• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Бюджет- план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної вла­ди, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Бюджет розвиткумісцевих бюджетів - це складова частина спеціального фонду місцевих бюджетів, в якому зосереджуються бюджетні ресурси, призначені для проведення інвестиційної та інноваційної діяльності.

Бюджетна класифікація- єдине систематизоване згрупування доходів, видатків та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою та іншими ознаками відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

Бюджети місцевого самоврядування- це бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

Бюджетна система- сукупність бюджетів країни, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

Бюджетне регулювання- надання коштів з Державного бюджету України місцевим бюджетам з метою збалансування доходів і видатків усіх бюджетів.

Бюджетне фінансування- надання коштів з бюджетів на безповоротних засадах.

Бюджетний період- період, на який складається бюджет. В Україні він співпадає з календарним роком.

Бюджетний процес- це регламентована нормами права діяльність, пов'язана із складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів.

Бюджетний устрій- організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв'язок між окремими ланками бюджетної системи.

Бюджетний федералізм- це форма організації міжбюджетних відносин, заснована на розподілі повноважень між органами державної влади різних рівнів і місцевим самоврядуванням.

Бюджетні права- сукупність юридичних норм, що регулюють діяльність органів державної влади і управління, органів місцевого самоврядування у сфері відповідних бюджетів

Валовий національний продукт- сумарна вартість товарів та послуг, які надходять у розпорядження країни за певний період часу (як правило, за рік).

Видатки розвитку- витрати бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, таких як фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, фінансування структурної перебудови народного господарства, субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням.

Власні доходимісцевих бюджетів - це доходи, які не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів місцевим бюджетам.

Громадські послуги- це послуги, які надаються громадянам органами державної влади і місцевого самоврядування в межах їх функцій і завдань.

Делеговані повноваження- повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.

Депресивні території- це адміністративно-територіальні одиниці, де показники економічного розвитку та соціального забезпечення громадян за критеріями, визначеними законодавством, значно нижчі, ніж відповідні середні показники в державі.

Державна регіональна політика- складова частина національної стратегії соціально-економічного розвитку України; пов'язана із здійсненням адміністративної реформи та впорядкуванням адміністративно-територіального устрою; реалізується через систему заходів для забезпечення ефективного комплексного управління економічним та соціальним розвитком країни та її регіонів.

Державний борг- загальна сума заборгованості держави (Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування), яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань, включаючи боргові зобов'язання, що вступають у дію в результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов'язань, що виникають на підставі законодавства або договору.

Державний кредит- сукупність економічних відносин між державою в особі її органів влади і управління, з одного боку, та фізичними та юридичними особами - з другого боку, при яких держава виступає в якості позичальника, кредитора і гаранта.

Державні соціальні гарантії— встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Державні соціальні стандарти- встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Державні цільові фонди- фонди, які створені відповідно до законів України, формуються за рахунок податків і зборів з юридичних та фізичних осіб.

Дефіцит бюджету- перевищення видатків бюджету над його доходами.

Дотації - кошти, які виділяються з одного бюджету до іншого бюджету на безповоротній основі.

Дотації вирівнювання- міжбюджетні трансферти на вирівнювання доходної спроможності бюджету, який його отримує.

Загальний фонд бюджету- складова частина бюджету, в якій акумулюються кошти, що мають загальнодержавний характер і підлягають подальшому перерозподілу.

Закріплені доходи бюджету- доходи, які повністю надходять у певний бюджет.

Захищені видатки- це видатки бюджету, обсяг яких не може змінюватися при проведенні скорочення затверджених бюджетних призначень.

Зведений бюджетє сукупністю показників бюджетів, що використовуються для аналізу і прогнозування економічного і соціального розвитку держави.

Індекс відносної податкоспроможності- це коефіцієнт, що визначає рівень податкоспроможності адміністративно-територіальної одиниці у порівнянні з аналогічним середнім показником по Україні у розрахунку на одного мешканця.

Коефіцієнт вирівнювання- коефіцієнт, що застосовується при розрахунку обсягу дотації вирівнювання та коштів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів, з метою зміцнення доходної бази бюджетів місцевого самоврядування.

Комунальний кредит- це сукупність економічних відносин між органами місцевого самоврядування, з одного боку, та фізичними та юридичними особами - з другого боку, при яких органи місцевого самоврядування виступають в якості позичальника і кредитора.

Кошик доходів бюджетів місцевого самоврядування -податки і збори, що закріплені на постійній основі за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів

Кошторис доходів і видатків- фінансовий план бюджетної установи, організації; основний документ, який визначає загальний обсяг, цільове надхо­дження і поквартальний розподіл коштів установи.

