• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Прибуток на капітал і фактори, що його визна­чають. Економічна роль прибутку

Прибуток на капітал – найважливіша категорія ринко­вої економіки. Еволюція наукових уявлень про при­роду та джерела прибутку відображає розвиток теоретичних досліджень сутності та динаміки руху капіталу.

У XX ст. в економічній літера­туріутвердились такі підходи до трактування економічної природи прибутку:

1. Прибуток як винагорода за вмілу оцінку ризиків і невизначеності. Був започаткований відомим американським економістом Ф. Байтом, який вважав, що прибуток породжується особливим підприємницьким талантом, умінням адаптуватися до потреб динамічного розвитку та адекватно відповідати на передбачувані й непередбачувані ризики.

2. Прибуток як винагорода за новаторство, впровадження технічних, комерційних, організаційних та фінансових нововве­день. Цей підхід був обґрунтований відомим австро-американським дослідником Й. Шумпетером.

3. Прибуток як наслідок монопольної влади, що виникає в результаті обмеження конкуренції. Цей підхід був започатко­ваний американським економістом Е. Чемберленом та англій­ською дослідницею Дж. Робінсон. На думку цих дослідників, за умов монополізації існують можливості завищення цін і формування доходу.

У сучасній економічній теорії існує таке визначення прибутку:

Прибуток – виражений у грошовій формі дохід підприємця на вкладений капітал, різниця між загальною виручкою від реалізації (валовим до­ходом) і сукупними витратами фірми.

PR=TR – TC,

де PR – прибуток фірми;

TR – виручка від реалізації;

ТС – су­купні витрати.

Існування двох підходів до визначення витрат фірми (бух­галтерського та економічного) зумовлює застосування двох підходів до аналізу прибутку (рис. 9.3).

Рис. 9.3. Економічний та бухгалтерський прибуток фірми

Нормальний прибуток – мінімальний дохід від економічних ресурсів, який стимулює підприємця продовжувати справу, залишаючись у певній сфері бізнесу. Він входить до складу внутрішніх витрат.

Кінцевий фінансовий результат, який найбільше цікавить підприємця називається чистим прибутком.

Чистий прибуток – прибуток, який залишається у розпорядженні підприємця після розрахунків з бюджетом за податковими та обов’язковими пла­тіжними зобов’язаннями.

Економічний прибуток – це надлишок від нормального при­бутку, що є результатом ініціативи підприємця, його вміння знайти найкраще застосування і комбінацію економічних ре­сурсів, здійснити нововведення, ризикнути.

Монопольний прибуток – при­буток фірми, яка займає монопольне становище на ринку.

Засобами вимірювання прибуткує його маса(абсолютна гро­шова величина) та норма(якісний відсотковий показник).

Маса прибутку – це абсолютний обсяг прибутку в грошо­вому вираженні.

Норма прибуткухарактеризує ступінь прибутковості ка­піталу і визначається як відсоткове відношення маси прибутку до всього авансованого капіталу.

де П' – норма прибутку;

П – маса прибутку;

К – величина аван­сованого капіталу.

До функцій прибутку належать:

1. Облікова (індикативна) характеризує прибуток як найважливіший критерій ефективності господарської діяльності фірми;

2. Розподільча характеризує прибуток як основне фінан­сове джерело розвитку фірм і суспільства в цілому;

3. Стимулююча визначає прибуток як генератор економічного розвитку, здійснення інвестицій та нововведень.

Економічна роль прибутку:

— прибуток є рушійною силою функціонування та розвитку економіки, основним спонукальним мотивом підприємницької діяльності;

— прагнення отримати прибуток сприяє ефективному роз­поділу та використанню ресурсів, впровадженню досягнень нау­ково-технічного прогресу, скороченню витрат, поліпшенню якості продукції та її споживчих властивостей;

— прибуток є джерелом розширення суспільного виробни­цтва, примноження національного багатства та задоволення по­треб суспільства, що зростають.

Читайте також:

1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
2. V. Підриємницький дохід і прибуток
3. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
4. Акціонерний капітал і акціонерне товариство.
5. Акціонерний капітал і акціонерні товариства
6. Акціонерні товариства випускають облігації на суму не більше 25 % від розміру статутного капіталу і лише після повної оплати всіх випущених акцій.
7. Альтернативні джерела формування підприємницького капіталу
8. Альтернативні теорії капіталу
9. Аналіз вартості капіталу
10. Аналіз використання капіталу.
11. Аналіз використання прибутку та резервів його зростання
12. Аналіз відхилень від нормативів та їх впливу на прибуток

Переглядів: 3118