МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Однонапрямлені функції та односпрямовані хеш-функціїДисципліна «Захист інформації телекомунікаційних систем та мереж» для студентів спеціальності «Інформаційні мережі зв’язку» та «Телекомунікаційні системи та мережі» Лекція №2. Захист телекомунікацій з використанням криптографії (2 год) План лекції 1. Однонапрямлені функції та односпрямовані хеш-функції 2. Модель криптосистеми з відкритим ключем 3. Алгоритми Шаміра, RSA та Діффі-Хеллмана
Однонапрямлені функції та односпрямовані хеш-функції Діффі та Хеллман запропонували принципово новий спосіб організації секретного зв’язку без попереднього обміну ключами, названий шифруванням з відкритим ключем. При такому способі для зашифровування та розшифровування використовуються різні ключі і знання одного з них не дає практичної можливості визначити другий. Внаслідок цього ключ зашифровування може бути відкритим без втрати стійкості шифру і лише ключ розшифровування має триматися одержувачем у секреті, тому криптосистеми з відкритим ключем називають асиметричними (несиметричними) криптосистемами. Базовим поняттям криптографії з відкритим ключем є поняття односпрямованої функції (one-way function). За заданим аргументом х Х нескладно обчислити значення цієї функції F(x), тоді як визначити х з F(x) є надто складно, тобто немає алгоритму для розв’язування цього завдання з поліноміальним часом роботи. Теоретично х за відомим значенням F(x) можна знайти завжди, перевіряючи почергово всі можливі значення х доти, поки відповідне значення F(x) не збігатиметься із заданим. Проте практично за значної розмірності множини X такий підхід неможливо здійснити. Односпрямованою називається функція F(х): X Y, х Х, яка має дві властивості: – існує поліноміальний алгоритм обчислення значень y = F(x); – не існує поліноміального алгоритму інвертування функції F(x) = y. Поліноміальним називатимемо алгоритм, виконання якого завершується понад за p(n) кроків, де n – розмір вхідного завдання, який зазвичай вимірюється кількістю символів тексту, що описує це завдання. Зауважимо, що до сьогодні не доведено існування односпрямованих функцій. Використовування їх за підґрунтя асиметричних алгоритмів шифрування є припустиме лише до того моменту, поки не буде знайдено ефективні алгоритми, які виконували б пошук односпрямованих функцій за поліноміальний час. Прикладом кандидата на назву односпрямованої функції є модульне піднесення до степеня, тобто функція F(x) = mod р, де а – примітивний елемент поля GF(p); р – велике просте число. Те, що ця функція може бути ефективно обчислена навіть за розрядності параметрів у кілька сотень знаків, можна довести на прикладі: можна обчислити за допомогою шести операцій множення (за множення вважається і піднесення до квадрата). Число 25 у двійковій системі обчислення записується як 11001, тобто 25 = . Тому (mod р) = ( ) mod р = (((( а) ) ) а) mod р. Завдання обчислення функції, оберненої до модульного піднесення до степеня, називають завданням дискретного логарифмування. До сьогодні не відомо жодного ефективного алгоритму обчислення дискретних логарифмів великих чисел. Односпрямована функція в якості функції зашифровування є непридатна, оскільки, якщо F(x) – зашифроване повідомлення х, то ніхто, враховуючи законного одержувача, не зможе відновити х. Обійти цю проблему можна за допомогою односпрямованої функції з секретом (one-way trapdoor function). Наприклад, функція : X Y, яка має обернену функцію : Y X, проте визначити обернену функцію лише за без знання секрету k є неможливо. Односпрямованою функцією з секретом k називають функцію : X Y, залежну від параметра k, яка має такі властивості: – за кожного k існує поліноміальний алгоритм обчислення значень Ek(x); – за невідомого k не існує поліноміального алгоритму інвертування Ek; – за відомого k існує поліноміальний алгоритм інвертування Ek. Функцію можна використовувати для зашифровування інформації, а обернену до неї функцію – для розшифровування, оскільки за всіх х Х є справедлива рівність ( (x)) = x. При цьому мається на увазі, що той, хто знає, як зашифровувати інформацію, зовсім не обов’язково має знати, як розшифровувати її. Так само як і у випадку з односпрямованою функцією, питання щодо існування односпрямованих функцій з секретом є відкрите. Для практичної криптографії знайдено кілька функцій – кандидатів на назву односпрямованої функції з секретом. Для них