• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методика оцінювання порівнянної економічної ефективності інвестицій у господарське рішення та умови її застосування.

Оцінка порівняльної економічної ефективності, яка спираєтьсяна співставлення приведених витрат по двох чи більше альтернативних варіантах. Цей методичний напрям доцільно використовувати у випадках неможливості визначення безпосередніх економічних вигод за господарським рішенням у вигляді збільшення доходів та прибутків підприємства.

У числі варіантів обґрунтування, для яких доцільно використовувати метод порівняльної економічної ефективності: економічне обґрунтування господарських рішень,які не призводять до збільшення доходів підприємства, в т. ч. застосування нових рішень в організації виробництва; економічне обґрунтування розробки, серійного виробництва і впровадження нових технічних засобів довготривалого використання.

Послідовність дій при обґрунтуванні ефективності господарських рішень (етапність обґрунтування):

1) обґрунтування методу оцінкиекономічної ефективності;

2) формулювання основних і супутніх результатів від реалізації господарського рішення – економічних вигод;

3) визначення необхідних одноразових (інвестиційних) витрат,що здійснюються до початку експлуатації об’єктів;

4) вартісна оцінка поточних (експлуатаційних) витрат;

5) вартісна оцінка доходів і чистих прибутків від реалізації господарського рішення;

6) оцінка економічної ефективності з визначенням одногочи більше показників – мінімум приведених витрат, якщо короткостроковий термін інвестування, при довгостроковому – коефіцієнта економічної ефективності, облікового та дисконтованого періоду окупності інвестицій, чистої теперішньої вартості, індексу доходності, внутрішньої норми доходності, річних приведених витрат тощо.

Додаткові розрахунки при використанні методу порівняльної економічної ефективності:

- визначення необхідних одноразових (інвестиційних) витратпо альтернативному варіанту реалізації господарського рішення (вибраному як база для порівняння);

- оцінка поточних (експлуатаційних) витрат альтернативного варіанта (вибраного як база для порівняння);

- оцінка корегуючих коефіцієнтів, що враховують техніко-економічні відмінності проектного варіанта від базового варіанту.

Структурно-логічна схема обґрунтування економічної ефективності господарських рішень наведена на рис. 1.

При техніко-економічному обґрунтуванні господарських рішень, які мають альтернативні організаційно-технічні варіанти реалізації але не передбачають отримання безпосередніх економічних вигод, використовують метод оцінки порівняльної економічної ефективності з розрахунком показника річного економічного ефекту.

Метод ґрунтується на співставленні варіантів за показником річних приведених витрат

З питань методики оцінки порівняльної економічної ефективності капітальних вкладень треба знати також таке:

Приведені затрати , грн/рік, за економічним змістом являють собою мінімально допустиму ціну продукції за певним варіантом ГР при нормативній нормі прибутку на капітал , 1/рік.Дійсно, значення дорівнює значенню мінімального прибутку при мінімально допустимій для власника капіталу рентабельності по фондах (капіталу) , яка тотожна нормативному коефіцієнту економічної ефективності капіталовкладень , 1/рік. Це випливає також і з методики оцінки абсолютної економічної ефективності капітальних вкладень. Тому, чим менше значення , тим легше вкладникові капіталу отримати не тільки мінімально прийнятний для нього прибуток , а й отримати і додатковий прибуток за умови, що ринкова ціна продукції має перевищувати за значениям приведені затрати.

Рис. 3. Послідовність обґрунтування ефективності господарських рішень

Оцінку ефективності варіанта слід проводити за критерієм: , де і - розрахунковий і нормативний термін окупності за рахунок , відповідно, років;

,

де ; ; .

Якщо , проектний варіант вважається «абсолютно ефективним варіантом капіталовкладень» (який не потребує додаткових капіталовкладень для зменшення собівартості продукції) і тому термін окупності їх не розраховується.

Річний економічний ефект , грн./рік, розраховується за формулою:

, або

,

де і - обсяги продукції за базовим і проектним варіантом ГР, відповідно, одиниць продукції / рік;

- зменшення собівартості на одиницю продукції (різниця між значеннями питомої собівартості базового і проектного варіанта ГР), грн./один. продукції;

- зменшення капіталовкладень на одиницю продукції (різниця між значеннями питомих капіталовкладень проектного і базового варіанта ГР), грн. рік/один. продукції.

Застосування питомих показників, що розраховуються діленням значень економічних показників , , тощо на відповідний обсяг робіт за варіантами ГР, забезпечує коректність їх зіставлення (порівняння) за рівними (одиничними) обсягами робіт.

Якщо впровадження такого проекту вимагає додаткових капітальних вкладень, термін їх окупності (Т_доп) дорівнює:

де К_пр і К_баз – загальні капітальні вкладення пропонованого і базового варіантів, грн.;

С_пр і С_баз – собівартість річного випуску продукції тих же варіантів, грн.

Показником, зворотним терміну окупності додаткових капітальних вкладень, є коефіцієнт порівняльної економічної ефективності (Е_р):

Цей показник визначає величину розміру ефекту, який отримується з одиниці вартості додаткових капітальних вкладень.

Показник річного економічного ефекту характеризує різницю річних приведених витрат, розрахованих для двох альтернативних варіантів і є умовною грошовою величиною.

Існує два підходи до оцінки порівняльної економічної ефективності, які передбачають розрахунок:

1. Прямого річного економічного ефекту;

2. Приведеного річного економічного ефекту.

