• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Властивості розчинів сильних електролітів

Розчини сильних електролітів не підпорядковуються закону розведення, що свідчить про необоротність процесу дисоціації сильних електролітів. На-справді речовини, кристали яких побудовані з іонів, у розчинах дисоціюють повністю − їх дійсний ступінь дисоціації дорівнює одиниці. Твердження, що сильні електроліти повністю дисоціюють на іони, є основним положенням теорії розчинів сильних електролітів, для яких a повинно дорівнювати одиниці. Однак для концентрованих розчинів сильних електролітів a < 1. Тому експериментальне значення a сильних електролітів називають уявним ступенем дисоціації.

Відхилення α сильних електролітів від одинці в бік менших значень пояснюється тим, що в теорії електролітичної дисоціації Арреніуса не була врахована електростатична міжіонна взаємодія в розчині, а пояснювалося все дією сил Ван-дер-Ваальса. Якщо в розчинах слабких електролітів електростатичні сили між іонами можна не брати до уваги, оскільки α<<1, то в розчинах сильних електролітів не враховувати їх не можна,і тому вводиться коефіцієнт активності.

Коефіцієнт активностіречовин та іонів характеризує ступінь відхилення властивостей реального розчину від властивостей ідеального, де немає жодної взаємодії. Він є функцією концентрації розчину, природи електроліту, температури та іонної сили розчину.

Можна сказати, щоактивність – це уявна концентрація. Ця величина позначається літерою a та розраховується за формулою

a=f∙C ,

де f - коефіцієнт активності, C – молярна концентрація речовини.

Іонна сила розчину (m) − це півсума добутку концентрації всіх іонів
у розчині та квадрата їх заряду z:

.

Вважають, що в разі постійного значення іонної сили розчину коефіцієнти активності іонів також залишаються сталими і не залежать від їх концентрації.

Оскільки не існує прямих методів визначення коефіцієнтів активності, то їх значення можна знайти шляхом розрахунку. Зокрема, для їх обчислення можна застосовувати формулу Дебая−Хюккеля:

,

якщо , то .

Недоліком теорії сильних електролітів є те, що їй підпорядковуються тільки розбавлені розчини. Крім того, вона не враховує хімічні процеси, які відбуваються в розчині, зокрема явище сольватації і можливі зміни внаслідок цього в активності розчинника, який теж є активним компонентом розчину.

Читайте також:

1. OПТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ КОЛОЇДНИХ СИСТЕМ
2. А) Товар і його властивості.
3. Агрегативна стійкість і коагуляція колоїдних розчинів
4. Адсорбція електролітів
5. Адсорбція електролітів
6. АДСОРБЦІЯ З БАГАТОКОМПОНЕНТНИХ РОЗЧИНІВ
7. Аеродинамічні властивості колісної машини
8. Алкани (насичені вуглеводні). Хімічні властивості алканів
9. Алкани, їх хімічні властивості.
10. Алкени. Хімічні властивості
11. Алкіни. Хімічні властивості
12. Аміни. Фізичні та хімічні властивості аліфатичних амінів.

Переглядів: 2416