Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Стадії вчинення злочину. Співучасть у вчиненні злочину.

Стадії вчинення злочину - це певні етапи підготовки і здійс­нення навмисного злочину, що розрізняються між собою за характером дій на кожному етапі. Кримінальне законодавство України виділяє, такі стадії вчинення злочину (ст. 11 КК):

Готування до злочину (ст. 14 КК) дії, спрямовані на створення умов і можливостей вчинити злочин. Включає: · будь-який спосіб набуття знарядь чи засобів для вчинення злочину (підшукання засобів чи знарядь); · будь-який спосіб виготовлення знарядь чи засобів для вчинення злочину або видозміни, переробки, ремонту предметів для вчинення злочину (присто­сування засобів чи знарядь); · предмети, документи і пристосування, які по­легшують вчинення злочину; · різні предмети, які безпосередньо застосовують­ся для здійснення злочинних діянь; · вироблення плану, знаходження співучасників, усунення можливих перепон і здійснення інших дій, спрямованих на створення умов для вчинення злочину (умисне створення умов).
Замах на злочин (ст. 15 КК) умисна дія, безпосередньо спрямована на скоєння - злочину, але не доведена до кінця через обставини, незалежні від винного. Суб'єкт намагався, доклав усіх дій, які задумував вчинити, але бажані наслідки не виникли незалежно від волі винного. Розрізня­ють: · замах закінчений (коли винний виконав все те, що вважав за необхідне зробити, але злочинний ре­зультат не настав з причин, які не залежали від його волі; · замах на неналежний об'єкт (намагання здійсни­ти злочинний намір щодо об'єкта, який наділений такими якостями, які виключають досягнення зло­чинного результату); · замах з непридатними засобами (має місце при застосуванні таких засобів, які за своїми об'єктивними якостями не можуть привести до бажаного результату.
Закінчення злочину коли в здійсненому діянні є всі юридичні ознаки складу злочину, описаного в кримінальному законі.

Якщо злочин закінчений, то він поглинає всі стадії його вчинення, вони не мають самостійного значення і не впливають на його кваліфікацію. У закінченому злочині існує єдність об’єктивної і суб’єктивної сторін. Тут винний повною мірою реалізував умисел, завершив діяння, виконав усі дії, що утворюють об’єктивну сторону складу злочину, заподіяв шкоду об’єкту.

Для притягнення особи до кримінальної відповідальності не має значення на якій стадії вчинення злочину його вдалось розкрити. Відповідальність за підготовку до злочину та замах на злочин на­стає за законом, який передбачає кримінальну відповідальність за конкретний злочин. При визначенні міри покарання за готування до злочину або замах на злочин суд враховує характер і ступінь здійснення ним злочинного наміру та причини недоведення зло­чину до кінця.

Добровільна відмова від злочину - це доб­ровільне та остаточне припинення розпочатої діяльності при усві­домленні наявної можливості її успішного завершення. Доброві­льним визнається припинення попередньої злочинної діяльності особою за власним бажанням (ст. 17 КК).

Остаточність відмови - це безповоротність прийняття рішен­ня про припинення попередньої злочинної діяльності, тобто особа відмовляється надалі повертатись до вчинення цього злочину. Добровільна відмова здійснюєтьсяна стадіях приготування і за­маху на злочин. Є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності за вже скоєне на стадіях готування до злочину і замаху на злочин. Особа підлягає відповідальності лише тоді, коли в скоєному є склад іншого злочину. Добровільна відмова можлива лише тоді, коли у суб'єкта є мо­жливість завершити злочин і він усвідомлює цю можливість. Після закінчення злочину добровільна відмова перестає бути можливою.

Отже, добровільну відмову слід відрізняти від чистосердечного розкаяння, яке полягає в активній поведінці особи піс­ля вчинення злочину. Це можуть бути дії, спрямовані на змен­шення розміру шкоди, відшкодування шкоди, надання допомоги в розкритті злочину тощо. Такі дії розглядаються як обставина, що пом'якшує кримінальну відповідальність.

Співучасть у вчиненні злочину. Навмисне спільне вчинення злочину двома або більше особами в кримінальному праві називаєтьсяспівучастю (ст. 26 КК). У багатьох випадках вчинення злочину у співучасті визнається законом обставиною, що обтяжує відповідальність.

Головні ознаки співучасті:

· участь у злочині двох і більше осіб;

· спільність їх діяльності (погодженість дій):

· взаємна обумовленість дій;

· єдиний для них злочинний результат;

· причинний зв'язок між діянням кожного співучасника і злочинним результатом);

· взаємне знання (усвідомлення) про спільне вчинення злочи­ну.

Кримінальне законодавство розрізняє форми співучасті:

Проста Складна
всі співучасники є виконавцями злочину. кожний із співучасників виконує певну роль у вчиненні злочину: один організовує злочин, інший виконує його та ін.

Форми співучасті за стійкістю організованості:

співучасть без попередньої домовленості співучасть за попередньою домовленістю злочинна організація

 

В залежності від виконуючої ролі всі співучасники поділяються на:

Виконавець (ч.2 ст. 27 КК) особа, дії якої містять у собі склад конкретного злочину, тобто, яка безпосередньо вчинила злочин
Організатор (ч.3 ст. 27 КК) особа, яка розробляє план вчинення злочинних дій, розподіляє ролі між учасниками злочину або здійснює безпосереднє, керівництво вчиненням злочину.
Підбурювач (ч.4 ст. 27 КК) особа, яка схилила кого-небудь до вчинення злочину, а сам не бере безпосередньої участі у вчиненні злочину.
Пособник (ч.5 ст.27 КК) особа, яка сприяла вчиненню злочину. Серед форм пособництва є; · надання порад, вказівок, засобів для вчинен­ня злочину; · усунення перешкод до його вчинення; · обіцяння сховати злочинця, знаряддя і засо­би вчинення злочину, сліди злочину, а також предмети, здобуті злочинним шляхом.

Ступінь і характер участі кожного з співучасників враховується судом при винесенні вироку.


Читайте також:

  1. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
  2. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  3. Амністія являє собою повне або часткове звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, винних у вчиненні злочину.
  4. Будівельний генеральний план на стадії виконання окремих видів будівельно-монтажних робіт.
  5. Вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальних дій
  6. Вимоги щодо місця та строків вчинення нотаріальних дій
  7. Від стадії життєвого циклу підприємства
  8. Відмежування замаху на злочин від готування до злочину.
  9. Вчинення (здійснення) інших юридично значущих дій.
  10. Вчинення злочину групою осіб.
  11. Вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.
  12. Вчинення злочину організованою групою.




Переглядів: 1885

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Загальна характеристика Кримінального кодексу України. Поняття та ознаки злочину. | Види кримінальних покарань.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.015 сек.