Рівні та різновиди культури .

Подібно до суспільства, яке поділяється на різноманітні верстви, соціальні групи, в культурі виокремлюються різні рівні та види .

Залежно від того, хто створює культуру (культурний продукт), який вона має характер і кому адресована, розрізняють елітарну, народну й масову культури.

Елітарна (висока) культура створюється привілейованою частиною суспільства або на її замовлення професійними творцями. Її характеризує високий рівень спеціалізації, професійної освіти, тому вона нелегка для сприйняття непідготовленою людиною.

Народна культура створюється анонімними творцями, які не мають професійної підготовки. Походить вона від народу і призначається саме для нього. Основними ознаками народної культури є її фольклорне походження, спонтанність витворів народного мистецтва , які не мають комерційного характеру.

Масова (популярна) культура не претендує на задоволення витончених смаків і серйозних духовних запитів, має в основному розважальний характер. Однак її аудиторія є найширшою. Вона може бути інтернаціональною і національною. Створюється професіональними авторами і розповсюджується за допомогою різноманітних засобів масової комунікації.

Масову культуру покликали до життя процеси, що супроводжували становлення індустріального суспільства, а саме – урбанізація,демократизація, бурхливий технічний розвиток, оновлення засобів масової комунікації. Найважливішими джерелами формування масової культури були кінематограф, радіо, звукозапис. Виробництво, розповсюдження і споживання продуктів масової культури має індустріально-комерційний характер.

Об’єкти масової культури функціонують і як товар споживання, і як культурні цінності . Як товар вони повинні продаватися і приносити прибуток, тому багато з них формують вульгарні потреби, потурають нерозвиненим смакам, сприяють стандартизації та уніфікації особистості. Водночас масова культура розклядається і як певна форма демократизації суспільства, засіб піднесення культурного рівня широких верств населення, можливість залучення їх до світових шедеврів.

Змістовно масова культура досить різноманітна – від примітивного кітчу (комікси, «мильні опери», «блатні пісні», «жовта преса», естрадні шлягери,мелодрами) до складних, насичених форм (деякі види рок-музики, поп-арт, інтелектуальні детективи). Її естетиці притаманні постійне балансування між тривіальним і оригінальним, вульгарним і витонченим. Орієнтуючись на сподівання масової аудиторії, масова культура задовольняє її потреби у дозвіллі, розвагах, грі, спілкуванні, емоційній розрядці.

З огляду на особливості окремих соціальних груп розрізняють такі різновиди культури суспільства:

· Домінантна культура. Вона охоплює культурні універсалії суспільства, цінності, норми, традиції, погляди, які поділяє більшість людей. Важливою ознакою її є здатність підводити поведінку членів суспільства до певного середнього стану, тобто ця культура прагне до певного загального рівня, виробляє загальні правила поведінки і загальні системи цінностей;

· Субкультура. Ця культура групи або соціального прошарку, яка відрізняється від домінантної культури, тобто має особливі цінності, правила поведінки, символіку, завдяки яким її виразники ідентифікують себе. Ці ознаки субкультури не суперечать культурі домінуючій. Кожне суспільство має багато субкультур, спричинених відмінністю соціального походження різних груп, класів і прошарків, розмаїттям їх духовних потреб, видів діяльності, запитів. Більшості суспільств притаманні такі субкультури:

- молодіжні;

- людей похилого віку;

- конфесій, що відображають особливості різних віросповідань;

- професійні;

- кримінальна - культура цілеспрямованого порушення панівних соціальних порядків. Ця культура існувала завжди. Основою її є певні особливості людської психіки, які зумовлюють ті чи інші форми поведінки, спрямовані проти суспільства, офіційних норм і цінностей.

Велика кількість субкультур свідчить про різноманітну, складну й багату культуру суспільства.

· Контркультура. Це субкультура, яка протистоїть і навіть суперечить домінуючій культурі, відкидаючи загальновизнані норми і цінності. Провідними різновидами контркультури є деякі види молодіжних субкультур (скінхеди, сатаніти, гопники та ін..). Найчастіше прихильником контркультури є молодь, оскільки вона конфліктно налаштована стосовно старшого покоління.

Складовою контркультури є андеграунд – підпільна культура (мистецтво), яка характеризується небажанням її творців гнатися за комерційним успіхом, переслідуванням їх з боку влади. Ця культура є в усіх країнах світу, але особливо характерна вона для держав із тоталітарними й авторитарними формами правління.

Високий розвиток комунікацій, глобальні міграції людей зробили сучасне суспільство полікультурним.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Соціологія гуманітарної сфери та її складові. Поняття соціології культури .	\|	Соціальні функції культури.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.