• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Умови випуску та обігу місцевої позики

1) емітенти випуску:Верховна Рада Автономної Республіки Крим та міські ради;

2) розміщення позик проводиться на добровільних засадах;

3) власниками можуть бути юридичні та фізичні особи, резиденти та нерезиденти України;

4) випуск здійснюється в документарній, або бездокументарній формі;

5) мінімальна номінальна вартість облігації-не менше 1 грн.;

6) джерелом погашення облігацій не можуть бути кошти від випуску нової місцевої позики;

7) забороняється погашення позик будь якими цінними паперами, або їх конвертація у будь які цінні папери;

8) обов’язково вказується мета місцевої позики;

9) обсяг випуску визначається під час затвердження місцевого бюджету і не може уточнюватися під час внесення змін та доповнень до нього;

10) обсяг випуску погоджується з Міністерством фінансів України;

11) визначається зміст інформації про випуск облігацій місцевої позики;

12) зареєстрована в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку інформація про випуск облігацій місцевої позики підлягає опублікуванню;

13) бланки облігацій повинні мати відповідний ступінь захисту та визначені реквізити;

14) емітенти звітують про розміщення та погашення облігацій місцевої позики;

15) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює контроль за випуском та обігом облігацій місцевої позики.

Прибуткові позики здійснюються під конкретний проект, реалізація якого принесе прибуток.

Проектні позики призначені для фінансування капіталомістких проектів, їх погашення проводиться за рахунок місцевих надходжень і коштів державного бюджету.

Умови випуску та обігу місцевих позик визначено Положенням про порядок випуску та обігу облігацій місцевих позик, затвердженому рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 13 жовтня 1997року. Основні вимоги щодо місцевих позик представлено на рисунку 3.2 (ст.162 Кириленко).

Функціонування місцевих запозичень зумовлює формування відповідного місцевого боргу.

Місцевий борг - це загальна сума заборгованості Автономної Республіки Крим та територіальної громади міста, що складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов’язань Автономної Республіки Крим або територіальної громади міста, з урахуванням боргових зобов’язань, що виступають в результаті наданих гарантій за кредитами чи зобов’язань, які виникають на підставі законодавства або договору.

Ефективне управління боргом веде до зменшення ризику управління портфелем боргових зобов’язань і мінімізації довгострокових видатків органів влади.

Розглянемо основні принципи успішної програми управління боргом:

1) Нормативно-правова база. Це вважається юридична база, яка надає фінансовому управлінню повноваження здійснювати управління боргом від імені міста, включаючи повноваження зобов’язувати місто вести реєстр боргу і його обслуговування. Нормативно-правова база може визначати ліміти позичання і може бути пов’язано із законом про річні бюджети.

2) Прозорість і передбачуваність. Цілі програми-управління боргом мають бути чітко і відкрито сформульовані.

3) Розробка боргової політики. Ця політика має встановити рамки, в яких приймаються рішення про типи, частоту, цілі та суми запозичень.

Існують короткострокові та довгострокові запозичення. Через касові коливання бюджету (наприклад, нерівномірне надходження доходів і регулярні зобов’язання по видатках, таких як оплата праці) місцеві фінансові органи намагаються згладити виконання бюджету і стабілізувати фінанси шляхом запозичення в межах попередньо визначених лімітів. Місцеві фінансові органи повинні керувати зобов’язаннями по доходах і видатках для максимального збільшення заощаджень і мінімізації втрат. Вони можуть робити це, застосовуючи практику управління грошовими коштами, зокрема: 1) мінімізувати незайняті кошти на банківських рахунках; 2) оплачувати рахунки постачальникам у найпізніший термін допустимий без застосування санкцій; 3) сплачувати раніше, щоб отримати знижку; 4) стежити щоб надходження вчасно депонувалися.

Такі методи можуть бути недостатніми для регулювання бюджетних резервів і тому місцеві фінансові органи прибігають до таких заходів, як короткострокові позики. Банки надають місцевим органам два види короткострокових кредитів: 1) облігації під майбутні податкові надходження; 2) муніципальні короткострокові векселі, що випускаються в очікуванні фіскальних трансфертів або інших доходів.

При казначейському обслуговуванні місцевих бюджетів за видатками надання короткострокових позичок може також здійснюватись управліннями Державного казначейства за рахунок тимчасово вільних залишків коштів на рахунок Держказначейства.

Довгострокові запозичення фінансуються за рахунок бюджету розвитку або субвенцій органами місцевого самоврядування можуть об’єднувати капітальні ресурси на основі внутрішніх урядових угод. Основна маса капітального фінансування тоді надходить з Державного бюджету, який фінансується частково позиками міжнародних проектів і грамотами. Наприклад, існує фонд надання позик на розвиток міст, що підтримується Міністерством фінансів і Всесвітнім банком.

Відповідно до проекту Закону України «Про місцеві запозичення», для здійснення видатків бюджету розвитку та реалізації комерційних проектів органи місцевого самоврядування за рішенням відповідної ради можуть отримувати середньострокові позички у фінансово-кредитних установах та здійснювати випуск цінних паперів місцевої позики.

