МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Практичне заняття №15Тема: Етикет у діяльності сучасної ділової людини. Мета: Вивчити управлінську етику й світський етикет. Основні поняття: придворний етикет, дипломатичний етикет, військовий етикет, загальногромадянський етикет Понятійно-категоріальний апарат теми. Етикет – слово французького походження, що означає манеру поведінки. До нього належать правила чемності й увічливості, прийняті суспільством. Розрізняють кілька видів етикету, основними з яких є: придворний етикет – строго регламентований порядок і форми поведінки, встановлені при дворах монархів; дипломатичний етикет – правила поведінки дипломатів і інших офіційних осіб при контактах один з одним на різних дипломатичних прийомах, візитах, переговорах; військовий етикет – зведення загальноприйнятих в армії правил, норм і манер поведінки військовослужбовців у всіх сферах їхньої діяльності; загальногромадянський етикет – сукупність правил, традицій і умовностей, яких дотримуються громадяни при спілкуванні один з одним. Манери багато в чому відбивають внутрішню культуру людини, його моральні й інтелектуальні якості. Етикет – дуже велика й важлива частина загальнолюдської культури, моральності, моралі, виробленої протягом багатьох століть всіма народами відповідно до їх уявлень про добро, справедливість, людяність – у галузі моральної культури й про красу, порядок, благоустрій, побутову доцільність – у галузі матеріальної культури. Манери – вміння тримати себе, зовнішня форма поведінки, відносини з іншими людьми, вживані в мовленні вирази, тон, інтонація, характерні для людини хода, жестикуляція й навіть міміка. У суспільстві гарними манерами вважаються: – скромність; – стриманість; – уміння контролювати свої вчинки; – уміння уважно й тактовно спілкуватися з іншими людьми. Поганими манерами прийнято вважати: – звичку голосно говорити, не соромлячись у виразах; – розв’язність у жестикуляції й поведінці; – неохайність в одязі; – брутальність, що проявляється у відвертій недоброзичливості до інших; – зневага до чужих інтересів і запитів; – безсоромне нав’язування іншим людям своїх волі й бажань; – невміння стримувати своє роздратування; – навмисна образа гідності оточуючих людей; –безтактність; – лихослів’я; – уживання принизливих прізвиськ. Світський етикет – це ні що інше, як знання пристойностей, уміння тримати себе в суспільстві так, щоб заслужити загальне схвалення й ніякими зі своїх дій не нікого не образити.
ПЛАН Теоретичні питання: 1. Управлінська етика. 2. Світський етикет. Психологічний практикум: Тест (№15) Виберіть у кожному питанні найбільш прийнятний для вас варіант відповіді: 1. Чи є у вас головні, основні цілі в житті, до досягнення яких ви прагнете? а) у мене такі цілі є; б) хіба потрібно мати якісь цілі? Адже життя таке мінливе...; в) у мене є головні цілі, і я підкоряю своє життя їхньому досягненню; г) цілі в мене є, але моя діяльність мало сприяє їхньому досягненню. 2. Чи складаєте ви план роботи, справ на тиждень, використовуючи для цього щотижневик, спеціальний блокнот і т.д.? а) так; б) немає; в) не можу сказати ні “так”, ні “ні”, тому що намічаю головні справи в голові, а план на поточний день – у голові або на листку паперу; г) намагався складати план, використовуючи для цього щотижневик, але потім зрозумів, що це нічого не дає. 3. Чи вичитуєте ви себе за невиконання наміченого на тиждень, на день? а) вичитую в тих випадках, коли бачу свою провину, лінь або неповороткість; б) вичитую, незважаючи ні на які суб’єктивні або об’єктивні причини; в) зараз і так усі лають один одного, навіщо ж ще вичитувати самого себе? г) дотримуюся такого принципу: що вдалося зробити сьогодні – добре, а що не вдалося – виконаю, може бути, іншим разом. 4. Як ви ведете свою записну книжку з номерами телефонів ділових людей, знайомих, родичів, приятелів тощо? а) я – хазяїн (господарка) своєї записної книжки. Як хочу, так і записую телефони, прізвища, імена. Якщо знадобиться чийсь номер телефону, то обов’язково знайду; б) часто змінюю записні книжки із записами телефонів, тому що нещадно їх експлуатую. Переписуючи телефони, намагаюся все зробити “по науці”, однак при подальшому користуванні збиваюся на довільний запис; в) запис телефонів, прізвищ, імен веду “почерком настрою”. Вважаю важливим, щоб були записані телефон, прізвище, ім’я, по батькові, а на якій сторінці записано, прямо або криво, це не має значення; г) використовую загальноприйняту систему: відповідно до алфавіту записую прізвище, ім’я, по батькові, номер телефону, якщо потрібно, та й додаткова відомості (адреса, місце роботи, посада). 