МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Судове (арбітражне) врегулювання господарських спорів.Арбітражний суд порушує справи за позовними заявами зацікавлених підприємств та організацій, чиї права й законні інтереси порушено, а також державних та інших органів, що звернулися до арбітражного суду у випадках, передбачених законодавством України. Арбітр відмовляє прийняти позовну заяву, якщо: 1) заява не підлягає розгляду в арбітражних судах України; 2) у провадженні арбітражного суду або іншого органу, який у межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими самими сторонами про той самий предмет і на тих самих підставах або існує рішення цих органів з такого спору; 3)позов стосується підприємства (організації), яке ліквідовано. Арбітр повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо її оформлено з такими порушеннями: 1) підписано особою, котра не має такого права; 2) не зазначено повні назви сторін та їх поштові адреси; 3) не названо причин подання позовної вимоги; 4) не подано доказів сплати державного мита в установленому порядку та розмірі; 5) порушено правила об'єднання вимог — об'єднано в одній позовній заяві різні вимоги; 6) не має доказів того, що відповідачеві надіслано копії позонної заяви та доданих до неї документів; 7)не подано доказів стосовно заходів, яких було вжито з метою доарбітражного врегулювання спору в установленому порядку; 8) немає свідчень про звернення до установи банку з метою одержати од відповідача заборговану суму; 9) якщо минув строк позовної давності. Позовна давність— це встановлений законодавством строк, протягом якого потерпіла сторона для захисту порушеного права може звернутися до суду (загальний строк позовної давності стосовно захисту прав на відшкодування основного боргу, встановлений чинним законодавством, — 3 роки. Щодо відшкодування неустойки (штрафу, пені), то встановлено скорочений строк давності — 6 місяців). Позовна заява до арбітражного суду щодо вирішення господарського спору має містити: -назву арбітражного суду, до якого надсилається заява; -назви сторін, їхні адреси; -зміст позовних вимог; -формулювання обставин, які спричинили позов; - докази, які підтверджують позов; -обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи є предметом спору; -відомості про вжиття заходів доарбітражного врегулювання спорів; -перелік документів та доказів, які додаються до заяви. Важливим елементом позовної заяви є ціна позову. Під ціноюпозову розуміють суму всіх вимог, поставлених до відповідача. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошей — стягуваною сумою; 2) у позовах про вимагання майна — вартістю майна, яке вимагається; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, — загальною сумою усіх вимог; 4)у позовах про стягнення іноземної валюти — в іноземній валюті та у гривнях відповідно до офіційного курсу, установленого Національним банком України на день подання позову. Спір має бути вирішено арбітражним судом у строк, який не перевищує двох місяців від дня одержання позовної заяви. За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому має бути висновок: задовольнити позов або відмовити в позові повністю чи частково. Якщо прийнято позитивне рішення про стягнення дебіторської заборгованості, а боржник не в змозі погасити заборгованість (є неплатоспроможним), то по закінченні одного місяця від дня винесення ухвали арбітражним судом (проте не раніш як за три місяці після встановленого для погашення строку) кредитор може звернутися із заявою стосовно порушення справи про банкрутство неспроможного боржника.
Питання №2. Загалом законодавство про банкрутство має виконувати три основні функції: 1) запобігати непродуктивному використанню активів підприємств; 2) реабілітувати підприємства, які опинилися на межі банкрутства, маючи значні резерви для успішної фінансово-господарської діяльності в майбутньому. Як правило, така реабілітація передбачає фінансову санацію (реорганізацію); 3) сприяти якнайповнішому задоволенню претензій кредиторів. Головне у провадженні справи про банкрутство підприемства— якомога повніше задовольнити вимоги кредиторів, які пред'явлені до боржника. Цього можна досягти так: а) у процесі ліквідаційної процедури продати майно боржника и розподілити виручені кошти між кредиторами; б) втілити в життя план санації (реорганізації) боржника що передбачає його збереження. Арбітражний суд може застосовувати до боржника такі типи процедур: а) ліквідаційні; б) реорганізаційні; в) санаційні. Сутність банкрутства випливає з визначень, наведених у законодавстві про банкрутство. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про банкрутство» від 1992 року під банкрутством розуміють пов язану з недостатністю активів у ліквідній формі неспроможність юридичної особи задовольнити в установлений для цього строк виставлені до нього кредиторами вимоги і виконати зобов'язання перед бюджетом1. У червні 1999 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який вводиться в дію з 01.01.2000 року. Цей Закон є революційним у сфері банкрутства та санації підприємств. Він дає таке визначення банкрутства: банкрутство — це визнана арбітражним судом неспроможність вольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. За своєю суттю інституція банкрутства є одним зі способів добору (селекції) суб'єктів господарювання. Саме цим і зумовлена необхідність такої інституції. У ринковій економіці банкрутство підприємств — нормальне явище. Із кожних 100 новостворених підприємств на ринку залишається 20—30.
Питання №3.
Схарактеризуємо послідовність дій зацікавлених сторін щодо оголошення підприємства банкрутом чи його санації, яка передбачена новим Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Читайте також:
|
||||||||
|