• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Станом на 1 січня 2007 р. в Черкаській області зареєстровано 26993 онкологічних хворих

Додаток №1. Схема до теми 3 „Принципи трудового права”.

4.Канцерогенні речовини та їх коротка характеристика.

За визначенням експертів ВООЗ „ канцерогеном (фізичним, хімічним, вірусним) називають агент, що може викликати або прискорювати розвиток новоутворення, незалежно від механізму (або механізмів) його дії або ступеню специфічності ефекту. Канцероген може викликати незворотну зміну або пошкодження у тих частинах генетичного апарату, які здійснюють гомеостатичний контроль над соматичними клітинами. Тобто, канцерогенні речовини – це хімічно однорідні сполуки, що проявляють трансформуючу активність і здатність викликати канцерогенні, тератогенні або мутагенні зміни в організмах. Залежно від умов впливу вони можуть призводити до інгібіровання росту, прискоренню старіння, порушенню індивідуального розвитку й зміни генофонду організмів.З точки зору канцерогенності для людини, виділяють такі 3 групи хімічних канцерогенів та професійних впливів.

1- хімічні речовини, виробничий процес або професійний вплив, що є безумовно канцерогенними.Характерні представники цієї групи – сполуки миш’яку, азбест, вінілхлорид, полівінілхлорид.

2- речовини, які можливо канцерогенні для людини.Наприклад, металічний берилій, акрилонітрил.

3- речовини, що не можуть бути класифіковані з точки зору їх канцерогенності; характерні представники цієї групи-фторурацил, бензилхлорид, фенобарбітал, стирол, сахарин.

За походженням канцерогени можуть бути поділені на дві групи в залежності від їх природи: природні та антропогенні. За хімічною структурою канцерогенні речовини належать до різних класів неорганічних та органічних сполук, що відносяться до:

1) поліциклічних природних вуглеводнів(ПАВ);

2) ароматичних азотовмісних сполук;

3) ароматичних аміносполук

4) нітрозосполук та нітрамінів;

5) металів, металоїдів та неорганічних солей.

поліциклічні природні вуглеводні(ПАВ)

Ці хімічні сполуки виявляються у нафтопродуктах та інших природних багатокомпонентних сумішах. До природних абіогенних джерел, що формують природній фон ПАВ, відносять вулканічну діяльність, процеси нафто,вугле, сланцеутоворення. Встановлена можливість синтезуПАВ рослинними організмами(зокрема, декотрими здаковими), рядом бактерій, фітопланктоном.У результаті діяльності людини забрудненість біосфери канцерогенними ПАВ набагато збільшилась, а у промислових районах в сотні та тисячі разів перевищує природний фоновий рівень. Основними антропогеними джерелами забруднення ПАВ є промислові викиди та вихлопні гази автомашин.У повітрі руйнування канцерогенних ПАВ може відбуватись під впливомУФ променів та озону. У водному середовищі вони або осідають на дно , або включаються в харчові ланцюги.Специфічна біодеградація ПАВ за участю ендокринних систем водних організмів. Виключенням є молюски, у яких відсутні ферментні системи , що розкладають ПАВ, внаслідок чого молюски накопичують канцерогенні речовини.Біологічна очистка грунту від канцерогенних ПАВ відбувається за рахунок ґрунтових бактерій.

Ароматичні азосполуки.

Більшість ароматичних азосполук відносяться до фарбників, які використовують для фарбування натуральних та синтетичних тканин, для кольорового друку у поліграфії, у косметиці, кольоровій фотографії. Канцерогенна дія цих сполук проявляється опосередковано, не в місці потрапляння в організм, а в органах-мішенях: печінці, сечовому міхурі.

Ароматичні аміносполуки

До цієї групи сполук відносяться речовини,що мають структуру подібну до хімічної структури нафталіну. Застосовуються в різних галузях/г, навіть для синтезу лікарських препаратів, інсектицидів.

Нітрозосполуки

Нітрозосполуки- це хімічні сполуки, що мають 1- або декілька груп NО, зв’язаних з атомами вуглецю. Це клас найбільш небезпечних канцерогенів, що викликають ЗН печінки, легень, нирок, травного тракту.Утворюються при виробництві гуми, азофарбників, при смаженні їжі та при курінні тютюну. В утворенні та циркуляції нітрозосполук приймають участь мікроорганізми, тому їх відносять ще й до біогенних канцерогенів. Характерною особливістю нітрозосполук є можливість синтезуватись в організмі ендогенно з попередників( нітритів, нітратів, амінів), що надходять у їжу людини у вигляді консервантів або у складі рослинних продуктів.Нітрати можуть накопичуватись у рослинах у результаті застосування надлишком кількості мінеральних добрив.Джерелом амінів є білкові продукти харчування, вони є у овочах, чаї, хлібі, деяких лікарських препаратах.Висока забрудненість нітрозосполуками косметичних засобів, а також порошків та розчинів для миття посуду.Серед досліджених 60 лікувальних засобів нітрозації в організмі підлягають амідопірин, анальгін, ампіцилін, окситетрациклін, піперазин.Ефективним профілактичним засобом є аскорбінова кислота, що інгібує утворення нітрозосполук у організмі.

