ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1

МЕТОДИ АНАЛІЗУ НЕБЕЗПЕК СИСТЕМИ «ЛЮДИНА –МАШИНА – НАВКОЛИШНЕ СЕРЕДОВИЩЕ»

Мета роботи:ознайомитися зі змістом і сутністю основних понять і термінів, якими оперує безпека життєдіяльності та засвоїти методику якісного аналізу небезпек.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Основні поняття, терміни та визначення

Безпека – стан діяльності, за якого з визначеною імовірністю виключено прояв небезпек або ж відсутня надзвичайна небезпека.

Небезпека – негативна властивість живої та неживої матерії, що здатна спричиняти шкоду самій матерії: людям, природному середовищу, матеріальним цінностям.

Небезпека –це умова чи ситуація, яка існує в навколишньому середовищі і здатна призвести до небажаного вивільнення енергії, що може спричинити фізичну шкоду, поранення та/чи пошкодження.

Ризик –цеімовірність заподіяння шкоди з урахуванням її тяжкості.

Ризик – комплексна оцінка небезпеки, що в кількісному вираженні в загальному випадку визначається як добуток величини небезпеки на частоту її виникнення.

Система – це сукупність взаємозв'язаних компонентів, що взаємодіють між собою.

Системний підхід –це спосіб теоретичного уявлення і відтворення об’єктів як систем.

Системний аналіз – це методологічні засоби, що використовуються для визначення небезпек, які виникають у системі «людина – життєве середовище», її підсистемах або на рівні окремих елементів цих систем та їхнього впливу на людину.

Закон емерджентності –системи мають властивості, яких немає і навіть не може бути у елементів, що складають її.

Гомосфера – простір (робоча зона), де перебуває людина у процесі розглядуваної діяльності.

Ноксосфера – простір, у якому постійно існують або періодично виникають небезпеки.

1.1. Ідентифікація, номенклатура, таксономія, та квантифікація

небезпек

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ПЕРЕДМОВА	\|	Ідентифікація небезпек

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.