Методи бюджетного регулювання- це конкретні прийоми та механізми збалансування доходів і видатків бюджетів.

Міжбюджетні відносини- це відносини між державою, Автономною Республікою Крим та місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією та законами України.

Міжбюджетні трансферти- кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

Місцеве самоврядуванняв Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста -самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцевий борг— загальна сума заборгованості Автономної Республіки Крим чи територіальної громади міста, що складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань Автономної Республіки Крим чи територіальної громади міста, що вступають у дію в результаті наданих гарантій за кредитами, або зобов'язань, які виникають на підставі законодавства або договору.

Місцевий фінансовий орган- установа, яка відповідно до законодавства України організує та здійснює функції по складанню, виконанню місцевих бюджетів, контролю за витрачанням коштів розпорядниками бюджетних коштів, а також інші функції, пов'язані з управлінням коштами місцевого бюджету.

Місцеві бюджети вУкраїні включають бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.

Місцеві податки і збори- обов'язкові внески до місцевих бюджетів, які здійснюються платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами про оподаткування.

Місцеві фінанси- це система фінансових відносин з приводу формування, розподілу і використання фінансових ресурсів, необхідних органам місцевого самоврядування для виконання покладених на них завдань.

Облігація місцевої позики- цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йо му номінальну вартість цього цінного папера в передбачений умовами випуску строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску).

Поточний бюджетвключає доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для покриття поточних видатків.

Поточні видатки- витрати бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій і органів, яка діє на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення та інших заходів, що не належать до видатків розвитку.

Право комунальної власності- це право територіальної громади володіти, доцільно, економко, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Самооподаткування- це форма залучення на добровільній основі за рішенням зборів громадян за місцем проживання коштів населення відповідної території для фінансування разових цільових заходів соціально-побутового характеру.

Самостійність місцевих бюджетів- принцип організації місцевих бюджетів у бюджетній системі; гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів.

Соціальні послуги- це комплекс правових, економічних, психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших заходів, спрямованих на окремі соціальні групи чи індивідів, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги з метою поліпшення або відтворення їх життєдіяльності, соціальної адаптації та повернення до повноцінного життя.

Спеціальний фонд бюджету- складова частина бюджету, в якій зосереджуються кошти, які не підлягають подальшому перерозподілу і використовуються за цільовим призначенням (кошти бюджетних установ, у тому числі спеціальні, державних цільових фондів тощо).

Субвенції- це міжбюджетні трансферти, призначені для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції.

Територіальна громада- жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Трансферти- це кошти, одержані від органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

Управління місцевими фінансами- складова частина управління економікою; діяльність, пов'язана із впливом на процеси формування, розподілу і використання фінансових ресурсів, які надходять у розпорядження органів місцевого самоврядування для виконання покладених на них функцій і завдань.

Фінанси- економічна категорія, яка відображає відносини, пов'язані з формуванням та рухом фондів грошових коштів.

Фінансова незалежність органів місцевого самоврядування – ценезалежність їх від загальнодержавних органів влади у прийнятті певних рішень щодо місцевих проблем і забезпечення їхнього вирішення відповідними фінансовими ресурсами.

Фінансове вирівнювання- це діяльність, спрямована на приведення у відповідність витрат бюджетів (за економічною та функціональною класифікацією) до гарантованого державою мінімального рівня соціальних послуг на душу населення, ліквідація значних диспропорцій у здійсненні видатків у розрізі окремих територій. В умовах відсутності кількісного виразу мінімальних рівнів суспільних послуг метою фінансового вирівнювання є наближення видатків з місцевих бюджетів у розрахунку на душу населення до середнього рівня, який склався по країні.

Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості- гарантований державою в межах наявних бюджетних ресурсів рівень фінансового забезпечення повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів місцевого самоврядування, що використовується для визначення обсягу міжбюджетних трансфертів.

Фінансові ресурси органів місцевого самоврядування —це сукупність фондів грошових засобів, коштів та інших надходжень згідно чинного законодавства, які надходять у розпорядження цих органів для виконання покладених на них функцій і завдань.

Читайте також:

1. IV – СЛОВНИК
2. VI.СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ
3. БІОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК
4. БІОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК
5. Двомовні спеціальні словники
6. Для порівняння особливостей онлайн-перекладу за допомогою електронних словників та программ-перекладачів.
7. Довідники, словники, енциклопедії, хрестоматії
8. Довідники, словники.
9. Економічний словник
10. Економічний словник
11. Економічний словник
12. Загальні одномовні словники

Переглядів: 485