Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Баланс та загальна схема грунтоутворення

 

Баланс ґрунтоутворення – це співвідношення між приходом речовин в грунт та їх відтоком з нього за певний проміжок часу.

Ґрунтоутворюючий процес складається з чотирьох компонентів речовинно-енергетичного балансу:

- притоку речовини і енергії в грунт;

- перетворення речовини і енергії в грунті;

- переміщення речовини і енергії в грунті;

- відтоку речовини і енергії з грунту.

Всі ці складові утворюють єдність, визначають направленість грунто-

утворюючого процесу, будову, склад і властивості грунту.

В.А. Ковда визначив декілька форм балансу речовин залежно від довжини охопленого ним часу:

- віковий, який має геологічний відрізок часу і зв’язаний з формува-

нням геоморфології місцевості;

- періодичний (циклічний), який охоплює відрізок часу приблизно

11-12 років, очевидно, пов’язаний з періодичною активністю Сонця;

- річний, який вкладається в річний гідрологічний цикл території;

- на зрошувальній території виділяють межполивний баланс речовин,

який складається з коротких відрізків часу між поливами.

Можна виділити окремо баланс органічної речовини, азоту, води, мінеральних елементів, легкорозчинних солей.

У процесі ґрунтоутворення розрізняються прибуткові і видаткові статті балансу.

До прибуткових статей балансу належать:

- прихід С, N, зольних елементів з опадом і рештками рослин і тварин;

- прихід тих самих елементів з кореневими виділеннями;

- прихід N з атмосфери за рахунок азотофіксаторів;

- прихід N з опадами;

- прихід речовин з вітровим пилом;

- прихід твердим поверхневим стоком;

- прихід з рідким поверхневим стоком;

- прихід з капілярною каймою грунтових вод;

- прихід з боковим (внутрішнім грунтовим) стоком;

- прихід з добривами, меліорантами, зрошуваною водою.

Видаткові статті балансу грунту:

- захоплення рослинами N і зольних елементів для утворення щорічного приросту;

- втрати азоту за рахунок денітрифікації;

- втрати С при мінералізації рослинного опаду і гумусу;

- вимивання речовин низкохідним током води за межі грунтового профілю у грунтові води;

- винос речовин всередині грунтовим стоком;

- винос речовин поверхневим твердим стоком;

- винос речовин поверхневим рідким стоком;

- втрата речовин за рахунок дефляції;

- винос N, С, мінеральних елементів з врожаєм сільськогосподарських культур, сіном, деревиною.

Різні речовини в одному і тому ж грунті можуть мати різний баланс: позитивний, від’ємний, нульовий.

Позитивний баланс характеризується акумуляцією речовин у грунті, яка може бути абсолютною, відносною і залишковою. Глобальне значення має абсолютна акумуляція вуглецю і азоту атмосфери, що відбувається у процесі життєдіяльності зелених рослин і азотофіксуючих мікроорганізмів. Ці елементи накопичуються у лісовій підстилці, степовій повсті, в гумусовому горизонті. Акумуляція може бути зумовлена надходженням речовин із грунтових вод, поверхневого і бокового стоків води. Це характерно для аридного клімату: вода випаровується, а речовини залишаються у грунті.

В гумідному кліматі зазвичай речовини не накопичуються, оскільки винос перевищує прихід речовин, однак при особливих умовах можуть накопичуватись кремній, алюміній, залізо, кальцій у вигляді СаСО3, що спричинене привнесенням твердих частинок заплавними водами, делювіальним стоком, вітром. Формуються грунти абсолютного акумуляційного балансу речовин: заплавні, намиті, навіяні.

Абсолютна акумуляція речовин при ґрунтоутворенні – це надходження речовин до ґрунтоутворюючої породи з атмосфери чи гідросфери і накопичення їх в грунті, що формується.

Відносна акумуляція речовин – це збагачення верхньої частини профілю грунту мінеральними ліофільними елементами внаслідок перекачування цих елементів рослинами з нижніх горизонтів у поверхневі, хоч грунт в цілому їх не накопичує. Вона залежить від вибіркової здатності рослин поглинати поживні речовини.

Залишкова акумуляція – це відносне накопичення в грунті речовин, які залишаються на місці при виносі інших, більш рухливих компонентів.