В умовах відсутності значних розбіжностей в характеристиках варіантів реалізації господарських рішень без додаткового приведення складових до співставленого вигляду визначається прямий річний економічний ефект (перший підхід).

В процесі розрахунку прямого річного економічного ефекту здійснюють порівняння річних приведених витрат двох альтернативних варіантів реалізації господарського рішення: проектного і вибраного для проведення даного співставлення базового:

;

;

,

де , – річні експлуатаційні витрати по базовому (першому) і проектному (другому) варіантах відповідно;

, – капіталовкладення (одноразові витрати) по базовому (першому) і проектному (другому) варіантах відповідно.

При виконанні оцінки порівняльної економічної ефективності реконструкції діючого підприємства як базовий варіант може використовуватись ситуація «до реконструкції». Тоді формула прямого річного економічного ефекту набуває вигляду:

,

де – додаткові капіталовкладення в реконструкцію.

Інтерпретація значень. Позитивне значення показника річного економічного ефекту свідчить про економічні переваги проектного (другого) варіанта у порівнянні з базовим (першим) та визначає величину відносної економії витрат у випадку відмови від базового (першого) та прийняття до реалізації проектного (другого) варіанту.

В основі розрахунку річного економічного ефекту знаходиться одна з двох наведених вище базових формул, які дозволяють по-різному трактувати економічний зміст даного показника:

1) порівняння загальної суми річних приведених витрат по варіантах показує сумарну щорічну величину економії витрат (якщо значення додатне) або перевитрат (якщо значення від’ємне) при прийнятті проектного (другого з порівнюваних) варіанту до реалізації;

2) відокремлене порівняння собівартості виробництва продукції (річних поточних (експлуатаційних) витрат) та приведених капіталовкладень (інвестиційних витрат) дозволяє оцінити річний економічний ефект за складовими та отримати відповіді на питання: який розмір економії витрат (перевитрат) буде утворений у зв’язку з поточною експлуатацією об’єкту, а який в частині щорічного відшкодування одноразово вкладених коштів?

Наведені формули розрахунку річного економічного ефекту є базовими, принциповими і використовуються лише при порівнянні варіантів реалізації господарських рішень з аналогічними характеристиками потужності, періодів ефективної експлуатації, а також з аналогічними якісними характеристиками.

В іншому випадку з метою забезпечення порівняння проектного і базового варіантів належить привести базовий варіант до співставлення з проектним шляхом введення сукупності корегуючи коефіцієнтів, зокрема, коефіцієнтів, що враховують різницю в потужностях, періодах ефективної експлуатації і показниках якості, та розрахунку приведеного річного економічного ефекту (другий підхід).

Приведений річний економічний ефект визначається за одною з нижченаведених формул:

;

,

де – коефіцієнт, що враховує різницю в потужності об’єктів передбачених в порівнювальних варіантах, визначається як співвідношення показників потужності проектного ( ) і базового ( ) варіантів:

;

– коефіцієнт, що враховує розходження в періодах ефективної експлуатації, визначається як відношення періоду ефективної експлуатації проектного варіанта ( ) до базового ( ):

;

– коефіцієнт еквівалентності з якості, який враховує відмінності в якісних характеристиках експлуатації об’єктів або виробництва продукції:

,

де і – порядковий номер одиничного показника якості, ;

n – загальна кількість одиничних показників якості (рекомендується використовувати від 5 до 10 одиничних показників);

– співвідношення одиничних показників якості проектного ( ) і базового ( ) варіантів, що характеризує міру поліпшення якості за і-м одиничним показником:

,

де – значення одиничного показника якості у відповідних фізичних одиницях;

– коефіцієнт вагомості і-го одиничного показника якості. В комплексній характеристиці якості зазвичай різні одиничні показним якості мають неоднакову вагомість, значущість. Вагомість одиничного якісного показника в комплексній оцінці якості визначається експертним шляхом з наданням кожному одиничному показнику оцінок вагомості у балах (наприклад, один бал – має найважливіший з показників, а інші – 0,8; 0,6; і т. ін – що відображує порівняно меншу вагомість).

Порядок розрахунку коефіцієнта еквівалентності з якості для зручності може бути поданий у вигляді табл. 4.1.

В окремих випадках в межах цього підходу розглядаються господарські рішення, які дозволяють одночасно збільшити доходи підприємства, наприклад, за рахунок надання додаткових послуг й підвищення якості. Як наслідок в сумі річного економічного ефекту слід відобразити і додаткову суму доходів (прибутків), що забезпечується запроектованим варіантом у порівнянні з базовим ( ).

;

.

Слід зазначити, що в процесі оцінки порівняльної економічної ефективності до складу капітальних і експлуатаційних витрат достатньо включати лише ті елементи, що мають розходження в порівнюваних альтернативних варіантах.

Читайте також:

1. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
2. IV. ВИСТАВКА ТА ОЦІНЮВАННЯ РОБІТ
3. IV. Загальна схема поточного і підсумкового контролю та оцінювання знань студентів
4. IX. Зміст рішення про результати розгляду скарги та його вручення
5. V. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
6. VII розділ. Маркетингові рішення з розподілу та збуту товару
7. X. Оцінювання виробів та відбір їх на виставку.
8. А) Методика проведення заняття
9. А) Методика проведення заняття
10. А) Методика проведення заняття.
11. А) Методика проведення заняття.
12. Або зі зберігання інформації та забезпечення доступу до неї, за умови, що ця особа не могла знати про незаконність розповсюдження інформації.

Переглядів: 851