ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО

1. Господарські правовідносини: поняття, характеристика та види. Розмежування з іншими видами правовідносин,
що виникають у сфері господарювання

Господарськими є відносини між господарюючими суб’єктами (підприємствами, підприємцями) та органами управління, які утворюються у процесі організації та безпосереднього здійснення господарської діяльності.

Господарські відносини відрізняються від інших видів правовідносин притаманними лише для них характерними ознаками. Насамперед це обмежене коло суб’єктів, які можуть вступати в господарські правовідносини. Це господарські організації, створені для безпосереднього здійснення господарської діяльності і зареєстровані як юридичні особи; державні і недержавні органи, які здійснюють управління економікою (міністерства, держкомітети, господарські об’єднання, управління тощо); структурні підрозділи господарських організацій, наділені господарською компетенцією; фізичні особи, офіційно зареєстровані як підприємці, а також громадяни, державні установи громадські та інші організації, які є засновниками суб’єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності, що є другою характерною ознакою господарських відносин – поєднання організаційних і майнових елементів. Третьою ознакою господарських відносин є їх матеріальний зміст, тобто суспільне виробництво і реалізація виробленої продукції (виконання робіт, надання послуг).

Господарські правовідносини можуть бути класифіковані за різними ознаками. За характером відносин, що регулюються, розрізняються правовідносини безпосереднього здійснення господарської діяльності (виробництва та реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг); відносини щодо управління (зокрема організації) господарською діяльністю (державна реєстрація, ліцензування, патентування, квотування та інші форми державного регулювання господарської діяльності) тощо. За взаємним становищем сторін правовідносини поділяються на горизонтальні, учасники яких є рівноправним; вертикальні, в яких одним з учасників є орган управління, зокрема власник майна чи уповноважений ним орган. За сферою дії поділяються на внутрішньогосподарські (виникають всередині господарської організації між її структурними підрозділам та міжгосподарські (виникають між юридично самостійними суб’єктами господарювання). За галузями народного господарства і сферами управління виділяються правовідносини, які виникають у галузях і сферах промислової діяльності; агропромислового виробництва та сільського господарства; діяльності транспорту; капітального будівництва; приватизації; антимонопольного регулювання; зовнішньоекономічної діяльності, при здійсненні конкретних видів господарської діяльності, процедур банкрутства суб’єктів господарювання тощо.

Чинне законодавства (ст. 4. ГК України «Розмежування відносин у сфері господарювання з іншими видами відносин») не відносить до господарських відносин, якщо вони виникають за участю суб’єктів господарювання, такі: майнові та особисті немайнові, якщо вони стосуються задоволення особистих потреб громадян у товарах, роботах і послугах – регулюються нормами ЦК України; земельні, гірничі, лісові та водні, відносини щодо використання та охорони рослинного і тваринного світу, територій та об’єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря тощо, тому що вони регулюються нормами природо ресурсних галузей права (земельне, водне, гірниче, лісове, екологічне тощо); трудові відносини щодо застосування найманої праці, оплати праці найманих працівників, часу праці і відпочинку, гарантій та компенсацій, які регулюються нормами трудового права; фінансові відносини, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів, тому що суб’єкти господарювання є платниками податків, формують і використовують власні фінансові ресурси з прибутку, а це означає, що вони є суб’єктами фінансових правовідносин; адміністративні та інші відносини управління, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб’єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб’єкта господарювання, – такі правовідносини регулюються нормами адміністративного права.

Наведені вище правовідносини є об’єктивно необхідними для здійснення господарської діяльності, але за своєю природою не є господарськими. Вони лише створюють організаційні, матеріальні, фінансові та інші передумови для виникнення та функціонування господарських правовідносин.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Організаційно-господарські договори

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.