Метали.

За сучасними уявленнями, свою канцерогенну дію на клітини тканин метали здійснюють або безпосередньо впливаючи на генетичний апарат, або через ферментативні системи, каналізуючи біологічне окислення, синтез нуклеїнових кислот та білків. Усі канцерогенні метали розділені на групи:

1. Перша група- безумовно канцерогенні для людини: хром

2. Друга група А- можливо канцерогенні для людей: нікель, берилій

3. Друга група В- умовно канцерогенні для людини: кадмій

4. Третя група- канцерогенні для тварин: кобальт, марганець, цинк, титан, свинець, кадмій, залізо, магній, сурма, олово, хром, миш’як.

Одночасно, доведено, що деякі метали, маючи канцерогенну дію , можуть гальмувати злоякісний ріст пухлин, мобілізуючи опірність гомеостазу, впливаючи на активність ферментів,, стабілізуючи мікроелементний, гормонально-вітамінний баланс. До таких металів відносятья кобальт, марганець, цинк, мідь, селен, миш’як.

Природні канцерогени

Відомо близько 20 канцерогенів природного походження. Наприклад, алкалоїди деяких папоротей, танін та танінова кислота з насростів на деревах.Плісняві гриби роду Aspergillus, Penicillum, Streptomyces. Серед них особливе місце займає афлатоксин, що міститься в Aspergillus flavus. Вважають, що високий рівень захворюваності раком печінки у африканського населення пов’язаний не тільки з дефіцитом білкової їжі, скільки з дією афлатоксинів, які містяться в пліснявих грибах, що швидко розмножуються в вологому тропічном кліматі.

5. Виробничі канцерогени.

Особливості професійної діяльності можуть бути потужним канцерогенним фактором та спричиняти професійні онкозахворювання. Ще у 1775 р. англійський лікар Персиваль Потт описав „ рак трубочистів”, в виникненні якого була повинна вугільна сажа. До числа професійних захворювань відносять рак сечового міхура у працівників анілінової промисловості.Виявлена підвищена захворюваність раком легень у працівників резинової, хутряної, газової та хімічної промисловості, уранових копалень, у електрозварників. Відомі ЗН шкіри після тривалого вживання ліків з миш’яком. У тих , хто оприскував виноградники інсектицидами, що вміщують миш’як, відмичалося збільшення випадків захворювань раком печінки.За даними американських дослідників, впливу 40 канцерогенів, вміст яких у виробничій сфері регламентовано федеральними агенціями, у США підлягають більше 22 млн. робочих. Тобто, професійні канцерогени - це речовини, що викликають ЗН у людей у результаті їх професійної діяльності.

У багатьох розвинених країнах проводиться вивчення розповсюдження професійного раку. За прогнозами фахівців цих країн питома вага професійного раку може досягти 20-38 % від усіх онкозахворювань.

Проблема виробничих канцерогенних впливів зводиться не лише до погіршення здоров’я самих працюючих, але й відбивається на здоров’ї дітей. Доведено, що вплив на батьків до зачаття дитини нафтопродуктів, органічних розчинників, електромагнітних полів, нагріваючого мікроклімату на робочому місці достовірно підвищує ризик розвитку ЗН у їхніх майбутніх дітей.

На Україні у 1997 р. прийнято офіційний „ Перелік речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини”, але оцінка можливої канцерогенної небезпеки для працюючих та населення , реєстр канцерогенно небезпечних виробництв відсутні. Лише 5 речовин з цього переліку регламентовані у повітрі робочої зони на Україні за їх канцерогеною дією: бензпірен, азбест, миш’як, вінілхлорид, возгон кам’яновугіільних смол та пеків.

Однак, будучи другою за важливістю причиною смерті дорослої людини, ЗН відносяться все ж таки до захворювань, що вражають лише невелику частину населення, і навіть в умовах інтенсивного канцерогенного впливу, характерного для окремих галузей виробництва хворіють лише окремі люди. Тобто, спостерігається картина, коли при максимальних експозиціях канцерогену переважна кількість робочих не захворіє на рак, і одночасно , є людии, для яких навіть невеликий час експозиції канцерогену може спричинити ЗН. Одне з пояснень – індивідуальна чутливість до дії конкретного канцерогену. Аналіз захворюваності на різні види раку показав, що існують певні пухлини, що мають чітку генетичну етіологію.