5. Вас оточують різні речі, якими ви часто користуєтеся. Які ваші принципи розташування речей? а) кожна річ лежить там, де їй хочеться; б) дотримуюся принципу: кожній речі – своє місце; в) періодично наводжу порядок у розташуванні речей, предметів. Потім складаю їх туди, куди прийдеться, щоб не завантажувати голову “розташуванням”. Через якийсь час знову наводжу порядок і т.д.; г) уважаю, що дане питання не має ніякого відношення до самоорганізації. 6. Чи можете ви після закінчення дня сказати, де, скільки й з яких причин вам довелося даремно згаяти час? а) можу сказати про загублений час; б) можу сказати тільки про місце, де був дарма загублений час; в) якби загублений час звертався в гроші, тоді б я рахував (рахувала) його; г) завжди добре представляю, де, скільки й чому був дарма загублений час; д) не тільки добре представляю, де, скільки й чому був загублений час, але вишукую прийоми скорочення втрат у тих же самих місцях і ситуаціях. 7. Які ваші дії, коли на нараді, на зборах починається “переливання з порожнього в порожнє”? а) пропоную звернути увагу на суть питання; б) будь-яка нарада або збори являє собою сполучення як “повного”, так і “порожнього”. Коли приходить порожнє, то чекаєш повного. Коли підходить смуга повного, то трохи стомлюєшся й для розрядки... чекаєш порожнього. У такому чергуванні й проходить нарада або збори. І нічого тут не поробиш; в) поринаю в “небуття”; г) починаю займатися тими справами, які взяв із собою розраховуючи на “переливання”. 8. Вам потрібно буде виступити з доповіддю. Чи будете ви при підготовці приділяти увагу не тільки змісту доповіді, але і її тривалості? а) буду приділяти серйозну увагу змісту доповіді. Думаю, що тривалість потрібно визначати лише приблизно. Якщо доповідь буде цікавою, то завжди дадуть час, щоб закінчити її; б) приділяю рівною мірою увагу змісту й тривалості доповіді, а також її варіантам залежно від часу. 9. Чи намагаєтеся ви використовувати буквально щохвилини для виконання задуманого? а) намагаюся, але в мене не завжди виходить у силу особистих причин (занепад сил, настрій тощо); б) не прагну до цього, тому що вважаю, що не потрібно бути дріб’язковим відносно часу; в) навіщо прагнути, якщо час однаково не обженеш; г) намагаюся й намагаюся, незважаючи ні на що. 10. Яку систему фіксації доручень, завдань і прохань ви використовуєте? а) записую у своєму щотижневику: що виконати й коли; б) фіксую найбільш важливі доручення, прохання, завдання у своєму щотижневику. Дріб’язкову інформацію намагаюся запам’ятати. Якщо забуваю про дріб’язкову інформацію, то не вважаю це недоліком; в) намагаюся запам’ятати доручення, завдання й прохання, тому що це тренує пам’ять. Однак повинен (повинна) зізнатися, що пам’ять часто підводить мене; г) дотримуюся принципу “зворотної пам’яті”: нехай пам’ятає про доручення й завдання той, хто їх дає. Якщо доручення потрібне, то про нього не забудуть і викличуть мене для термінового виконання. 11. Чи пунктуальні ви (ідучи на ділову зустріч, на збори, нараду, засідання)? а) приходжу раніше на 5-7 хвилин; б) приходжу вчасно, до початку зборів, наради або засідання; в) як правило, спізнююся; г) завжди спізнююся, хоча намагаюся прийти раніше або вчасно; д) якби був виданий науково-популярний посібник “Як не спізнюватися”, то я, імовірно, навчився (навчилася) б не спізнюватися. 12. Яке значення ви надаєте своєчасності виконання завдань, доручень, прохань? а) вважаю, що своєчасність виконання – це один з важливих показників мого вміння працювати, свого роду тріумф організованості. Однак мені дещо не завжди вдається виконати вчасно; б) своєчасність виконання – це звір, що може “вкусити” саме в ту хвилину, коли завдання виконане. Краще небагато затягти час виконання завдання; в) волію менше міркувати про своєчасність, а виконувати завдання й доручення в строк; г) вчасно виконати завдання або доручення – це вірний шанс одержати нове. Ретельність завжди своєрідно “карається”. 13. Припустимо, ви пообіцяли щось зробити або в чомусь допомогти іншій людині. Але обставини змінилися таким чином, що виконати дану обіцянку досить важко. Як ви будете поводитися? а) попереджу людину про обставини, що змінилися, і про неможливість виконати обіцянку; б) буду намагатися сказати людині, що обставини змінилися й виконати обіцянку важко. Одночасно скажу, що непотрібно втрачати надії на обіцяне; в) буду намагатися виконати обіцянку. Якщо виконаю – добре, не виконаю – теж не лихо, тому що я досить рідко не стримував (не стримувала) своїх обіцянок; г) нічого не буду повідомляти людину. Виконаю обіцянку, будь-що-будь. Завдання для самостійної роботи: 1. Етикет Англії, Німеччини, Іспанії, Голландії. 2. Етикет Азіатських країн і країн Латинської Америки. Читайте також:
|
||||||||
|