• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Окультурювання грунтів

Родючість грунту є такою властивістю, яка здатна до відтворювання і в природних умовах, і при сільськогосподарському використанні. Відтворення родючості може бути розширеним, простим і неповним.

Розширене відтворення родючості – це поліпшення сукупності властивостей грунту, які впливають на його родючість.

Просте– відсутність помітних змін сукупності властивостей грунту, які впливають на його родючість.

Неповне – це погіршення властивостей грунту, які впливають на його родючість. Це явище широко розповсюджене в світі і в нашій країні, воно має наслідки в природному і соціально-економічному відношеннях.

Зниження родючості грунту відбувається за рахунок трьох основних процесів:

1. Антропогенна деградація – викликані діяльністю людини: ерозія, вторинне засолювання, вторинне заболочення.

2. Виснаження грунту– зменшення запасів гумусу, поживних речовин, тощо.

3. Стомлення грунту– накопичення в ньому різних токсичних елементів, викликаних неправильними сівозмінами, надлишком хімічних засобів тощо.

Для підвищення ефективної і природної родючості треба впроваджувати науково обґрунтовані системи землеробства, що зможе забезпечити окультурювання грунтів.

Окультурювання грунтів –систематичне використання заходів щодо підвищення їх родючості з врахуванням генетичних властивостей, вимог сільськогосподарських культур, тобто формування грунтів із більш високим рівнем ефективної і потенційної родючості.

Проте не можна забувати, що окультурювання грунту має бути науково обґрунтованим із використанням екологічного підходу.

Ще В.В. Докучаєв (1883), порівнюючи грунт з породистим конем, зазначав, що нещадна експлуатація та голодний раціон обов’язково викличуть виснаження навіть найсильнішої тварини, тобто найродючішого грунту.

Окультурювання грунту– це екологічна реорганізація всіх компонентів біогеоценозу, що призводить до антропогенної зміни грунтових режимів під потреби однієї рослини.

Таке штучне обмеження біорізноманітностей в агроценозі робить подібні екосистеми нестійкими. Саме тому едафотопи агроценозів потребують прискіпливої уваги та бережливого ставлення.

Читайте також:

1. Агровиробничі групи грунтів України
2. Визначення потреби грунтів у вапнуванні
3. Для сипких грунтів можна записати
4. Закономірності розміщення грунтів на земній кулі
5. Закономірності розміщення грунтів на земній кулі
6. Закономірності розміщення грунтів на земній поверхні
7. Збір і обробка даних про властивості грунтів
8. Класифікація великоуламкових і піщаних грунтів залежно від
9. Контроль і управління якістю грунтів
10. ОБЧИСЛЕННЯ ПРОСІДАНЬ ГРУНТІВ ОСНОВИ
11. ОБЧИСЛЕННЯ СУФОЗІЙНОГО ОСІДАННЯ ЗАСОЛЕНИХ ГРУНТІВ

Переглядів: 406