другу властивість не доведено, проте відомо, що завдання інвертування є еквівалентне до розв’язування складної математичної задачі. Вживання односпрямованої функції з секретом у криптографії дозволяє: – організовувати обмін шифрованими повідомленнями з використовуванням лише відкритих каналів зв’язку, тобто відмовитися від секретних каналів зв’язку для попереднього обміну ключами; – включати до завдання розкриття шифру складне математичне завдання і тим самим підвищувати обґрунтованість стійкості шифру; – розв’язувати нові криптографічні завдання, відмінні від шифрування (електронний цифровий підпис тощо). Стійкість більшості сучасних асиметричних алгоритмів базується на двох математичних проблемах, які на даному етапі є складнообчислюваними: – дискретне логарифмування в скінченних полях; – факторизація великих чисел. Оскільки сьогодні не існує ефективних алгоритмів розв’язування згаданих проблем, або їхній розв’язок потребує залучення потужних обчислювальних ресурсів, або часових витрат, ці математичні завдання набули широкого використовування в побудові асиметричних алгоритмів. У всьому різноманітті проблем забезпечення інформаційної безпеки, що розв’язуються за допомогою криптографічних методів та засобів, завдання забезпечення цілісності та вірогідності переданої інформації є на сьогодні одним з найголовніших. З урахуванням сучасних вимог щодо інформаційно- телекомунікаційних систем – це завдання все частіше і частіше перетворюється на серйозну проблему. Надто актуальна вона є у фінансовій сфері, оскільки задля надійного функціонування платіжної системи необхідною умовою є зберігання цілісності та вірогідності усіх документів. Невід’ємною частиною електронно-цифрового підпису є використовування геш-функцій. Геш-функцією (англ. hash – подрібнювати, змішувати) називається перетворення h, яка перетворює інформаційну послідовність М довільної довжини на послідовність фіксованої довжини h(M), називану геш-кодом. Окрім того, геш-функції широко застосовуються і для розв’язування багатьох інших питань, пов’язаних із забезпеченням захисту потоків даних, наприклад для гешування паролів користувачів з метою подальшого їхнього шифрування та зберігання у базі даних. Цей метод застосовується в ОС Windows NT (використовується геш-функція MD4 разом з DES). Функція гешування може служити за криптографічну контрольну суму – код виявлення змін (MDC – Manipulation Detection Code) або для перевірки цілісності повідомлення (MIC – Message Integrity Check). Однією з найважливіших характеристик геш-функцій, що зумовили їхнє широке впровадження у практику, виявилася здатність отримувати з відкритого тексту великої довжини (наприклад в геш-функції SHA максимальна довжина відкритого тексту обмежена 264 бітами) геш-коду набагато меншою довжиною (у російському стандарті ГОСТ Р 34.11–94 довжина геш-коду становить 256 біт, західні геш-функції мають переважно геш-код довжиною 160...180 біт), що в певних випадках дозволяє дуже ефективно скоротити мережний трафік. Застосовування геш-функцій надає можливість усувати надлишковість відкритого тексту, що при подальшому криптографічному перетворенні геш-коду відкритого тексту позитивно позначається на криптографічних властивостях зашифрованого повідомлення. До функції h(M) ставляться такі вимоги: – результат роботи геш-функцій має залежати від усіх двійкових символів вихідного повідомлення, а також від їхнього взаємного розташування; – геш-функція має бути стійкою в розумінні звертання; – геш-функція має бути стійкою в розумінні виявлення колізій. Область використання геш-функцій: – захист паролів при їхньому передаванні та зберіганні; – формування контрольних кодів MDC; – отримування стисненого зразка повідомлення перед формуванням електронного підпису; – оперативний контроль перебігу програм. Існує три методи побудови геш-функцій: – на базі певної складно обчислюваної математичної задачі; – на базі алгоритмів блокового шифрування; – розроблення з нуля. Кожен із зазначених методів має власні переваги й недоліки, однак, найбільш поширеними сьогодні є останні два. Це пов’язано з тим, що при побудові геш-функцій з нуля, виникає можливість враховувати таку їхню властивість, як ефективна програмна реалізація. Широке застосовування геш- функцій, побудованих на базі алгоритмів блокового шифрування, є наслідком ретельного опрацювання питання стійкості багатьох з існуючих алгоритмів.
Читайте також:
|
||||||||
|