МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Поняття про породу. Основні породи сільськогосподарських тварин.Порода – це численна група тварин одного виду, які мають спільне походження, подібну будову тіла, однакові вимоги до умов утримання, характерні ознаки продуктивності і успадковують свої якості потомству. Для підвищення продуктивності тваринництва велике значення мають породи високопродуктивних сільськогосподарських тварин і племінна робота з ними. На Україні розводять багато порід сільськогосподарських тварин різних видів. Плановими породами великої рогатої худоби молочного напряму є чорно-ряба, червона степова, білоголова українська і червона польська; з порід комбінованого напряму продуктивності – симентальська, лебединська, бура карпатська, пінцгаузька та сіра українська. У незначних кількостях розводять м’ясні породи: герефордську, абердин-ангуську, шароле, санта-гертруда та ін. Найбільш поширеними породами свиней є велика біла, українська степова біла, українська степова ряба, миргородська та ін. Основними плановими породами овець є асканійська тонкорунна, прекос, цигайська, сокільська, каракульська та ін. З порід коней розводять російського та орловського рисаків, російських та радянських ваговозів, чистокровну верхову, українську верхову, будьонновську та гуцульську. Основними плановими породами сільськогосподарської птиці є такі: курей – російські білі, леггорни, первомайські тощо; качок – пекінські, українські та ін., гусей – роменські, великі сірі тощо; індиків – широкогруді бронзові та інші. Породи великої рогатої худоби. Червона степова порода за поголів’ям займає друге місце в країні і перше на Україні. У південних та південно-східних районах країни вона дає переважну кількість молока і м’яса. Ця порода постійно вдосконалюється, свідчення чого є збільшення її поголів’я, поширення по зонах та підвищення продуктивності тварин. Молочна продуктивність корів становить 4200 – 4540 кг при жирності молока 3,7 – 3,8 %, жива маса корів – 450 – 520 кг, бугаїв-плідників – 820 – 870 кг, м’ясні якості тварин задовільні (забійний вихід м’яса – 53 %). За умов поліпшеної годівлі та утримання в господарствах від деяких корів надоюють по 8000 – 10000 кг молока за лактацію. У республіці питаннями вдосконалення та розмноження червоної степової породи займаються 22 племзаводи, 20 племгосподарств. Основу структури української групи червоної степової породи складають 26 ліній, основними з яких є лінії Зевса, Фукса, Казбека та ін. В племінній роботі з удосконалення червоної степової породи поряд з дальшим підвищенням молочної продуктивності значна увага приділяється поліпшенню м’ясних якостей її, збільшенню живої маси і забійного виходу. Чорно-ряба порода – одна з найбільш продуктивних молочних серед порід великої рогатої худоби. У корів цієї породи велике, добре розвинене вим’я, за формою частіше ванно-і чашоподібне та округле. Характерною особливістю чорно-рябої худоби є висока молочна продуктивність. Середньорічний надій корів у передових господарствах за умов повноцінної годівлі становить 5200-5500 кг. Вміст жиру в молоці корів породи порівняно низький – 3,4 – 3, 6%. Жива маса дорослих корів становить 570 - 610, бугаїв – 950 – 1000 кг. М’ясні якості добрі, забійний вихід – 55 – 58%. Чорно-рябу породу розводять у багатьох господарствах республіки, але найбільш поширена вона в західних (Львівська, Волинська, Ровенська та Хмельницька), східних (Харківська) та центральних (Київська, Вінницька, Житомирська) областях республіки. Симентальська порода. Бугаїв симентальської породи завезли на Україну в минулому столітті з Швейцарії і схрещуванням з місцевими породами одержали тип симентальської худоби. Тварини симентальської породи добре розвинені, жива маса корів становить 590 – 700, бугаїв – 850 – 1000 кг. У них добре розвинена мускулатура. За умов правильного вирощування тварини мають високу м’ясну продуктивність, забійний вихід у відгодованих тварин становить 60%. Масть тварин цієї породи полово-ряба і світло-червоно-ряба. Середньорічні надої симентальських корів у господарствах становлять 2500 – 2700 кг при жирності молока 3,75 – 3,8 %, у племінних господарствах («Тростянець» Чернігівської області, Терезино, «Шамраївський» Київської області) – 4200 – 5000 кг. Симентальська порода поширена переважно в лісостеповій зоні (Вінницька, Київська, Полтавська, Черкаська, Чернігівська області). Лебединська порода виведена в господарствах Сумської області схрещуванням сірої української породи з швіцькою і наступним удосконаленням за умов відповідного поліпшення годівлі та утримання. Вона характеризується міцною конституцією, правильною будовою тіла, скороспілістю, високою молочною продуктивністю і відмінними м’ясними якостями. Жива маса корів становить 500 – 550, бугаїв – 800 – 1000 кг, забійний вихід – 53 – 55 %. Середньорічні надої молока досягають 3300 – 4000 