Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Поняття соціальної структури суспільства та її складові елементи.

Люди відрізняються один від одного кольором шкіри, професією, віком, місцем проживання, мовою, якою розмовляють та цінностями, якими керуються при виборі життєвого шляху. Таким чином, будь-яке суспільство є внутрішньо неоднорідним, бо складається з частин – спільнот, що їх творять люди, відмінні одні від одних за ознаками, які мають природний характер, чи виникають в результаті їх суспільного співжиття. Які з цих відмінностей є суспільно важливими і чому, як впливає на соціальне самопочуття особистості приналежність до певних соціальних спільнот, що формуються за наведеними та іншими ознаками, і як вони впливають на життєдіяльність суспільства? Ці та інші питання ми будемо розглядати в цій темі.

Суспільство – складна соціальна будова, яка характеризується структурно організованою цілісністю, яку утворюють різні елементи, компоненти, підрозділи і багатозначними людськими відносинами. Внутрішня картина цієї соціальної будови віддзеркалюється в її соціальній структурі.

Соціальна структура суспільства — ієрархічно упорядкована сукупність індивідів, соціальних груп, спільнот, організацій, інститутів, об'єднаних стійкими зв’язками і відносинами .Іншими словами, це внутрішній устрій суспільства, який складається з відповідно розташованих, упорядкованих елементів, що взаємодіють між собою. Поняття «соціальна структура» охоплює системно-організаційний і стратифікаційний аспекти.

Головний зміст соціальної структури створюють соціальні інститути, насамперед економіка, політика (держава), наука, освіта, сім'я, зберігаючи і

підтримуючи існуючі в суспільстві відносини і зв’язки. Ці інститути нормативно регулюють, контролюють і спрямовують поведінку людей у життєво важливих сферах, а також визначають стійкі, регулярно відтворювальні їх рольові позиції (статуси) у різних типах соціальних організацій.Соціальний статус є первиним елементом соціальної структури суспільства, що розкриває місце особистості в ній. Він зумовлений професією, віком, освітою, матеріальними статками тощо. Наприклад, утворюється мережа взаємозалежних позицій : у структурі сімї – чоловік, дружина, діти; у системі освіти – учитель, учень; в економіці – підприємець, робітник і т.д. Соціальні позиції (статуси) та зв’язки між ними визначають характер соціальних відносин. На основі близькості соціальних статусів формуються складніші структурні елементи суспільства – соціальні групи (спільноти) – відносно стійка, історично сформована сукупність людей, об’єднаних на основі загальних соціально значущих ознак.

Соціальна структура суспільства завжди передбачає групування його елементів. Критерієм їх диференціації чи інтеграції є позиція цих елементів щодо певних суспільних ресурсів (влада, власність), соціальний статус (ієрархічне місце в суспільстві), виконувані у суспільстві функції (соціальна роль),єдність культурних норм і цінностей (культурна ідентичність) та ін.. Залежно від них розрізняють сімейно-побутову, релігійну, соціально-політичну, освітню та інші підструктури суспільства.

Усі перелічені структурні елементи рівнозначні та рівноправні. А саме завдяки структурі суспільство якісно відрізняється як від хаотичного скупчення людей, так і від інших соціальних явищ. Соціальна структура визначає стабільність суспільства як системи, що функціонує та розвивається за власними законами.
Соціальні статуси та ролі, шляхи їх набуття.

Згідно із системно-організаційним аспектом головний зміст соціальної структури створюють соціальні інститути, насамперед економіка, політика (держава), наука, освіта, сім'я, зберігаючи і підтримуючи існуючі в суспільстві відносини і зв'язки. Ці інститути нормативно регулюють, контролюють і спрямовують поведінку людей у життєво важливих сферах, а також визначають стійкі, регулярно відтворювані їх рольові позиції (статуси) у різних типах соціальних організацій. Соціальний статус є первинним елементом соціальної структури суспільства, що розкриває місце особистості в соціальній структурі суспільства. Він зумовлений професією, віком, освітою, матеріальними статками тощо.

Соціальний статус особистості – позиція особистості в соціальній системі, пов’язана з належністю до певної соціальної групи, спільноти, сукупність її соціальних ролей та якість та ступінь їх виконання.

Характеристики статусу історично та етнографічно змінні: на певних етапах розвитку людства ними були фізична сила, вік, ступінь аристократизму, у сучасному суспільстві – професія, розмір доходу, рівень освіти, етнічна належність тощо.

«Статус» надає особистості статичність, усталеність, нерухомість, а «ролі» - динамічність, рухомість. Будь-який статус складається із ролей, а ті із сукупності прав і обов’язків, які за традицією суспільство закріплює за статусом. Права і обов’язки визначаються соціальними нормами. Чим розвинутіше суспільство ,

тим більше в ньому статусів. В сучасному суспільстві одних тільки професійних статусів біля 40 000, сімейно-шлюбних відносин понад 200, багато сотень політичних, релігійних, економічних, демографічних.

Кожний індивід (або людина) може успішно себе утвердити, само реалізувати, зайняти той чи інший соціальний статус і виконувати необхідні соціальні ролі в результаті входження в різні колективні утворення, особливі соціальні системи і підсистеми.

Соціальні статуси взаємопов’язані між собою, але не взаємодіють між собою. Взаємодіють між собою тільки суб’єкти (володарі, носії статусів, тобто люди). У соціальні відносини вступають не статуси, а їх носії.

Соціальні статуси поділяються на привласнені, або одержані незалежно від суб'єкта, найчастіше від народження (раса, стать, вік, національність) і досягнуті, або надбані власними зусиллями індивіда (сімейне становище, професійно-кваліфікаційний рівень тощо). Серед статусів вирізняють інтегральний та допоміжні. Іноді їх взаємодія може спричиняти внутріособистісні конфлікти. Соціальна роль — типова поведінка людини, пов'язана з її соціальним статусом, яка не викликає негативної реакції соціального середовища.

Соціальну структуру суп утворює сукупність пустих статусів, тобто незаповнених людьми. Якщо ж ми заповнимо, скажімо, статус « студент» людьми, то одержимо велику соціальну групу «студенство».

На основі близькості соціальних статусів, що встановлюють потенційну можливість участі індивідів у відповідних видах діяльності, формуються складніші структурні елементи суспільства — соціальні групи.
Соціальна група виступає в якості висхідної підсистеми в соціальній структурі людських відносин, яка виконує роль проміжної ланки в системі «суспільство – група – особистість».

Соціальна група – це певна сукупність людей, які мають загальні природні і соціальні ознаки та об’єднані спільними інтересами, цінностями, нормами і традиціями, системою певних відносин, які регулюються формальними і неформальними соціальними інститутами.

Для виникнення групи необхідна внутрішня організація, мета, конкретні форми соціального контролю, зв’язки діяльності.

У соціальні групи люди об'єднуються на підставі спільних соціальних інтересів, які зумовлюють їх дії.


Читайте також:

  1. II. Поняття соціального процесу.
  2. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
  3. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  4. VII. Поняття про рану, рановий процес, види загоювання ран
  5. А/. Поняття про судовий процес.
  6. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  7. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  8. Адаптація організаційної структури до стратегії
  9. Адаптивні організаційні структури управління.
  10. Адміністративна відповідальність: поняття, мета, функції, принципи та ознаки.
  11. Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи.
  12. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.




Переглядів: 1589

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Соціальна структура суспільства. | Соціальні інститути суспільства: функції та види, процес інституціоналізації.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.