Господарський договір: поняття, порядок укладення, значення

Чинне законодавство не містить поняття господарського договору. Разом із тим з аналізу положень ГК України щодо господарських зобов’язань (розділ IV «Господарські зобов’язання») господарським договором визнається угода суб’єктів господарювання, що спрямована на встановлення, зміну або припинення між ними господарських зобов’язань і передбачає їхнє. співробітництво в досягненні визначених ними господарських (комерційних) результатів. Господарський договір – це правовий документ, у якому фіксується факт угоди та зміст зобов’язань сторін. Змістом господарського договору є умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до чинного законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. У будь-якому випадку сторони при укладенні господарського договору зобов’язані погодити предмет, ціну та строк дії договору, які є його істотними умовами. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому законодавством. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними. Строком дії господарського договору є час, упродовж якого існують господарські зобов’язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Функції господарських договорів: регулятивна (договір регулює відносини між сторонами на підставі закону, але з урахуванням специфіки конкретного господарського зв’язку); координаційна (договір як засіб узгодження, координації їхніх дій відповідно до економічних інтересів і намірів); інформаційна (договір завдяки формальній визначеності його умов включає в себе інформацію про правовий стан сторін у договорі, що необхідно сторонам, у відповідних випадках – юрисдикційним органам, третім особам); контрольна (за допомогою договору здійснюється контроль за ефективністю діяльності суб’єктів господарювання); гарантійна (лише завдяки договору включаються в дію такі правові гарантії виконання договірних зобов’язань, як неустойка, гарантія, застава тощо); правозахисна (договір є правовою формою відносин, тобто формою, у межах якої забезпечується примусове виконання зобов’язань сторін шляхом використання майнових санкцій, засобів оперативного впливу).

Різноманітність господарської діяльності обумовлює широке коло господарських договорів. Тому господарські договори можуть бути класифіковані за різними критеріями. Такі договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України та іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Господарський договір за загальним правилом укладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або в разі неодержання відповіді у встановлений термін з урахуванням часу поштового обігу, зацікавлена сторона має право передати спір на вирішення суду.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Фермерське господарство: правова основа діяльності	\|	Об’єднання підприємств та їх організаційно-правові форми

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.