готують сім’я до осіменіння. Для виведення сім’я в статевий апарат самки використовують спеціальні капсуловвідники, шприці-катетери тощо. Осіменяють маток два рази за період охоти: корів – через 12-18 год після початку охоти і потім через 10-12 год після першого осіменіння; свиней – через 18-24 год після початку охоти і вдруге через 12-18 год після першого; овець – у перший день охоти, а вдруге – через 12-18 год; кобил – на другий день охоти, потім через кожні 24-48 год до кінця періоду охоти.

Основними організаційними одиницями при широкому впровадженні штучного осіменіння є державні міжгосподарські станції штучного осіменіння та їх пункти в колгоспах і радгоспах. У кожній області республіки функціонують державні станції з племінної роботи і штучного осіменінню, які разом з оцінкою плідників за якістю потомства займаються питанням вдосконалення породних і продуктивних якостей тварин.

Вагітність маток і підготовка їх до родів. Вагітність – це фізіологічний стан самки, пов’язаний з плодоношенням. Вагітність настає з моменту запліднення і закінчується родами через певний період плодоношення залежно від виду тварин. Так, період тільності у корів триває в середньому 280 днів, поросності у свиноматок – 114 – 116, жеребності у кобил – 340, кітності у овець і кіз – 114 днів. Тривалість періоду вагітності залежить від скоростиглості, типу тварин, статі приплоду, повноцінності годівлі тощо.

Плід в організмі матері розвивається за рахунок поживних речовин її організму. За умов правильного утримання вагітність не ослаблює організму здорових тварин, а, навпаки, сприяє повному розвитку його систем і органів. Під час вагітності в організмі самки відбуваються морфологічні та функціональні зміни, які виявляються в перебудові основних фізіологічних процесів – змінюються особливості нервово-гормональної регуляції та обмін речовин. В зв’язку з цим різко зростає потреба вагітних тварин у повноцінній годівлі вони чутливі до умов зовнішнього середовища, особливо в дтугій половині вагітності. Саме тому раціони їх мають бути повноцінними за вмістом протеїну, солей кальцію і фосфору, вітамінів (періодично треба замінювати корми). Велике значення для здоров’я вагітних тварин і нормального протікання родів має активний моціон. За 7 – 10 днів до родів тільних корів та нетелів (тільних телиць) переводять у родильні відділення, де тварин готують до розтелення. Перед цим їх чистять, миють забруднені місця. Станок, де відбуваються роди, дезинфікують і стелять у ньому чисту суху підстилку. Родильне приміщення повинно бути завжди чистим, сухим, без протягів. Необхідно також забезпечити цілодобове чергування обслуговуючого персоналу.

Плодючість маток. Під плодючістю розуміють кількість потомства, одержаного від самки за один раз або за певний проміжок часу (частіше за рік). Плодючість залежить від виду тварин, породи, індивідуальних особливостей, умов годівлі та утримання. Залежно від виду тварин поділяють на мало-подібних – корови, кобили, верблюдиці, що дають за рік по одному потомству, та багатоплідних – свині, вівці, кози, кролі та ін. У передових господарствах одержують 1,5 – 2 опороси за рік з виходом 18 – 20 поросят на кожну свиноматку.

Плодючість птиці характеризує її продуктивність – кількість знесених яєць є основним показником продуктивності і плодючості.

Несприятливі умови годівлі та утримання набагато знижують плодючість тварин.

Плодючість маток – важлива господарська ознака тварин. Вона зумовлює не тільки нормальне відтворення стада, а й продуктивність тварин. Однак окремі тварини з різних причин бувають безплідними або мають знижену плодючість. Безплідність – це тимчасова або постійна втрата тваринами здатності до розмноження внаслідок різних захворювань. Спостерігається вона у самок і самців.

Яловість та перегули частіше трапляються там, де несвоєчасно осіменяють тварин під час охоти або пропускають її, а також внаслідок поганих умов годівлі та утримання в холодних, сирих, темних приміщеннях без моціонів. Яловість тварин можлива також і при надмірній годівлі, низькій якості сперми самців, хворобі статевих органів самок, захворювання на туберкульоз, бруцельоз тощо. Щоб запобігти безплідності й перегулам, необхідно своєчасно виявляти і парувати тварин у період охоти, забезпечувати повноцінну годівлю, правильний догляд та утримання маток і плідників. Тварин слід утримувати в сухих, чистих, світлих, добре провітрюваних приміщеннях, щодня вигулювати.

Строк господарського використання сільськогосподарських тварин є одним з основних резервів підвищення ефективності галузі.


Читайте також:

  1. А також для вегетативного розмноження.
  2. Безпека праці при дослідженні та лікуванні тварин.
  3. Безпека праці при транспортуванні тварин.
  4. Безстатеве розмноження та його біологічне значення
  5. Безстатеве розмноження, його визначення та загальна характеристика. Спори — клітини безстатевого розмноження, способи утворення і типи спор.
  6. Біологія і медицина
  7. В процесі читання виділіть маркером або підкресліть найважливіші поведінкові адаптації тварин..
  8. Вегетативне розмноження
  9. Вимоги до персоналу, що обслуговує виробниче обладнання доглядає тварин.
  10. Водний обмін у наземних тварин. Пристосування до життя в аридних умовах
  11. Групи крові у людини і фактори крові у тварин.




Переглядів: 1275

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Поняття про породу. Основні породи сільськогосподарських тварин. | Лекція № 16

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.