Інтелектуальна поведінка зводиться до прийняття правил гри. Критерієм є не перетворення середовища, а відкриття можливостей середовища для адаптивних дій індивіда в ній.
Інтелект – це певна здібність що визначає загальну успішність пристосування людини до нових умов. Механізм інтелекту виявляється у рішенні задачі у внутрішньому розумовому плані при домінування ролі свідомості над несвідомим.
М. О. Холодна виділяє такі властивості інтелекту:
1) властивості рівнів, що характеризують досягнутий рівень розвитку окремих пізнавальних функцій, і презентації дійсності, що лежить в основі психічних процесів (сенсорна відмінність, оперативна і довготривала пам'ять, об’єм і розподіл уваги, обізнаність);
2) комбінаторні властивості, що характеризують здібність до виявлення і формування різного роду зв’язків і відносин, здатність комбінувати в різних поєднаннях компоненти досвіду;
3) процесуальні властивості, що характеризують операціональний склад, прийоми і відображення інтелектуальної діяльності аж до рівня елементарних інформаційних процесів;
4) регуляторні властивості, що характеризують забезпечувані інтелектом ефекти координації, управління і контролю психічної активності.
Інтелект слід розглядати з операціонального, а не субстанційного підходу.
Інтелект є латентним (даний через різні непрямі вияви при вирішенні життєвих задач).
Розподіл людей за рівнем інтелектом описується законом нормального розподілу.