 

Загальна схема ґрунтоутворення

Ґрунтоутворюючий процес, або ґрунтоутворення –це складний природний процес утворення грунтів із гірських порід, їх розвиток, функціонування і еволюція під дією комплексу факторів ґрунтоутворення.

Ґрунтоутворення проходить ряд стадій:

Істадія початкова – процес перетворення гірських порід (кори вивітрювання) під дією живих організмів в грунт. Це дуже довга стадія. Характеризується: малою потужністю профілю, слабкою диференціацією на горизонти;

ІІ стадія розвитку грунту – процеси проходять більш інтенсивно, формуються грунтові горизонти;

ІІІ стадія рівноваги – підтримується динамічна рівновага грунту з середовищем тобто з факторами ґрунтоутворення;

ІV стадія еволюції – відмічаються кількісні зміни в грунті, вони можуть йти в різних напрямках. Наприклад:

- шлях нарощування потужності грунту, або шлях її зменшення;

- шлях засолення грунту, або його розсолення;

- шлях деградації грунтової родючості, або її нарощування.

Розвиток і еволюція грунтів на земній поверхні протікає не випадково,

а у відповідності з історією ландшафта, яка визначається глобальними геологічними процесами.

Ґрунтоутворення розглядається як співвідношення процесів виносу і акумуляції речовин. Наприклад:

- накопичуються: вуглець (у процесі фотосинтезу), азот, солі, гіпс, вапно, сполуки заліза;

- виносятьсяз грунту: луги, кремнезем, лужноземельні метали, тощо.

Процес виносу називається елювіальним, спостерігається при промивному водному режимі.

Винос і акумуляція речовин при ґрунтоутворенні є наслідком взаємодії малого біологічного і великого геологічного кругообігу речовин на земній поверхні.

Результатом МБк речовин є біологічна акумуляція в грунтах: вуглецю, азоту та інших біофілів.

Результатом ВГк є збіднення тими чи іншими елементами (елювіальний процес) та збагачення деякими елементами, наприклад, солями (засолення, кіркоутворення).

Ґрунтоутворення – це по суті сукупність явищ перетворення і переміщення речовин та енергії в межах грунтової сфери Землі.

Взаємодія МБк і ВГк речовин проявляється у протилежно направлених процесах, з яких і складається ґрунтоутворення:

- руйнування первиних і вторинних мінералів – і навпаки, неосинтез мінералів;

- біологічна акумуляція елементів в грунті – споживання елементів з грунту організмами;

- гідрогенна акумуляція елементів в грунті – геохімічний виніс елементів з грунту;

- розклад органічних речовин – синтез нових органічних сполук;

- поглинання іонів з розчину твердою фазою – перехід іонів з твердої фази в розчин;

- розчинення речовини – осадження речовин;

- пептизація колоїдів – коагуляція колоїдів;

- зволоження – висихання;

- окиснення – відновлення;

- нагрівання – охолодження;

- азотфіксація – денітрифікація.

Ці протилежні процеси мають циклічний характер, як і всі природні явища. Виділяють добові, сезонні, річні, багаторічні, вікові цикли ґрунтоутворення. Вони формують режими ґрунтоутворення, специфічні для кожного грунту та називаються ці процеси – загальні ґрунтоутворюючі процеси.Вони характерні для всіх грунтів в різному кількісному і якісному прояві. Наприклад, гумусонакопичення – це єдиний процес, відбувається в різних грунтах, але кількісно відрізняється (від 0.5 до 500 т/га гумусу).

 


Читайте також:

  1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
  2. III. Бухгалтерський баланс
  3. IV. Загальна оцінка діяльності вчителя
  4. IV. Загальна схема поточного і підсумкового контролю та оцінювання знань студентів
  5. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
  6. А). Схема с подвижным электродом-инструментом
  7. Актив і пасив балансу складаються також з певних розділів.
  8. Активи, що реалізуються повільно (А3) – це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140 включно, а також рядок 250).
  9. Анализ баланса предприятия
  10. Аналіз балансу комерційного банку
  11. Аналіз балансу підприємства
  12. Аналіз ліквідності балансу




Переглядів: 1071

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Поняття про елементарні ґрунтові процеси (ЕГП)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.015 сек.