Рішення про випуск цінних паперів місцевої позики підлягає обов’язковій реєстрації в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку. Емітентом облігацій виступають відповідно Верховна Рада Автономної Республіки Крим та міські ради. Емісія цінних паперів місцевої позики може відбуватися окремими випусками. Закон передбачає рефінансування (погашення старої заборгованості новою) шляхом випуску нових облігацій, які надалі іменуються «конвертованими облігаціями місцевої позики». При цьому термін конверсії облігацій не повинен бути більшим за термін викупу. Випуск конвертованих облігацій також підлягає обов’язковій реєстрації в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Якщо випуск облігацій перевищує 5 млн., то обіг цінних паперів місцевої позики здійснюється фондовими біржами. Граничний обсяг боргу Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування встановлюється на бюджетний період рішенням про місцевий бюджет. Погашення основної суми боргу здійснюється за рахунок витрат бюджету розвитку, а обслуговування за рахунок загального фонду відповідного місцевого бюджету. При цьому видатки на обслуговування боргу місцевих бюджетів не можуть щорічно перевищувати 10% видатків загального фонду.

Реєстрація інформації про випуск цінних паперів місцевої позики проводиться протягом 30 календарних днів з моменту подання документів до Державної комісії. Реєстрація випуску оформляється у вигляді свідоцтва. При здійсненні випуску облігацій місцевої позики орган місцевого самоврядування обов’язково подає таку інформацію:

· найменування емітента;

· місце розташування;

· обсяг випуску;

· номінальна вартість;

· умови викупу;

· умови сплати відсотків;

· назва гаранта та вартість гарантії;

· вартість взятих зобов’язань та спроможність їх виконати;

· фінансові результати використання запозичених коштів;

· обґрунтування випуску облігацій та напрямки використання коштів;

· джерела погашення зобов’язань;

· звіт про виконання місцевого бюджету.

У випадку застави нерухомого майна як гарантії здійснюється його експертна оцінка. Застава майна може бути однією з умов випуску цінних паперів.

Щодо цінних паперів зовнішніх позик, то їх номінальна вартість може відображатися у конвертованій валюті. Зовнішні запозичення здійснюються виключно до бюджету розвитку. При цьому цінні папери зовнішніх позик можуть бути процентними і дисконтними.

З метою сприяння залучення коштів фізичних і юридичних осіб шляхом придбання облігацій місцевих позик діє пільгове оподаткування цінних паперів. Звільняються від оподаткування доходи фізичних та юридичних осіб з цінних паперів, а також підприємств, що здійснюють операції з розміщення облігацій.

Держава не несе відповідальності по зобов’язаннях за запозиченнями до місцевих бюджетів. Органи місцевого самоврядування повинні передбачити джерела забезпечення місцевих запозичень шляхом надання відповідних гарантійних зобов’язань.

Забезпеченням погашення зобов’язань за облігаціями місцевих позик можуть бути:

· загальний фонд бюджету (обслуговування боргу);

· бюджет розвитку (погашення основної суми боргу);

· резервний фонд;

· заставний фонд нерухомого майна частки статутних фондів підприємств, органів місцевого самоврядування, земельні ділянки.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює контроль за випуском та обігом цінних паперів місцевої позики.

Міністерство фінансів здійснює загальний нагляд за зобов’язаннями в процесі розміщення та погашення облігацій місцевої позики.

Основні терміни за темою: фінансова незалежність, фінансові ресурси, місцеві позики, комунальний кредит, касові розриви, місцевий борг, управління місцевим боргом.

Питання для самоконтролю знань:

1. Розкрийте поняття місцеві фінансові ресурси, та охарактеризуйте їх склад.

2. Значення комунального кредиту, як невід'ємної складової місцевих фінансових ресурсів.

3. Класифікаційні ознаки місцевих позик.

4. Особливості механізму здійснення місцевих позик в Україні.

5. Місцевий борг та способи управління боргом.

Питання на самостійне опрацювання:

1. Місцеві фінанси в економічному і соціальному розвитку держави.

2. Особливості формування фінансових ресурсів у зарубіжних країнах.

3. Облігації місцевих позик: порядок випуску, обігу та погашення.

4. Фінансова незалежність місцевого самоврядування, переваги та недоліки.

Читайте також:

1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
2. Або зі зберігання інформації та забезпечення доступу до неї, за умови, що ця особа не могла знати про незаконність розповсюдження інформації.
3. Акції вільного чи обмеженого обігу
4. Аналіз асортименту й структури випуску продукції.
5. Аналіз витрат на 1 грн. обсягу випуску продукції
6. Аналіз ритмічності випуску продукції
7. Аналітичні умови рівноваги довільної просторової системи сил
8. Аналітичні умови рівноваги системи збіжних сил
9. Аналітичні умови рівноваги часткових випадків систем сил
10. Аналогічно доводиться достатність умови існування максимуму.
11. Аналогія як умовивід
12. Аристотель розглядав дві форми грошей — гроші як простий засіб обігу товарів і як засіб обігу грошового капіталу.

Переглядів: 1126