кг, а середня жирність молока – 3,8 – 3,9 %. Масть тварин сіро-бура зі світлішою смугою на спині. Племінна робота з лебединською породою спрямована на дальше підвищення продуктивності та виведення таких тварин, які б відповідали вимогам розведення у великих спеціалізованих господарствах. Лебединська порода поширена в районах Сумської, Харківської, Чернігівської та інших областей. Бура карпатська порода виведена схрещуванням сірої української з швецькою. Масть тварин цієї породи від темно-до світло бурої. У них глибокий, але не досить широкий тулуб. Жива маса корів становить 400 – 470, бугаїв – до 700 кг. Забійний вихід – 45 - 47 %. Середньорічний надій молока становить близько 3000 кг при жирності 3,5 – 3,7 %. Підвищення жирності молока корів бурої карпатської породи – основне завдання племінної роботи з породою. Бура карпатська худоба поширена в Закарпатській і Чернівецькій областях. Тварини голштинської породи займають перше місце серед молочних порід США і Канади (типово молочного напряму). Маса корів 620 – 680 кг, тварини скороспілі, з міцною конституцією і добре розвинення вим’ям. Середньорічні надої молока становлять 5300 – 5900 кг при жирності 3,6 – 3,7%. Поширені два відріддя голштинської породи (чорно- і червоно-рябе), які майже не різняться за продуктивністю і будовою тіла. У нашій країні чорно-рябе відріддя використовується для поліпшення чорно-рябої породи, а червоно-рябе – симентальською. Герефордська порода виведена в Англії (типово м’ясного напряму). У тварин цієї породи глибокий, широкий, бочкоподібний тулуб, довгий широкий зад, добре розвинені м’язи, порівняно короткі міцні широко поставлені ноги. Маса корів становить 550 – 600, бугаїв – 850 – 1000 кг. Забійний вихід – 60 – 65 %. М’ясо мармурове, соковите, висококалорійне, смачне. Тварини скороспілі, добре пристосовуються до різних кліматичних умов. Масть червона, різних відтінків, голова біла, на холці, спині, грудях, підгрудді, нижній частині черева й ніг, на китиці хвоста білі плями. Одержані помісі за вгодованістю, скороспілістю, забійним виходом, якістю м’яса та оплатою кормів значно перевищують ровесників материнських порід чорно-рябої, білоголової української та червоної степової порід. Абердин-ангуська порода виведена в Шотландії (типово м’ясного напряму). Тварини безрогі, з короткими ногами, розвиненою шиєю, округлим, глибоким тулубом; поперек і крижі добре виповнені м’язами. Масть чорна. Маса корів становить 550 – 600, бугаїв – 800 – 900 кг. Забійний вихід – 65 – 66 %. М’ясо високоякісне. Тварини скороспілі, витривалі, добре акліматизуються в теплих і помірних кліматичних умовах, при схрещуванні з іншими породами передають нащадкам високі м’ясні якості. Породи свиней. Велика біла – найбільш поширена порода свиней універсального типу. Виведена в результаті тривалої акліматизації та еволюції великих білих свиней англійського походження в різних умовах нашої країни, які використовувались як для чистопородного розведення, так і для вбирного схрещування з місцевими породами. Порода займає перше місце в республіці за живою масою, скороспілістю, плодючістю і молочністю. Свині характеризуються високими приростами маси. Жива маса дорослих свиноматок становить 235 – 260, кнурів – 320 – 350 кг. Середня плодючість свиноматок – 10 – 12 поросят, а молочність – 48 – 50 кг. При контрольній відгодівлі маса молодняка у віці 185 – 188 днів досягає 100 кг при затраті на 1 кг приросту не більш як 4 кормових одиниць. Тип свиней великої білої породи переважно м’ясосальний, але трапляються м’ясний і сальний. Племінними господарствами цієї породи в республіці є «Велика Буромка» Черкаської області, «Василівка» Сумської області та ін. Розводять свиней цієї породи по всій території республіки крім південних районів. Миргородська порода значною мірою є результатом народної селекції. Виведена схрещуванням місцевих українських коротковусих свиней рябої масті з кнурами беркширської, середньої білої та великої білої порід на Полтавщині. Свині цієї породи м’ясосального типу, мають міцну конституцію, добре пристосовані до випасання на пасовищах. Жива маса дорослих кнурів становить 280-320, маток – 200-220 кг. Плодючість маток – 10-11 поросят, молочність – 60-70 кг. Маса молодняка у віці 6 місяців при інтенсивній відгодівлі досягає 100 кг при затратах на 1 кг приросту 4,23 кормової одиниці. Племінними господарствами з удосконалення миргородської породи є племзаводи «Перемога» та ім. Декабристів Полтавської області, «Старий Коврай» Черкаської області. Свиней цієї породи розводять у багатьох областях України. Порода ландрас виведена в Данії схрещуванням місцевих порід свиней з великою білою породою та наступним тривалим добором і підбором помісних тварин за скороспілістю, оплатою корму і м’ясними якостями. Свині цієї породи типово м’ясного типу. Вони характеризуються довгим тулубом, сильно нависаючими на очі вухами, рідкою щетиною. Жива маса дорослих кнурів 300-320 кг, маток – 220-250 кг, плодючість маток – 10-12 поросят. Маса молодняка цієї породи при відгодівлі досягає 100 кг у віці 6 місяців при затраті на 1 кг приросту 3,97 кормової одиниці. Кнурів цієї породи використовують переважно для промислового схрещування. Породи овець. Асканійська порода – перша вітчизняна порода тонкорунних овець, виведена акад. М.