• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Пристрої для встановлення і закріплення заготовок та основні види фрезерних робіт

Для закріплення заготовок на фрезерних верстатах застосовують універсальні та спеціальні пристосування. Універсальні пристосування застосовують головним чином в одиничному та дрібносерійному виробництві. До універсальних пристосувань належать прихвати, кутові плити, призми, машинні лещата, обертові, кутові та поворотні столи (Рисунок 4.3 а, б, в, г, д, е, є, ж, з, и).

При виконанні таких фрезерних робіт, як нарізання зуб’ів зубчастих коліс, фрез і розверток, фрезеруванні площин багатогранників треба періодично повертати заготовку навколо її осі на певний кут. В таких випадках для закріплення заготовок застосовують ділильні головки. Використання універсальної ділильної головки (УДГ)при фрезеруванні зуб’ів зубчастого колеса та загальний вигляд УДГ показано на Рисунку 4.4.

4.5 Елементи режиму різання при фрезеруванні

Елементами режиму різання при фрезеруванні є, як і при точінні, глибина різання, подача, швидкість різання і додатково – ширина фрезерування.

Глибина різання t, мм, – товщина шару матеріалу, що знімається за один прохід, виміряна перпендикулярно до обробленої поверхні.

Подача s, – поступальний або обертальний рух заготовки відносно осі фрези. При фрезеруванні розрізняють три розмірності подачі:

1 – подача на один зуб фрези s_z, мм/зуб – переміщення заготовки при пово­роті фрези на кут між двома сусідніми зуб'ями;

2 – подача на один оберт фрези s_о, мм/об – переміщення заготовки відносно фрези за один її оберт;

3 – подача за хвилину s_хв, мм/хв– переміщення заготовки відносно фрези за хвилину.

Подачі зв'язані між собою такими залежностями:

s_хв = s_o∙ n = s_z ∙ n ∙z

де z і n – відповідно число зуб’ів і частота обертання фрези.

Швидкість різання V, м/хв– колова швидкість найвіддаленішої від осі обертання точки різальної кромки фрези:

,

де D – зовнішній діаметр фрези, мм.

Ширина фрезерування B, мм – довжина поверхні контакту фрези з оброблюваною заготовкою, виміряна в напрямі, перпендикулярному напряму подачі.

4.6 Складові частини верстата 6Р81Г(Рисунок 4.1)

1 – фундаментна плита. В ній розміщується резервуар для змащувально-охолоджуючої рідини (ЗОР);

2 – станина – встановлена на фундаментну плиту і призначена для закріплення на ній всіх вузлів та механізмів верстата. В ній розміщено коробку швидкостей, а також шпиндельний вузол верстата;

3 – хобот – переміщується по верхнім напрямним станини і призначений для підтримки за допомогою кронштейну (підвіски, серги) кінця фрезерної оправки з фрезою. Він може бути закріплений з різним вильотом;

4 – консоль (вертикальний стіл), в корпусі якої розміщено коробку подач. Консоль являє собою виливок коробчатої форми з вертикальними та горизонтальними напрямними. Вертикальними напрямними вона з'єднана зі станиною і переміщується по ній. По горизонтальним напрямним консолі переміщуються полозки. Консоль закріплюється на напрямних спеціальними затискачами і є базовим вузлом, що об'єднує всі інші вузли ланцюга подач і розподіляє робочий рух на поздовжню, поперечну та вертикальну подачі. Консоль підтримується стійкою, яка має телескопічний гвинт для її піднімання та опускання. Коробка подач служить для передачі столу різних величин подач в поздовжньому, поперечному і вертикальному напрямках. На відміну від приводу головного руху приводи подач є тихохідними;

5 – полозки (поперечний стіл) – це проміжна ланка між консоллю і поздовжнім столом верстата. По верхнім напрямним полозків стіл переміщується в поздовжньому напрямку, а нижня частина полозків разом зі столом переміщується в поперечному напрямку по верхнім напрямним консолі;

6 – лубрікатор (насос для подачі мастила одночасно в багато точок змащення) встановлений на поперечному столі;

7 – поздовжній стіл (стіл) – монтується на напрямних полозків і переміщується по ним в поздовжньому напрямі. На столі закріплюють заготовки, затискні та інші пристрої. Для цього робоча поверхня столу має Т-подібні пази;

8 – рукоятка для вмикання автоматичної подачі поздовжнього столу;

9 – маховик для ручного переміщення поздовжнього столу;

10 – рукоятка для фіксації поздовжнього столу;

11 – маховик для ручного переміщення поперечного столу;

12 – рукоятка для вмикання автоматичної подачі поперечного столу;

13 – рукоятка для ручного переміщення вертикального столу;

14 – рукоятка для вмикання автоматичної подачі вертикального столу;

15 – рукоятка для встановлення необхідних величин подач;

16 – кнопочна станція;

17 – кнопка для вмикання електродвигуна головного руху;

18 – електродвигун головного руху – встановлений на станині;

19 – кнопка для вмикання електродвигуна подач;

20 – електродвигун подач – встановлений на консолі;

21 – кнопка "всі стоп";

22 – рукоятка для підвищення швидкості подачі окремо всіх столів;

23 – рукоятка для фіксації вертикального столу;

24 – рукоятка для фіксації поперечного столу;

25 – кінцевий вимикач переміщення поперечного столу;

26 – рукоятка для переміщення хобота;

27 – рукоятка для встановлення необхідних обертів шпинделя;

28 – електрична шафа;

29 – рубильник для вмикання живлення верстата;

30 – перемикач для зміни напряму обертання шпинделя;

31 – перемикач електронасосу ЗОР;

32 – кнопка поштовхового режиму роботи верстата;

33 – шпиндель фрезерного верстата – служить для передачі обертання ріжучому інструменту від коробки швидкостей. Від точності обертання шпинделя, його жорсткості і вібростійкості в значній мірі залежить точність обробки;

34 – підвіска (кронштейн, серга);

35 – лещата машинні.

Читайте також:

1. Cпрямляючі пристрої
2. I. Контроль і закріплення знань учнів
3. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
4. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
5. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
6. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
7. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
8. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
9. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
10. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
11. II. Основні засоби
12. II.3. Основні способи і прийоми досягнення адекватності

Переглядів: 868