6. Вплив онкогенних факторів на біоценози.

У наш час особливої актуальності набувають проблеми онкоекології, де ведуться дослідження впливу онкогенних факторів на біоценози. Цей новий підхід припускає дослідження популяційних ефектів циркулюючих канцерогенних речовин з метою інтегральної оцінки стану різних екосистем, визначення організмів-індикаторів забрудненості довкілля канцерогенами та контролю за їх вмістом.

Серед прісноводних та морських організмів найбільшу цікавість викликають мідії, мезопланктон та деякі види водоростей, що мають велику здатність до накопичення ПАВ.Епідеміологічний аналіз пухлинних захворювань серед деяких популяцій риб дозволяє зв’язати підвищення частоти захворюваності на ЗН з ступенем забрудненості водойм нафтопродуктами , відокремлювати природні популяції риб, найбільш чутливих до впливу канцерогенних факторів у водних екосистемах.

У грунтовому мікро біоценозі до впливу найбільш поширеного канцерогену-бензпірену(БП) найбільш чутливі грунтові гриби, актиноміцети, спорові бактерії, кількість яких оборотно корелює із концентрацією БП. У якості фітоіндикаторів забруднення біосфери ПАВ пропонується використовувати хвою сосни звичайної, ступінь забруднення котрої бензпіреном корелює з його концентрацією у атмосфері.

8. Можлива профілактика злоякісних новоутворень.

На сьогодні синтезовано понад 5 млн.хімчних речовин і сумішей, з яких 60 тис. знаходять своє практичне застосування. Це зумовлює небезпечність появи нових речовин, що матимуть або безпосередній, або відділений канцерогений ефект. Учені вважають, що рак можна у значному проценті випадків попередити. Теоретично найбільш розроблена та широко застосовується на практиці гігієнічна профілактика. Її суть полягає у захищені організму від канцерогенних забруднень оточуючого середовища. Наприклад, американський вчений Л.Ваттенберг прийшов до висновку, що багато сполук, що входять до складу овочів та фруктів, наприклад, флавони, підвищують ефективність ферментів, що знешкоджують бензпірен та інші канцерогени. Індоли, що знаходяться в брюссельській капусті при вживанні сприяють виведенню з організму канцерогенів, Цьому ж сприяють антиоксиданти, що перешкоджають окисленню жирів.

Важливу роль у боротьбі із раком відіграють деякі вітаміни. Доведено взаємозв’язок між раком та низьким рівнем вітаміну А в організмі тварин та людини. Дефіцит цього вітаміну порушує нормальну діяльність усієї імунної системи. Застосування цього вітаміну при профілактичному лікуванні передракових станів порожнини роту, гортані, сечового міхура та піхви вже давно дає гарні результати. Ліквідація в організмі дефіциту вітамінів А.С.Е підвищує його протипухлинну стійкість.

Незважаючи на те, що умови гігієни праці на більшості шкідливих підприємств змінилися на краще, з’явились нові загрозливі фактори, пов’язані з отруєнням довкілля. Розроблені методи оцінки канцерогенного ризику забруднення оточуючого середовища та їх ГДК у повітрі та водоймаї . Велике значення має вдосконалення технологій: наприклад, використання подвійних фільтрів для очистки диму цигарок, затримка та екстракція канцерогенів з восків, що йдуть на пакування продуктів харчування.За даними вчених, деякі породи дерев здатні вилучати з грунту канцерогенні речовини, розкладати та використовувати у процесі власного обміну.

Читайте також:

1. Бальна оцінка стану хворих на муковісцидоз
2. Види та методи контролю за динамікою розвитку і станом здоров’я дітей.
3. Виділення області в Photoshop.
4. Відомість встановлених ревізією фактів простроченої дебіторської заборгованості Яготинського цукрового комбінату за період з 1 січня до 31 грудня 2009 року
5. Відомість встановлених ревізією фактів простроченої дебіторської заборгованості Яготинського цукрового комбінату за період з 1 січня до 31 грудня 2009 року
6. ВІКОВІ КОНТИНГЕНТИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ В РОЗРІЗІ СТАТІ станом на 01.01.89 та 01.01.99, % до підсумку
7. Генерація і рекомбінація носіїв в області об’ємного заряду
8. ГІС екологічного моніторингу Києва та Київської області (ЕкоГІС “Природокористування та екологія довкілля Києва та Київської області” як складова частина ГІС України).
9. Годування тяжкохворих.
10. Державна політика в області зайнятості.
11. Дієтичні кондитерські вироби із зміненим вуглеводним складом призначені для споживання хворих цукровим діабетом, осіб з надлишковою масою тіла і ожирінням.
12. Електрохірургічні методики лікування хворих на рак.

Переглядів: 716