В.Івановим в «Асканії Новій» Херсонської області. Для виведення цієї породи використані місцеві українські мериносові вівці, яких протягом нетривалого часу схрещували з баранами породи американського рамбульє. Застосовували систематичний добір та підбір найбільш багатововних, добре розвинених з міцною конституцією тварин при поліпшенні умов годівлі та утримання. Порода має новий тип будови тіла, високу вовново-м’ясну продуктивність. Асканійські вівці – найбільші серед тонкорунних. Середня маса баранів становить 100-110, маток – 50-55 кг, а найкращих з них – відповідно 130-180 і 60-70 кг. Від кожних 100 маток одержують по 125-130 ягнят. У овець цієї породи якісна тонка вовна 7-7,5 см завдовжки. Настриг вовни з баранів досягає 10-14, маток – 5,5-6 кг. У племзаводі «Червоний чабан» Херсонської області від барана № 8267 одержали рекордний настриг вовни – 31,7 кг. Вихід чистої вовни коливається в межах 40-45%. Вівці асканійської породи використовувалися для поліпшення тонкорунного вівчарства країни. Розводять асканійських овець переважно в південних областях республіки – в племінних заводах «Асканія Нова», «Червоний чабан» Херсонської області та «Комуніст» Запорізької області. Сокільську породу грубововнового, смушково-молочного напряму продуктивності розводять у деяких районах Полтавської, Чернівецької та інших областей України. Маса дорослих овець (маток) становить 45-50, баранів – 55-60 кг. Вовна у них груба, сірого і чорного кольору. Настриг вовни 2-3 кг на голову. Високо ціняться смушки сокільських овець сірого кольору. Каракульська порода дає кращі в світі смушки. Дорослі вівці незалежно від кольору при народженні мають сіру вовну з різними відтінками. Маса баранів становить 65-80 (кращих 90-100), маток 45-50 кг. В середньому на 100 маток припадає 105-120 ягнят. Настриг вовни навесні – 1,5-2,5, восени – 0,7-1,2 кг, вихід чистої вовни – до 70%. Середня молочність маток близько 50 кг, жирність молока 7-8%. З метою підвищення плідності в племінному заводі «Асканія Нова» схрещували каракульських маток з баранами романівської породи і вивели групу багатоплідних каракулів. В середньому на 100 маток цієї групи мають 160-180 ягнят. Розводять овець цієї породи у Хмельницькій області та в південних областях України. Породи сільськогосподарської птиці. Удосконаленням планових порід сільськогосподарської птиці займаються племінні господарства і об’єднання, в яких виводять і гібридну птицю для промислового використання на птахофабриках (виробництво яєць та м’яса). Основним джерелом виробництва пташиного м’яса і яєць є кури. Менше розводять в республіці качок, індиків, гусей. Кури. Леггорни– найбільш поширена на землі несуча порода курей, виведена в Леворно (Італія). Середньорічна несучість курок – 175-200 яєць, середня маса яйця – 60 г. Маса дорослих курок становить 1,7-2, півнів – 2,3-2,6 кг. М’ясні якості невисокі. Кури цієї породи не насиджують яєць, молодняк починає яйцекладку в 140-150-денному віці. Виведено багато спеціалізованих ліній цієї породи, які мають високі продуктивні якості. Російська біла порода курей виведена схрещуванням місцевих курей з породою леггорн. За будовою тіла кури російської білої породи нагадують леггорнів, але маса їх більша. Маса дорослих курок становить 2,1-2,3, півнів – 2,8-3,1 кг. Несучість курок – 200-310 яєць, середня маса яйця – 56-65 г. При використанні курей російської білої породи для створення високопродуктивних ліній та кросів мають гібридну птицю, середня продуктивність якої 260-280 яєць на рік. Із загально використовуваних порід поширені кури первомайської породної групи, полтавської, род-айленди, нью-гемпшири та ін. Серед м’ясних найбільш поширена порода корніш. Виведена вона в Англії і має кілька різновидностей. Маса дорослих курок становить 3,3-3,6, молодих – 2,9-3,1 кг, півнів відповідно – 4,2-4,8 і 3,3-3,6 кг. Несучість курок – 100-130 яєць, середня маса яйця – 56-62 г. На базі цієї породи одержано лінії, які використовують як батьківські форми для сучасних м’ясних кросів. Індики – це м’ясна птиця важкого, середнього і легкого типу, яку розводять для виробництва м’яса. Найбільш поширеною породою індиків є широкогруді бронзові, що мають чорне з бронзовим відтінком оперення. Характеризуються великою живою масою. Маса дорослих самців становить 12-17, самок – 8-9 кг. Середньорічна несучість – 60-100 яєць. Бронзові індики акліматизовані на Україні, витривалі, добре використовують корм на пасовищах. Читайте також:
|
||||||||
|